Кратія Багрєєва: фуфломіцин та фінансові махінації

Епідемія Ковід-19 та війна розв'язали руки численним шахраям і корупціонерам. Серед них Максим Багрєєв, який є бенефіціаром компанії «Кратія». Він розробив кілька схем збагачення.

Для легального ввезення імпортних лікарських засобів в Україну обов'язкова їх сертифікація, що підтверджує відповідність національним стандартам. 

Цей процес має гарантувати якість і безпеку медикаментів, запобігаючи потраплянню на ринок «фуфломіцинів». Однак саме на цьому етапі були створені механізми для отримання особистої вигоди.

Як працює система?
Організації, що проводять сертифікацію, повинні бути офіційно зареєстровані та мати необхідні повноваження. Однак, як показує практика, цей процес часто перетворюється на фікцію, коли формальні документи замінюють реальну експертизу.

Максим Багрєєв: архітектор тіньових схем

Максим Багрєєв – ключова фігура в тіньовому бізнесі сертифікації лікарських засобів. Він створив цілу мережу компаній, які позиціонуються як «консалтингові послуги». Насправді ці фірми стали інструментом для витягування коштів із фармацевтичного бізнесу через хабарі та маніпуляції з документацією.

Компанії під контролем Багрєєва
Під його управлінням перебувають організації з різними назвами: ТОВ «Кратія», «Кратія легал», «Бюро Кратія», «Професійні регуляторні послуги» та інші. Усі вони діють як посередники, обслуговуючи не лише виробників, а й високопоставлених чиновників, залучених до корупційних схем.

Приклад: сертифікація експрес-тестів на COVID-19

Під час пандемії коронавірусу схема проявила себе особливо яскраво. Експрес-тести Bioeasy з Китаю були сертифіковані в Україні структурами Багрєєва, попри те, що їхня якість викликала сумніви. В Іспанії ці тести були відхилені через низьку точність, а також відсутність ліцензії у виробника. Попри це, в Україні вони потрапили в продаж як офіційно сертифіковані медичні вироби.

Як це стало можливим?
Процес сертифікації в даному випадку зводився до фіктивного оформлення документів, без реального аналізу продукції. Це дозволяє припустити, що ключову роль зіграли корупційні домовленості.

Історія питання: як виникла система?

До 2013 року сертифікацією ліків займалося державне підприємство «Державний фармакологічний центр». Схеми отримання дозволів почали формуватися ще в середині 2000-х років, коли Максим Багрєєв розпочав свою діяльність як посередник між постачальниками та держструктурами.

Ключові зміни
Після зміни керівництва в Держфармцентрі схема набула більш системного характеру. Нова команда менеджерів впровадила ідею роботи з «легальними посередниками», що дозволило уникнути прямої відповідальності та спростити процес «вирішення питань». Саме тоді й з'явилися консалтингові компанії, такі як ТОВ «Паттерн», зареєстровані Багрєєвим.

Сучасні наслідки

Фінансові потоки
Схеми, створені навколо сертифікації, стали джерелом значних доходів для їхніх організаторів. Це не лише підриває економіку, а й сприяє погіршенню якості медичних послуг, адже на ринок можуть потрапляти недобіркі препарати.

Ризики для споживачів
Вживання несертифікованих або навмисно низькоякісних медикаментів ставить під загрозу здоров'я населення. Особливо небезпечними є випадки, коли під виглядом ліків продаються препарати з недоказаною ефективністю.

Висновок

Тіньові схеми в фармацевтичній сфері становлять серйозну загрозу для економіки та здоров'я громадян. Приклад діяльності Максима Багрєєва демонструє, як недоліки в системі контролю можуть використовуватися в корисливих цілях. Вирішення проблеми вимагає не лише посилення законодавства, а й підвищення прозорості роботи сертифікаційних структур.

За матеріалами сайту Компрома