
Екс-присяжна з Чернівців отримала 5 років умовно за схему відстрочки від мобілізації
Суд у Чернівецькій області засудив екс-присяжну Хотинського райсуду до п'яти років позбавлення волі з іспитовим строком за пособництво у фіктивному опікунстві.

Суд у Чернівецькій області засудив екс-присяжну Хотинського райсуду до п'яти років позбавлення волі з іспитовим строком за пособництво у фіктивному опікунстві.

Дипломати на чолі з Катаром запропонували Тегерану допустити інспекторів ООН на пошкоджені ядерні об'єкти, щоб США частково пом'якшили санкції.

Помічник президента Росії Юрій Ушаков заявив, що зустріч щодо України запланована на період після 4 листопада, а склад делегації визначать найближчим часом.

За даними The Wall Street Journal, віцепрезидент США Джей Ді Венс за дорученням Дональда Трампа звернувся до керівника служби безпеки Ірану Мохсена Резаї.

Столична влада завершила практичні навчання з екстреного підключення базових станцій у дев'яти районах. Наступним кроком стане Деснянський район.

Підрахунок голосів триває, і лідерство «Лікуду» не гарантує Нетаньягу формування коаліції. Аналітики розглядають кілька сценаріїв розвитку подій та їхні наслідки для України.

Польські правоохоронці утримують громадянина України, якого підозрюють у підпалі на території румунського оборонного підприємства Romarm.

Заступник міністра юстиції пояснив, за яких умов нерухомість громадян, які не платять за послуги ЖКГ, може бути продана.

Скандал з «яйцями за 17»: чому харчова мафія продовжує контролювати ринок постачання армії
Минуло два роки з моменту, коли суспільство вразив скандал із закупівлею яєць за 17 гривень для Збройних Сил України. Попри зміну міністра оборони та спроби реформувати систему постачання, ринок залишається під контролем так званої «харчової мафії».
На початку 2023 року журналіст Юрій Ніколова опублікував матеріал, у якому розкрив можливу корупційну схему з участю компанії «Актив компані», пов'язаної з Тетяною Глиняною. Саме її структура запропонувала яйця за завищеною ціною, що спричинило хвилю суспільного обурення.
Реакція влади була блискавичною: Верховна Рада внесла зміни до законодавства, а Міністерство оборони повернуло закупівлі харчування на платформу Prozorro. Але це не завадило ключовим гравцям ринку залишитися на своїх місцях.
У січні 2024 року з'явилися нові факти: журналісти знайшли готелі в Хорватії, які Глиняна придбала на кошти, походження яких викликало запитання. Після публікації Глиняна продала готелі невідомому хорватському бізнесмену, але увага до її діяльності лише посилилася.
Крізь кілька місяців співробітники Бюро економічної безпеки вилучили понад 4,7 мільйона євро готівкою у менеджерів компаній, пов'язаних із Глиняною. Гроші перевозили в багажнику автомобіля, а їхнє походження ніхто не зміг пояснити. Водночас подальше розслідування фактично застрягло.
Міністерство оборони та Державний оператор тилу (Державний оператор тилу) неодноразово намагалися реформувати систему закупівель харчування для армії. Державний оператор тилу пропонував обмежити кількість лотів, змінити критерії відбору постачальників та запустити пілотні проєкти в кількох регіонах.
Але щоразу реформи стикалися з запеклим опором постачальників. Наприклад, компанія «Атомсервіс» погрожувала зняти свої пропозиції з торгів, якщо не буде повернуто попередні умови. В підсумку старі гравці змогли зберегти свій вплив.
На останніх тендерах компанії, які фігурували в минулих скандалах, заробили мільярди гривень. Серед них – «Міт пром», «Буський консервний завод» та «Контракт продрезерв». Остання отримала понад 12 мільярдів гривень на тендерах, а також додатково 3 мільярди за прямими договорами.
Багато з цих компаній пов'язані з силовими структурами та мають тривалу історію співпраці з Міноборони. Навіть після введення нових правил та обмежень на участь у тендерах гравці продовжують використовувати інші компанії як прикриття.
Попри численні спроби реформувати систему, ринок постачання армії залишається під контролем тих самих компаній. Єдиний прогрес – неможливість встановлювати зоряні ціни, як у випадку з яйцями за 17 гривень. Але навіть за таких умов постачальники знаходять способи зберігати високу маржу за рахунок постачання продукції низької якості.
Спроби запустити пілотний проєкт за новою моделлю закупівель провалилися. На поточний момент Державний оператор тилу та Міністерство економіки продовжують шукати рішення, але перспективи кардинальних змін залишаються туманними.
Коментарі
До цієї новини ще немає коментарів. Будьте першим!