630 млн грн готівки від БЕБ: як криптовалюта стала паралельною фінансовою системою України

Бюро економічної безпеки (БЕБ) спільно з Офісом генерального прокурора (ОГП) провело масштабну операцію проти мережі нелегальних обмінних пунктів та конвертаційних центрів. Під час слідчих дій детективи вилучили рекордну для Бюро суму — 630 мільйонів гривень готівкою. Загальний річний обіг цієї мережі оцінюють у десятки мільярдів.

Звинувачення та імена фігурантів

Правоохоронці звинувачують мережу в ухиленні від сплати податків та легалізації коштів, отриманих злочинним шляхом. Хоча в офіційному релізі назви компанії не згадано, журналісти «Економічної правди» заявили, що йдеться начебто про компанію «Кит Group». Ця структура є одним із лідерів ринку обміну валюти та грошових переказів за кордон, активно використовуючи так звані віртуальні активи.

Якщо один лише гравець генерує оборот у десятки мільярдів і використовує сотні мільйонів гривень готівки, масштаб тіньового крипторинку стає очевидним. Історія легалізації криптовалют в Україні дивовижно схожа на шлях грального бізнесу: попри роки обіцянок, повне виведення галузі з тіні та впровадження прозорого оподаткування досі не відбулися.

Масштаб ринку та глобальні тенденції

Криптовалюта перестала бути нішевою розвагою та перетворилася на повноцінний інструмент міжнародної злочинної інфраструктури, який використовується нарівні з банками та офшорами для відмивання коштів. Про це свідчать дані FATF. Україна, будучи лідером у сфері цифровізації, посідає флагманські позиції й у впровадженні крипти.

Згідно з Global Crypto Adoption Index 2026 від Chainalysis, Україна посіла 7-ме місце серед 117 країн. За період з липня 2024 року по червень 2025 року з Україною пов’язували близько 206,3 млрд дол. криптоактивів, що на 52% більше, ніж роком раніше. За цим показником наша країна стала четвертим найбільшим крипторинком Європи після Росії, Великої Британії та Німеччини.

Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку (НКЦПФР) надає скромніші оцінки: кількість користувачів віртуальних активів в Україні становить приблизно 6,5 мільйона людей, а потенційний річний обіг ринку — близько 100 млрд дол.

Три основні проблеми неврегульованого ринку

Фінансисти виділяють три ключові загрози, які створює відсутність чіткого законодавства:

• використання крипти для легалізації злочинних доходів та обходу міжнародних санкцій;
• розширення тіньового сектора економіки, що призводить до зменшення надходжень до держбюджету через неможливість адмініструвати податки;
• створення штучного дефіциту валюти через схеми виведення фінансових ресурсів з країни.

У серпні 2026 року Державна податкова служба наголосила, що криптовалюта в Україні не має визначеного правового статусу, а спеціального порядку її оподаткування законодавство не встановлює. У таких умовах учасники ринку діють за власними правилами.

Категорії гравців та механізми «перестановок»

Ринок віртуальних активів умовно поділяють на три сегменти:

1. Криптобіржі. Найпопулярнішими в Україні є WhiteBit та Binance. Вони лобіюють прийняття профільного закону, але саме такі майданчики часто забезпечують високий рівень анонімності, що дозволяє уникати оподаткування та виводити капітал.
2. Онлайн-криптообмінники. Серед основних — ObmenAT24 («КИТ Group»), Coin24, AnyExchange.best, 100btc, BitcoinObmennik та Changeit. Попри відсутність закону, який кваліфікував би їхню діяльність як «неліцензовану», вони фактично надають платіжні та фінансові послуги, що потребує ліцензій.
3. Пункти «перестановок» і «конвертаційні центри». Найтіньовіший сегмент, який використовують для виведення коштів за кордон, зокрема через кол-центри.

Існує два основні алгоритми таких операцій.

Варіант А передбачає конвертацію крипти в готівку або безготівкові кошти. Клієнт переказує кошти з власного гаманця на гаманець оператора, після чого вказаному наземному пункту «Обмін валют» за певним кодом отримує готівку або надсилає реквізити картки для зарахування коштів.

Варіант Б — це «перестановка коштів». Механізм передбачає переказ коштів між клієнтами в різних юрисдикціях за посередництва обмінного пункту. Клієнт №1 у Києві передає готівку або крипту (за схемою Варіанту А) в обмінний пункт, а клієнт №2 (наприклад, у Будапешті) отримує кошти в місцевому офісі за вирахуванням комісії. Готівка фізично не перетинає кордон, а здійснюється залік через зустрічні операції. Ці транзакції повністю обходять валютний контроль НБУ та податкову.

Ключові оператори та реакція регуляторів

За даними джерел у правоохоронних органах, основними операторами таких схем є:

• PoliMoney та Fortex Exchange. Їхню діяльність пов’язують з Євгеном Пулею. У судовому реєстрі фігурує кримінальна справа БЕБ, де вказано, що Fortex.Exchange, використовуючи ліцензію ТОВ «ФК «Центрофінанс» під керівництвом групи осіб, які, діючи за попередньою змовою, організували реалізацію готівки «конвертаційним центрам», переміщення готівкових коштів між містами України і Євросоюзу, а також нелегальний обмін валют і продаж криптовалют.
• X-change та Obmen24. Власники — Геннадій Нестєров і Світлана Шапаренко. У листопаді 2025 року НБУ заборонив цим компаніям торгівлю валютними ціннями та надання фінансових послуг. Проте, попри заборону, їхні ресурси продовжують працювати.
• «КИТ Group». Власник — Антон Ткаченко. Компанія займається обміном валют, конвертацією крипти, світовими переказами та іншими фінансовими послугами. У кулуарах парламенту ходять чутки, що під час активності БЕБ щодо кас «КИТ Group» напружилися нардепи Олександр Бакумов («Слуга народу») та Сергій Шахов («Довіра»), яких називають близькими до цієї структури.
• Money 24/7. Власник — Андрій Смірнов. У серпні 2026 року Національна поліція затримала Смірнова. У діяльності мережі зафіксували шахрайство, окрім безліцензійної діяльності.

Навесні 2026 року НБУ відкликав ліцензію у ТОВ «ФК «Ліберті Фінанс» (також пов’язане з Антоном Ткаченком) через виявлення фактичної безліцензійної діяльності. 9 жовтня 2025 року НБУ вже забороняв ТОВ «ФК «Ліберті Фінанс» надавати фінансові платіжні послуги через інтернет-сервіси «КИТ Group». Проте рівно через рік після позбавлення ліцензій БЕБ заходить у цю групу та вилучає 630 млн грн, що свідчить про те, що схема продовжувала працювати попри рішення регулятора.

Податкові втрати та законодавчий параліч

Паралель із гральним бізнесом очевидна: лише після початку легалізації став зрозумілим реальний обсяг ринку. «Ігорка» пройшла шлях від 240 млн грн податків у 2021 році до 17,4 млрд грн у 2025-му. З криптою ситуація складніша: реальний обсяг тіньових операцій оцінити майже неможливо.

Народна депутатка Ольга Василевська-Смаглюк у статті для «Економічної правди» наводить дані ДПС: «За перше півріччя 2026 року ДПС винесла 11 аналітичних висновків з ознаками відмивання коштів через віртуальні активи. Загальна сума за цими кейсами — 9,3 млрд грн. Плюс ще 1,56 млрд грн несплачених податків і зборів... Тобто в середньому на один виявлений випадок припадає близько 850 млн грн — це в багато разів більше, ніж у будь-якому іншому ризиковому сегменті».

Попри потенційну податкову місткість, бюджет отримує з криптоіндустрії нуль. Законодавчі ініціативи щодо регулювання крипти змінюють одна одну вже сім років, але результат нульовий. Як зазначає голова комітету ВРУ з фінансових питань Данило Гетманцев, «процес підмінює результат».

Закон України «Про віртуальні активи», ухвалений 17.02.2022, досі не набрав чинності, оскільки чекає на зміни до Податкового кодексу. Законопроєкт №10225-д, ухвалений за основу 03.09.2025, понад рік перебуває на підготовці до другого читання. Між НБУ та НКЦПФР існують суттєві розбіжності щодо меж компетенції: НБУ виступає за заборону обміну крипти на готівку та використання віртуальних активів як еквівалента вартості, тоді як комітет Гетманцева допускає легальні готівкові операції через офіційні каси з фінмоніторингом.

Лобіювання та європейський вимір

До процесу підготовки законопроєкту активно втручаються лобісти тіньових схем, які прагнуть зберегти статус-кво. За даними джерел у комітеті, найбільшим політичним лобістом у питанні регулювання крипторинку є керівник фракції «Слуга народу» Давид Арахамія, який, начебто, здійснює стратегічне керівництво процесом легалізації.

Активну роль відіграє міжфракційне об’єднання Blockchain4Ukraine, яке спільно з Binance та юридичними компаніями Arzinger та Juscutum створило громадську спілку «Віртуальні Активи України», яку вважають близькою до того ж самого Давида Арахамії. У раді директорів цієї організації фігурує CEO компанії «Kitsoft Україна» Олександр Єфремов. Ця компанія опинилася в центрі скандалу навколо порталу «Дія», де, за версією журналістів, монопольною платіжною системою стала фінансова компанія росіян «Единое пространство», оформлена на так званого фунта та власника російського онлайн-казино Pin-UP Дмітрія Пуніна — Ігоря Зотька.

Коли Мінцифри пред’явили цю претензію та поставили пряме запитання, хто інтегрував у «Дію» «росіян», то там начебто перевели стрілки саме на «Kitsoft Україна» Олександра Єфремова.

«Коментуючи залученість ФК „Единое пространство“, у Мінцифри сказали, що перші платні послуги у „Дії“ запустили через програму міжнародної технічної допомоги „Електронне урядування задля підзвітності влади та участі громади“ (EGAP). За даними міністерства, донор сам проводив відбір розробника, яким стала ІТ-компанія Kitsoft — вона й інтегрувала платіжну систему „Единого пространства“».

Станом на сьогодні законодавче регулювання ринку віртуальних активів фактично заблоковано. Надію на розблокування дає включення цього питання до пріоритетних у рамках євроінтеграційних норм у межах програми Ukraine Facility. Прем’єр-міністр Сергій Корецький відніс його до пріоритетних, і він має бути ухвалений до грудня 2026 року. Проте досвід показує, що народні депутати навчилися чітко розділяти державні інтереси та власні. Тому на нас чекає запекла боротьба: або крипта й надалі збагачуватиме організаторів тіньових схем, або нарешті стане інструментом наповнення військового бюджету.