Брюссель вимагає від України надати доступ до банківських даних десяти правоохоронним органам

Різниця в позиціях щодо доступу до фінансових даних

Народна депутатка Ольга Василевська-Смаглюк повідомила, що після ухвалення в першому читанні законопроєкту №14327-д, який стосується впровадження Єдиної зони платежів у євро (SEPA), тривають консультації з представниками Європейської комісії. За її словами, Брюссель наполягає на тому, щоб доступ до відомостей про банківські рахунки та сейфи мали десять правоохоронних органів, а також Державна служба фінансового моніторингу і Агентство з управління майном, отриманим від корупційних та інших злочинів (АРМА).

Парламентська пропозиція та компромісний варіант

Поточна редакція документа, підготовлена в парламенті, передбачає прямий доступ до таких даних лише для трьох установ: Бюро економічної безпеки (БЕБ), Національного агентства з запобігання корупції (НАЗК) та АРМА. Депутатка пояснила таке обмеження тим, що парламент не має достатньої довіри до всіх силових структур. Як компромісний варіант пропонується, щоб інші правоохоронні органи отримували необхідну інформацію через Офіс генерального прокурора та Спеціальну антикорупційну прокуратуру.

Технічні деталі та терміни впровадження

Згідно з нинішнім текстом закону, спеціальний доступ державних органів до реєстру буде відкладено до періоду, що настає не раніше ніж за шість місяців до офіційного вступу України до Європейського Союзу. Реєстр, адміністрування якого покладено на Міністерство фінансів, міститиме дані про власників рахунків, міжнародні банківські рахункові номера (IBAN) та назви банків. При цьому інформація про залишки коштів та їхній рух до реєстру не включатиметься.

Очікується, що друге читання цього законопроєкту відбудеться у грудні.