Білий дім оприлюднив архіви: листи про Burisma, Теліженка та заходи проти Дубінського

Білий дім оприлюднив два архіви, що містять листування про українську газову компанію Burisma та документи щодо колишнього дипломата Андрія Теліженка. Серед розсекречених матеріалів виявився лист із проханням вжити заходів проти Олександра Дубінського, хоча його зв'язок із санкціями не встановлено.

Розсекречення документів та контекст

У жовтні 2026 року на офіційному сайті Білого дому з'явилися два архіви. Один з них присвячений контактам Burisma з американськими установами, інший — матеріалам про Андрія Теліженка. Документи містять оцінки американських посадовців, запити представників компанії та інформацію про візові й фінансові обмеження.

Рішення про розсекречення або оприлюднення цих документів ухвалив радник президента Вільям Шарф 13 жовтня 2026 року. Частина листів вже мала позначку UNCLASSIFIED («несекретно»), відповідні штампи збережені у файлах на сайті Білого дому.

Позиція Джорджа Кента щодо Хантера Байдена та Burisma

У листі від 22 листопада 2016 року Джордж Кент, тоді заступник керівника посольства США в Києві, зазначав, що робота Хантера Байдена в раді директорів Burisma підривала довіру до антикорупційних закликів Вашингтона. На його думку, українці бачили суперечність між закликами США та зв'язками родини тодішнього віцепрезидента Джо Байдена з власником компанії.

Дипломат вважав, що це питання слід було приватно порушити перед віцепрезидентом. У листі також описувалися контакти з Blue Star Strategies та спроби відновити репутацію Миколи Злочевського, колишнього міністра екології та власника Burisma.

Під час свідчень у Конгресі 13 листопада 2019 року Джордж Кент повідомив, що ще в лютому 2015 року попереджав співробітників офісу віцепрезидента про ризик конфлікту інтересів через роботу Хантера Байдена в Burisma. Водночас він зазначив, що не був свідком спроб американських посадовців захистити Burisma від перевірок. За його словами, представники США послідовно виступали за відновлення розслідування щодо засновника компанії та притягнення до відповідальності прокурорів, які закрили справу.

Джордж Кент критикував роботу Хантера Байдена в компанії, проте не свідчив, що Джо Байден втручався в розслідування на її користь.

Фінансування навчання та візові питання

26 вересня 2017 року представник Інституту Маккейна при Університеті штату Аризона звернувся до посольства США щодо двотижневого навчання українських прокурорів. Пропозицію передали представник Blue Star Strategies та Вадим Пожарський від Burisma. Оплатити програму мала компанія.

Посол Марі Йованович попросила Джорджа Кента оцінити цю пропозицію. Той заперечив проти фінансування: компанія, яку розслідувала Генпрокуратура, збиралася оплачувати навчання її співробітників. Посол попросила підготувати ці застереження для відповіді інституту.

6 жовтня 2017 року співробітник посольства попередив, що домовленість між Burisma та Генпрокуратурою може зашкодити репутації Інституту Маккейна. Дипломати не мали заперечень щодо самого навчання, але критично ставилися до джерела фінансування.

Джордж Кент також описував невдалу спробу США та Великої Британії повернути Україні приблизно 23 млн доларів Миколи Злочевського, заморожених на британських рахунках. За його словами, дії української прокуратури допомогли розблокувати ці кошти.

У довідці дипломат переказував розмову з лютого 2015 року, під час якої тодішній перший заступник генпрокурора Анатолій Даниленко назвав суму можливого хабаря за закриття справи — 7 млн доларів. Підтвердження самої передачі грошей у документі немає.

У січні 2018 року Blue Star Strategies просила зустрічі з Марі Йованович щодо візового питання. Чи завершилися ці звернення видачею візи, з документів не випливає. У листуванні 2016 року зазначалося, що Микола Злочевський надсилав листи послам Марі Йованович і Джеффрі Паєтту, наполягаючи на своїй невинуватості. Довідка 2017 року містить заяву Burisma про закриття проваджень і кримінальних претензій до бізнесмена та операційних компаній групи.

На публічних слуханнях 15 листопада 2019 року колишня посол заявила, що ніколи не зустрічалася з Хантером Байденом і не вела з ним прямих чи непрямих розмов. Вона погодилася, що його посада могла створювати враження конфлікту інтересів.

Звернення щодо Олександра Дубінського

Згадка про Олександра Дубінського міститься в іншому пакеті документів — Telizhenko Declassified Documents. У листі від 7 жовтня 2020 року Джордж Кент повідомляв колегам про звернення заступника голови фракції «Слуга народу», який раніше приїжджав на конференцію консерваторів CPAC.

За переказом дипломата, представник фракції просив вжити заходів проти Олександра Дубінського, щоб послабити його вплив на інших парламентарів. Ім'я співрозмовника у відкритому фрагменті не вказане, а доручення від усієї фракції документ не містить.

Санкції проти Олександра Дубінського США запровадили 11 січня 2021 року, наприкінці першої адміністрації Дональда Трампа. Офіційне повідомлення Міністерства фінансів називало підставою участь у пов'язаній із Росією мережі іноземного впливу, яку відомство пов'язувало з Андрієм Деркачем. За позицією Мінфіну, Дубінський разом із Деркачем брав участь у пресконференціях, що поширювали неправдиві наративи та дискредитували американських кандидатів. Санкції передбачали блокування майна в юрисдикції США та заборону операцій для американських осіб.

Звернення щодо депутата передувало санкціям, але яку роль воно відіграло в рішенні Управління контролю за іноземними активами США (OFAC), у листі Джорджа Кента не пояснено.

Справа Андрія Теліженка: від візи до санкцій

Андрій Теліженко працював у посольстві України у Вашингтоні, а згодом став політичним консультантом. Звіт ФБР IIR 4 212 6610 20 описує його службу третім секретарем посольства у 2015-2016 роках та попередню роботу радником українських урядовців і керівництва прокуратури.

За звітом республіканської більшості двох комітетів Сенату за 2020 рік, Blue Star Strategies залучала Андрія Теліженка за контрактом у 2016-2017 роках і зверталася до нього по допомогу ще влітку 2019-го. Ця сама компанія представляла інтереси Burisma. Автори сенатського звіту використовували його матеріали та захищали його надійність як джерела, тоді як американські відомства перевіряли, чи не поширює він матеріали російської операції впливу.

Спроби вербування та оцінки аналітиків

Звіт ФБР від 23 серпня 2020 року, складений на підставі інформації станом на 20 лютого, описує спроби російських представників зв'язатися з Андрієм Теліженком улітку 2019-го через Facebook та особисті контакти. За цим викладом, він заблокував російський акаунт і відхилив пропозицію під час особистої зустрічі.

У документі також зазначено, що після участі в українській революції 2014 року колишньому дипломату заборонили в'їзд до Росії. Інформацію передав співробітник іншого правоохоронного органу, незалежного підтвердження кожної з цих обставин у звіті не наведене.

World Intelligence Review від 10 лютого 2020 року містить іншу оцінку: неправдиві й непідтверджені твердження Андрія Теліженка підживлювали російську кампанію впливу на американську аудиторію. Аналітики допускали, що він міг сприяти їй несвідомо. В окремій довідці відомство зазначало, що не знало, чи усвідомлював він свою роль посередника російського уряду.

Ці документи не встановлюють, що він свідомо працював на російські спецслужби. Водночас відмова від вербування, описана у звіті ФБР, не спростовує оцінки аналітиків щодо наслідків його діяльності.

Механізм відкликання візи та запровадження санкцій

8 вересня 2020 року співробітник підрозділу ФБР із протидії іноземному впливу повідомив Держдепартамент про заплановану поїздку Андрія Теліженка до США. Він готував службову записку з проханням відкликати візу. У листах наступного дня вже йшлося про її відкликання та схвалення рішення керівником. У листуванні Держдепартаменту від 7 жовтня 2020 року уточнено: посольство США в Києві відкликало візу 8 вересня, перед поїздкою колишнього дипломата.

6 жовтня Джордж Кент пропонував превентивно відкликати візи в людей, пов'язаних із Андрієм Деркачем, які збиралися до США менш ніж за місяць до виборів. За його пропозицією, вони мали повторно довести мету поїздки.

Одне з аналітичних повідомлень переказує реакцію Андрія Теліженка у вересні 2020 року. Він вважав відкликання візи політично мотивованим, заперечував зв'язок із цим депутатом у тому вигляді, як його описувала американська сторона, і сподівався відновити право на в'їзд.

Фінансові санкції проти Андрія Теліженка запровадили окремо — 11 січня 2021 року, разом із санкціями проти Олександра Дубінського та інших фігурантів. Мінфін США заявив, що колишній дипломат організовував зустрічі Андрія Деркача з американцями для поширення неправдивих тверджень про корупцію в Україні. Відомство віднесло цю діяльність до іноземного втручання у вибори.

У доказовому меморандумі OFAC посилалося на матеріали ФБР, публікації медіа та документи Сенату. Висновок про належність Андрія Теліженка до команди Андрія Деркача відомство зробило, зіставивши розвідувальне повідомлення про плани російської операції з публікаціями про склад цієї команди. Це висновок OFAC за сукупністю матеріалів, а не пряма вказівка на колишнього дипломата в самому розвідувальному повідомленні.

В окремому розділі меморандуму наведено заперечення Андрія Теліженка: він дистанціювався від Андрія Деркача й стверджував, що не знав його минулого. OFAC відхилило ці пояснення, пославшись на інші матеріали про їхню співпрацю.

Відкликання візи у вересні 2020 року та фінансові санкції в січні 2021-го були окремими рішеннями. Архів містить документи про обидві процедури й оцінки, якими американські органи їх обґрунтовували.

Оприлюднені листи не встановлюють, що Джо Байден захищав Burisma від розслідувань або що звернення представника «Слуги народу» визначило рішення про санкції проти Олександра Дубінського.