«Лідер-НТЗ» не виконала оборонні контракти: поставила 10% шоломів і не виготовила жодного бронежилета

Агенція оборонних закупівель припинила співпрацю з компанією «Лідер-НТЗ» через систематичне невиконання зобов'язань щодо постачання захисного спорядження для Збройних сил України. Постачальник не забезпечив вчасну доставку основної частини замовлених балістичних шоломів, а виробництво бронежилетів так і не запустили через відсутність необхідної іноземної полімерної сировини.

Деталі розірваних контрактів

Згідно з даними, у січні 2026 року «Лідер-НТЗ» підписала угоду на поставку 40 тисяч балістичних шоломів загальною вартістю близько 296 мільйонів гривень. Після цього компанія уклала ще два договори на постачання бронежилетів на суми 33 мільйони та 150 мільйонів гривень відповідно.

Варто зазначити, що підприємство змінило назву на «Лідер-НТЗ», а також профіль діяльності та склад власників лише наприкінці 2025 року. Це викликало запитання щодо реальних виробничих потужностей компанії, яка одразу отримала великі оборонні замовлення.

Проблеми з якістю та обсягами постачання

За умовами основного контракту, до кінця червня компанія мала передати 10 тисяч шоломів. Проте станом на 27 серпня Агенція отримала лише тисячу одиниць. Під час перевірок у наданій продукції виявляли системні недоліки, зокрема щодо ваги, габаритів та внутрішнього оздоблення, через що партії неодноразово повертали на доопрацювання.

У підсумку Агенція оборонних закупівель розірвала договір та нарахувала штраф у розмірі 20% вартості непоставленої продукції.

Ситуація з бронежилетами виявилася ще складнішою: станом на кінець вересня компанія не передала жодного комплекту. Причиною стало незапущення виробництва через відсутність необхідної іноземної полімерної сировини. Обидва контракти на бронежилети також було розірвано. Загальна сума штрафів за цими договорами становить 6,56 мільйона гривень та майже 30 мільйонів гривень.

Можливі бізнесові зв'язки

Навколо «Лідер-НТЗ» виникли дискусії щодо її власників та можливих зв'язків з іншими гравцями ринку оборонних закупівель. Медіа пов'язують підприємство з орбітою бізнесмена Олега Мітрохіна. У публікації також згадують Гліба Євтушенка, сина Юрія Євтушенка, та низку компаній, серед яких «МІК», «ПАКОПТТОРГ», «Еквіпторг», «Дефенс», «Кредо-Берег» і «СуперМІК».

Водночас автори матеріалу наголошують, що в офіційних реєстрах прямого зв'язку між Мітрохіним, Євтушенком та переліченими структурами не виявлено. Тому припущення про спільний бізнесовий ланцюжок потребує додаткової перевірки та не може вважатися доведеним фактом.

Історичний контекст та розслідування

Компанія «МІК», яку пов'язують з Олегом Мітрохіним, раніше вже фігурувала в історіях щодо попередніх претензій в оборонних закупівлях. Антимонопольний комітет України встановив змову між «МІК» та «ПАКОПТТОРГ» під час участі в торгах Державного оператора тилу. Штрафи склалися у розмірі 30 мільйонів гривень для «МІК» та 6,3 мільйона гривень для «ПАКОПТТОРГ». Відзначається, що «ПАКОПТТОРГ» брала участь у 16 торгах, але не перемогла жодного разу.

Крім того, правоохоронні органи перевіряють можливу змову посадовців Державного оператора тилу з представниками «МІК». Одним із епізодів є закупівля балістичних окулярів за ціною 1409 гривень за одиницю, тоді як ціни на схожі товари на Alibaba становили 214–300 гривень. Проте саме порівняння цін не є доказом ідентичності товарів чи завищення вартості в межах конкретної закупівлі.

Також Бюро економічної безпеки проводить розслідування щодо можливих розкрадань та несплати податків. Наявність розслідування не означає, що порушення вже доведені.

Реакція бізнесмена та відкриті питання

Медіа повідомляють про можливу нерухомість Олега Мітрохіна, зокрема маєток під Києвом, вартість якого оцінюють у 80 мільйонів гривень, та об'єкти на Печерську. За твердженням видання, бізнесмен не надав розгорнутих пояснень журналістам і завершив телефонну розмову.

Головним залишається питання про те, чому компанія, яка отримала замовлення на сотні мільйонів гривень, не змогла забезпечити своєчасне постачання. Важливо з'ясувати, чи перевіряли виробничі можливості постачальника та його готовність працювати з необхідною сировиною до укладення контрактів. Наразі наявні відомості свідчать про невиконання контрактних зобов'язань, тоді як можливі зв'язки між компаніями та причетність конкретних осіб до правопорушень потребують окремого підтвердження.