Помер В’ячеслав Брюховецький — перший президент Києво-Могилянської академії

Помер засновник і перший президент Могилянки

12 листопада на 79-му році життя пішов з життя В’ячеслав Брюховецький. Він був відомим літературознавцем, педагогом, журналістом, одним із засновників Народного Руху України та учасником ініціативної групи «Першого грудня». Посада першого та почесного президента Києво-Могилянської академії також належала йому.

Про смерть Брюховецького повідомили на офіційній Facebook-сторінці університету.

Внесок у незалежність та освіту

У закладі наголосили, що В’ячеслав Степанович належав до категорії людей, які не лише мріяли про незалежну державу, а й активно творили її, проявляючи громадянську мужність та волю до перемоги.

«В’ячеслав Степанович належав до тих людей, які не просто мріяли про незалежну Україну, а й творили її своєю громадянською мужністю та волею до перемоги. У 1991 році, коли Україна лише здобувала незалежність, він узявся за втілення ідеї, що багатьом здавалася нездійсненною: відродити Києво-Могилянську академію. Завдяки його невтомній праці, геніальній інтуїції та візії майбутнього української вищої освіти Могилянка стала одним із найуспішніших проєктів і символів незалежної України»

Біографічні дані та освіта

В’ячеслав Брюховецький народився 14 липня 1947 року в місті Дзауджикау Північної Осетії. Свою освітню кар’єру він розпочав на факультеті журналістики Київського державного університету імені Тараса Шевченка. Пізніше продовжив навчання в аспірантурі Київського державного інституту культури імені Олександра Корнійчука.

Реакція академічної спільноти

Представники університету підкреслили, що втрата В’ячеслава Брюховецького є непоправною для могилянської спільноти й усієї України. Водночас зазначено, що його спадщина продовжує жити.

«Втрата В’ячеслава Брюховецького непоправна для могилянської спільноти й усієї України. Але справа його життя живе. Вона живе у відродженому ним університеті, у людях, яких він об’єднав і надихнув, у цінностях, які він відстоював, а також у майбутньому, заради якого він працював»