Новий законопроєкт Павлюка та Іонушаса може змінити правила конфіскації необґрунтованих активів

Ініціатива щодо перегляду антикорупційних механізмів

Народні депутати Максим Павлюк та Сергій Іонушас внісли до Верховної Ради законопроєкт №16190. Цей документ містить пропозиції щодо зміни чинних антикорупційних процедур. Зокрема, текст передбачає коригування правил цивільної конфіскації необґрунтованих активів, а також змінює підходи до фінансового контролю за діяльністю посадових осіб.

Експерти організації «МЕЖА», які детально вивчили текст ініціативи, зазначили, що в ньому присутні ризики для функціонування антикорупційної системи в Україні.

Можливість викупу майна та зміна фінансових порогів

Однією з ключових норм законопроєкту є надання посадовцям права протягом 30 днів сплатити вартість необґрунтованого активу замість його безоплатної передачі державі. Представники «МЕЖІ» стверджують, що таке рішення може стати інструментом для збереження за чиновниками житла, транспортних засобів та іншого майна, придбаного на кошти нелегального походження, якщо вони просто внесуть його вартість.

Крім того, документ пропонує переглянути поріг вартості активів, під які застосовується механізм цивільної конфіскації. Для майна, набутого у 2026 році, цей ліміт може зрости з поточних 1,5 мільйона гривень до 2,3 мільйона гривень. Експерти попереджають, що через таке підвищення частина активів, які зараз підлягають стягненню, вийде за межі дії цього механізму.

Зміни у звітності та повноваженнях НАЗК

Законопроєкт також містить пропозицію скасувати обов'язок посадових осіб повідомляти Національне агентство з питань запобігання корупції (НАЗК) про суттєві зміни у своєму майновому стані, а також про відкриття рахунків в іноземних банках. У «МЕЖІ» вважають, що відмова від такої звітності ускладнить оперативне виявлення великих фінансових операцій та придбань. Це також завадить перевірці того, чи відповідають реальні витрати декларантів їх офіційним доходам.

Додатково, документ пропонує надати НАЗК повноваження самостійно звертатися до суду з позовами про стягнення необґрунтованих активів без участі Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (САП). Організація «МЕЖА» застерігає, що це може створити конституційні ризики та призвести до надмірної концентрації повноважень в одному органі: саме він займатиметься виявленням активів, оцінюванням доказової бази та поданням позовів.

Позиція громадських організацій

Аналітики «МЕЖІ» наголошують, що кожна з запропонованих змін поодиноко послаблює конкретний елемент антикорупційної системи. У сукупності ж ці норми можуть суттєво ускладнити процес виявлення та конфіскації необґрунтованих активів посадовців.

Громадська організація закликала народних депутатів не підтримувати законопроєкт №16190 у нинішній редакції. «МЕЖА» наполягає на необхідності усунення тих положень, які, за їхньою оцінкою, створюють ризики для антикорупційної системи.