Слідство оцінює збитки від будівництва водогону до Кривого Рогу у 2,8 млрд грн

Слідчі Національної поліції оцінюють можливі збитки держави під час будівництва магістрального водогону в Дніпропетровській області у 2,8 мільярда гривень. За версією розслідування, втрати пов’язані з закладенням у проєктну документацію завищених обсягів робіт, зокрема прокладання зайвих гілок трубопроводу та будівництво насосної станції, доцільність якої експерти ставлять під сумнів.

Умови закупівлі та ризики моделі «проєктуй і будуй»

У 2023 році Служба відновлення та розвитку інфраструктури в Дніпропетровській області уклала три договори без проведення торгів на будівництво магістральних водогонів. Ці роботи були необхідні для ліквідації наслідків знищення росіянами Каховської ГЕС. Загальна вартість контрактів склала 12,62 мільярда гривень.

Будівництво першого водогону — від річки Інгулець до Південного водосховища для забезпечення водою Кривого Рогу — доручили компанії «Автомагістраль-Південь». Сума контракту становила 5,32 мільярда гривень. Закупівлю проведено за принципом «проєктуй і будуй», коли підрядник одночасно розробляє проєктну документацію та виконує будівельно-монтажні роботи. Такий підхід створює ризики для замовника, оскільки компанія може бути зацікавлена у закладенні більших обсягів робіт або дорожчих матеріалів у власний проєкт. Тому критично важливим є незалежний контроль за проєктними рішеннями та вартістю.

Деталі кримінального провадження

За даними видання «Наші гроші», Національна поліція розслідує будівництво водогону в межах кримінального провадження № 42022142240000051. Перевіряються можливі зловживання під час створення водогону від Інгульця до Південного водосховища.

Слідство вважає, що «Автомагістраль-Південь» могла діяти у змові з посадовими особами кількох компаній: представництва в Україні «Б-Акт» Спілка Акційна» (інженер-консультант), ТОВ «НВО Трансінжиніринг» (розробник проекту) та ТОВ «Експерт Проект Груп» (експертиза проекту). Під час розробки, складання та затвердження проєктно-кошторисної документації, на думку слідчих, були закладені завищені обсяги робіт.

Зокрема, у проєкт включили будівництво насосної станції №3 (НС-3), доцільність якої піддається сумнівам, а також прокладання чотирьох гілок трубопроводу діаметром 1 000–1 200 мм замість двох гілок діаметром 1 300 мм. За оцінкою слідства, ці рішення могли завдати державі збитків на 2,8 мільярда гривень.

У наказі про розподіл обов’язків у Агентстві відновлення зазначено, що перший заступник Голови (на той момент Андрій Івко) відповідав за організацію та контроль роботи, зокрема забезпечення розробки, експертизи та затвердження проєктно-кошторисної документації, а також моніторинг ринку дорожньо-будівельних матеріалів.

Експертна оцінка збитків

Слідчі Національної поліції замовили альтернативний проєкт будівництва водогону в ДРПІ ДП «Укрпівдендніпроводгосп». Також була отримана довідка спеціаліста ДІ «УкрНДІводоканалпроект», де йшлося про недоцільність будівництва НС-3 та прокладання зайвих двох гілок трубопроводу.

Фактично реалізований проєкт ТОВ «НВО «Трансінжиніринг» передбачав прокладання чотирьох паралельних ниток трубопроводу діаметром 1 000–1 200 мм. Його вартість становила 4,47 мільярда гривень.

Альтернативний проєкт ДРПІ «Укрпівдендніпроводгосп» передбачав прокладання двох ниток трубопроводу діаметром 1 300 мм. Його вартість оцінили у 2,13 мільярда гривень. Різниця між вартістю двох варіантів становить понад 2,34 мільярда гривень. Водночас використання вдвічі меншої кількості труб більшого діаметру дозволяло зекономити на ритті траншей.

Ще 0,44 мільярда гривень коштувало будівництво НС-3. Саме ці складові разом формують суму близько 2,8 мільярда гривень, яку експерти визначили як збитки державі.

За висновком експертів КНДІСЕ, загальна вартість будівництва водогону за договорами з «Автомагістраль-Південь» № Б-В-1 від 19.07.2023 та № Б-В-1/1 від 30.04.2024 становить 7,12 мільярда гривень.

Стан насосної станції та гідравлічні розрахунки

Під час виїзного обстеження НС-3 експерти КНДІСЕ виявили, що насосні агрегати DHV.700-590 PA не були підключені до роботи, а крани засувок DN 1000 PN16 EPDM були опломбовані. Водночас станція була збудована відповідно до проєктної документації: вона складається з технологічної частини (машинної зали) та адміністративно-побутової частини напівзаглибленого типу, а встановлене обладнання відповідає проєкту за переліком, кількістю та місцем розташування.

За актами приймання виконаних робіт будівництво НС-3 коштувало 442,20 мільйона гривень.

Головний спеціаліст Ігор Гребан, який надав довідку з аналізом проєктної документації та гідравлічними розрахунками, дійшов висновку, що продуктивності й напору насосних агрегатів на станціях першого (НС-1) та другого (НС-2) підйомів достатньо для забезпечення проєктної спроможності всього водогону.

Гідравлічні розрахунки спеціалістів інституту «Укрпівдендніпроводгосп» показали, що НС-1 та НС-2 можуть забезпечувати подачу води як у звичайному режимі, так і в аварійних ситуаціях. На місці НС-3, за їхнім висновком, достатньо було облаштувати камеру переключення. Тому спеціалісти визнали будівництво НС-3 недоцільним.

У довідці Ігор Гребан також зазначив, що прокладання чотирьох гілок трубопроводу діаметром 1 000–1 200 мм потребує більших обсягів будівельно-монтажних робіт, ніж прокладання двох гілок діаметром 1 300 мм. Спеціалісти «Укрпівдендніпроводгоспу» дійшли висновку, що будівництво чотирьох паралельних трубопроводів різного діаметра є недоцільним.

Контекст будівництва та коментарі чиновників

Будівництво розпочали одразу після підриву Каховської ГЕС у 2023 році. За сім місяців виконали проєктні роботи, доставили матеріали та облаштували трубопроводи. Водночас виникли труднощі із забезпеченням трубами: українські виробники могли покрити лише чверть потреби, тому до постачання долучилися, зокрема, Румунія та Польща. Також затримки виникали з постачанням насосів, виробництво яких могло тривати від року до півтора.

Голова Агентства відновлення Мустафа Найєм тоді запевняв, що фінансування проєкту підтверджене, а сам він пройшов усі необхідні експертизи, зокрема технічний аудит незалежної іноземної компанії. Окремо, за його словами, проєкт перевіряла Рахункова палата. Будівництво фінансували зі спеціального Фонду ліквідації наслідків збройної агресії РФ.

У липні 2023 року тодішній віцепрем’єр-міністр з відновлення Олександр Кубраков відвідав Дніпропетровщину та проінспектував підготовчі роботи до будівництва магістральних водогонів, які мали забезпечити питною водою регіони, які постраждали внаслідок підриву Каховської ГЕС.

«Будівництво магістральних водогонів – найважливіший зараз проєкт відновлення. Вони у буквальному сенсі прокладатимуться з нуля. Міжнародні партнери залучені до закупівлі та логістики труб необхідного діаметру, а також насосів великої потужності. Ставимо для себе амбітне завдання – завершити роботи якомога швидше», – заявляв Кубраков.