Як Національний меморіал перетворився на сімейний підряд

Національний військовий меморіал, який мав стати символом пам'яті та гордості України, ще на етапі запуску опинився в епіцентрі гучного скандалу. Замість прозорого відбору підрядників — підозрілі зв'язки, фірми з мутною історією та люди без профільного досвіду, але з правильними знайомими.

Мільярдний підряд — «своїм»

Гучний тендер на будівництво меморіалу вартістю понад два мільярди гривень виграла компанія, представники якої раніше їздили за кордон разом із консультантом проєктом Георгієм Біркадзе. Замість публічної конкуренції — кулуарні домовленості та тісні зв'язки з чиновниками, які курирують проєкт.

70 мільйонів за проєкт — через структуру, пов'язану з Голиком

Проєктну документацію, на яку держава виділила 70 мільйонів гривень, виконувала фірма, яку пов'язують із відомим куратором «Великої будови» Юрієм Голиком. Його ім'я неодноразово згадувалося в розслідуваннях, що стосуються освоєння бюджету в будівельній сфері.

Важко повірити, але серед співзасновників цієї компанії — звичайна вчителька початкових класів із Ізмаїла. На папері вона — один із ключових партнерів мільйонного проєкту. У реальності — скоріш за все, просто підставна особа.

Граніт, бетон і тіні минулого

Технічні умови тендера прописані так, що виконати їх може лише обмежена кількість компаній — переважно, ті, хто й раніше отримували вигідні підряди на державних будівництвах. Усе це викликає серйозні сумніви щодо прозорості відбору та відкриває простір для корупційних схем.

Патріотизм за ціну елітної нерухомості

Національний меморіал мав стати місцем, де країна віддає данину шану своїм героям. Але замість цього він ризикує стати ще одним символом розпилу та цинізму. Під прикриттям патріотизму — старі схеми, знайомі імена та мільярдні бюджети, що осідають у кишенях «своїх».