Імперія Шкіля: як одна компанія стала ключовим гравцем у дорожній галузі України

Пошуки впливових бізнесменів в Україні зазвичай ведуться через політичні партії, медіаактиви чи банківські структури. Проте існує інший тип олігарха, якого не видно на загальних списках. Його вплив реалізується через одну конкретну компанію, яка роками контролює значну частину бюджету на дорожнє будівництво. У центрі цієї системи — Максим Шкіль та його структура «Автострада».

Формування картельних засад у 2019 році

У 2019 році компанія «Автострада» стала одним із засновників Національної асоціації дорожників, а сам Шкіль обійняв посаду віцепрезидента цієї організації. Згідно з розрахунками видання «Наші гроші», у 2020 році шість засновників асоціації отримали 56% усіх виплат та перемогли у 66% тендерів. «Ліга антитрасту» публічно називала цю асоціацію картелем, проте рішення Антимонопольного комітету України (АМКУ) щодо цього так і не було оприлюднено.

Зростання потужності в епоху «Великого будівництва»

19 листопада 2019 року на чолі «Укравтодору» став Олександр Кубраков, а з травня 2021 року він обійняв посаду міністра інфраструктури. Саме в цей період розпочалася масштабна програма «Велике будівництво». За два роки «Автострада» піднялася з п’ятого місця на перше серед учасників ринку. За даними Forbes, у 2021 році обсяг тендерів компанії сягнув 46,6 млрд грн, а виручка подвоїлася, досягнувши 10,86 млрд грн. Разом із компанією «Автомагістраль-Південь» «Автострада» забрала майже третину від 115,4 млрд грн, які «Укравтодор» виплатив підрядникам за цей період.

Контракти на відновлення інфраструктури без конкурентних процедур

Після руйнування Каховської ГЕС Росією відповідальність за відновлення інфраструктури лягла на міністерство, очолюване Кубраковим. Через шість тижнів після події «Автострада» отримала контракт на будівництво водогону «Хортиця — Марганець» на суму 5,3 млрд грн без проведення тендеру. Аналогічний проєкт був переданий компанії Бойка. Таким чином, 10,6 млрд грн екстрених державних коштів розподілили двоє колишніх лідерів асоціації. Пізніше поліція встановила, що пісок у договорі вартував 350 грн за тонну, тоді як фактична ціна закупівлі становила 68–115 грн. Підозру у цій справі отримав лише Бойко.

Ротація кадрів між владою та бізнесом

Особливу увагу привертає практика обміну персоналом між державними органами та компанією Шкіля. Владислав Скальський, який раніше був головою Вінницької обласної державної адміністрації, у 2023–2024 роках керував «Автострадою», а потім повернувся до влади на посаду заступника мера Вінниці. Владислав Демиденко, який раніше очолював службу автодоріг Черкаської області (замовника), тепер працює головним інженером «Автостради». Леонід Рибіцький, екс-перший заступник директора державного підприємства «Укрдіпродор», очолює проєктний інститут, підпорядкований Шкілю. Як зазначають дані Opendatabot, чиновники, які вчора підписували акти як представники держави, сьогодні отримують зарплату від компанії, якій вони ці акти підписували.

Стабільність системи після зміни керівництва

Олександр Кубраков залишив пост міністра у травні 2024 року, проте сформована ним система продовжила функціонувати. За даними NikCenter, за 23 місяці під керівництвом Сухомлина «Автострада» отримала від Агентства відновлення 63,7 млрд грн, що становить 30,1% усіх підрядів. До цього компанія вже отримала 23,7 млрд грн. Лише у 2026 році обсяг тендерів компанії склав 49,5 млрд грн.

Позиції міністрів та голів агентств змінюються, але присутність Шкіля на ринку залишається незмінною. Сьогодні Олександр Кубраков є позаштатним радником Президента, а видання Telegraf згадує його серед кандидатів на посаду голови Києва. Саме в Києві «Автострада» реалізує проєкти будівництва метрополітену та мостів.

Автори розслідування не стверджують, що Кубраков особисто домовлявся зі Шкілем. Водночас фіксується факт того, що найкращі показники «Автостради» припали саме на період його перебування на посаді. Залишається відкритим питання: хто з посадовців тієї епохи готовий пояснити, як одна компанія стала державою в державі?

Далі: Комарницький, Подільський міст і питання, чому один ховається у Відні, а другий спокійно отримує мільярди.