Пів року під керівництвом Мандзія: митна атестація триває, але корупційні механізми залишаються діючими

Новий керівник проти старих звичок

О. Мандзій очолив українську митницю понад пів року тому. Цю посаду він зайняв після тривалого конкурсного відбору, що дало йому всі передумови для системних змін. Однак, за словами автора, який понад 40 років спостерігає за митницею та транспортом зсередини процесу, реальна ситуація в системі залишається складною. Поки новий керівник зосереджений на підготовці тисяч співробітників до багаторічної атестації на доброчесність, корупційні механізми продовжують працювати за відомими законами: чиновники формально подають заяви про звільнення, суди закривають справи за строками давності, а бізнес оплачує простої транспорту, створюючи передумови для хабарництва.

Історичний контекст та проблеми законодавства

Автор матеріалу, який понад 40 років працює в транспортній галузі, згадує, що перші митні декларації незалежної України оформлювалися в Одесі, де було лише три митні брокери. Тоді головним було уникати штрафів за простої транспорту. Згодом прийняття так званого «азаровського» митного кодексу змінило ситуацію: митниця почала використовувати повноваження для наповнення власних кишень, а не державного бюджету. Затримки вантажів стали інструментом тиску, оскільки лізингові платежі за вантажівки сягають 250 євро на добу. Це створило стимул для водіїв та підприємців шукати «швидкі рішення» за готівку.

Статистика та судові рішення

За даними, наведеного прикладу, на одній із регіональних митниць у період з січня по серпень 2026 року було оформлено 63 447 митних декларацій. Проведено 1 747 митних оглядів (1 458 на імпорт, 289 на експорт). Результатом стали лише 23 рішення про визначення коду товару, 72 про коригування митної вартості та 17 протоколів. За іншими 1 630 перевірками порушень не знайшли, проте бізнес уже поніс витрати на простої. Експерт зазначає, що майже всі подібні рішення митної влади заперечуються у судах, де митниця програє у 92–95% випадків, що свідчить про їхній формальний характер задля отримання хабарів.

Кейс із хабарем та системність порушень

У 2021 році інспектора митниці Ромаха Ю.О. затримали на гарячому з 200 євро хабара за безперешкодне переміщення вантажівки Mercedes через «червоний коридор». Щоб приховати злочин, він вніс до системи АСМО «Інспектор» неправдиві дані про порожній вантаж. Попри наявність доказів, включно з люмінесцентним барвником на одязі, суд перекваліфікував обвинувачення на менш тяжку статтю, а згодом звільнив митника від покарання через закінчення строків давності. У матеріалах справи йшлося про системний характер таких дій на митному посту, проте інших кримінальних проваджень не відкрито.

Схеми з підробленими сертифікатами EUR1

Окремої уваги заслуговує схема з використанням підроблених сертифікатів EUR1, через яку було оформлено сотні тисяч легкових автомобілів, що спричинило втрати для держави в розмірі десятків мільярдів гривень. Експерти підкреслювали, що без погодження керівництва митниць такі операції були неможливі. Сума «такси» за одне оформлення, за оцінками фахівців, становила не менше 200 доларів США. Нещодавні судові рішення підтверджують масштаб збитків: наприклад, за справою № 163/1310/26 зафіксовано 320 декларацій та 32 млн грн збитків, за справою № 163/1006/26 — 783 декларації та 41 млн грн збитків.

«Таблиці Юхти» та розбіжності в цінах

Керівниця управління митної вартості департаменту тарифів Світлана Юхта понад місяць тому перебувала в Лондоні, звідки відправила заяву про звільнення з 1 жовтня. ДМСУ підтвердила цю інформацію. Однак С. Юхта повернулася в Україну, відкликала заяву та продовжує роботу над визначенням вартості товарів. Її «таблиці» викликають обурення підприємців через колосальні розбіжності в оцінці однакових товарів на різних митницях.

Наприклад, кілограм трикотажного полотна одного митного коду оцінюється так:

• Запорізька митниця: 2,8 $/кг;
• Київська: 1,5 $/кг;
• Львівська: 1,1 $/кг;
• Чернівецька: 0,1 $/кг;
• Сумська: 0,006 $/кг.

Чернівецька та Сумська митниці оформили за січень–серпень 2026 року понад 7 000 тонн такого вантажу. Різниця в митних платежах між Запоріжжям (258 млн грн) та Сумами (554 тис. грн) для цієї ж кількості вантажу демонструє дію корупційної схеми, яка дозволяє бізнесу економити за рахунок держави.

Перспективи та необхідні зміни

Атестація митників, ініційована О. Мандзієм, запланована до кінця весни 2027 року. Проте експерт сумнівається, що це вирішить проблему, якщо не змінити сам механізм роботи. Для зменшення корупції пропонуються два кроки: жорсткий контроль часу оформлення транспорту та об’єднання баз даних митниці та податкової служби для відстеження імпортного вантажу після перетину кордону.

Головним же рішенням, яке може змінити ситуацію, автор вважає виключення ПДВ з кордону. Це не потребує змін у законах, а може бути реалізовано рішенням КМУ або листом Мінфіну. Такий крок дозволить митниці зосередитися на основних функціях — миті та боротьбі з контрабандою, а не на пошуках способів «допомогти» бізнесу зекономити на податках, що нині є джерелом багатьох корупційних схем.