Експерт аналізує стан української митниці за перші пів року правління нового очільника, вказуючи на те, що попри проведення атестації, схеми збагачення чиновників та затримки вантажів продовжують функціонувати.
Агенція оборонних закупівель розірвала угоди з постачальником через систематичні затримки та нестачу сировини. Загальна сума штрафних санкцій сягає близько 50 мільйонів гривень.
Президент Франції Еммануель Макрон вважає, що соціальні мережі становлять загрозу для демократії та були використані для мобілізації учасників протестів 17 жовтня.
СБУ провела обшуки у комунальному підприємстві, яким керує Дмитро Ванькович. Правоохоронці досліджують ознаки зловживань при оформленні бронювання від мобілізації.
Російський спецпредставник Кирило Дмитрієв заявив, що чиновникам ЄС та Великої Британії варто орієнтуватися на позицію адміністрації США щодо пріоритету миротворчості.
Журналісти Reuters скоригували публікацію, в якій раніше приписували представникам сербського руху «Студентський список» намір повністю припинити постачання озброєнь до зон бойових дій.
Ігнорування податкових зобов'язань може призвести до примусового стягнення коштів та майна, а в окремих випадках — до тимчасового обмеження права на перетин державного кордону.
Американські порти зможуть прийняти три танкери з російським паливом, хоча одне судно вже під санкціями ЄС, Канади та Британії.
Більше п'ятдесяти громадських організацій направили до парламенту спільне звернення із вимогою терміново розглянути та ухвалити законопроєкт № 15230-д, який затверджує Антикорупційну стратегію на 2026–2030 роки. Ініціатори наголошують: прокрастинація ухвалення цього документа загрожує Україні втратою значних обсягів міжнародної фінансової підтримки.
Одним із ключових аргументів на користь невідкладного голосування стають грошові втрати. За даними авторів звернення, остаточне затвердження Стратегії є умовою для отримання близько 420 млн євро (понад 21 млрд грн) в рамках програми Ukraine Facility. Додатково ще 64,4 млн євро прив'язано до ухвалення Державної антикорупційної програми.
Громадські активісти зазначають, що Україна вже двічі не виконала зобов'язання у встановлені строки. Подальше відтермінування, на їхню думку, може погіршити відносини з міжнародними партнерами.
Прийняття Стратегії також є частиною виконання зобов'язань щодо вступу до ЄС. Цей документ передбачений проміжними критеріями переговорів про членство, дорожньою картою у сфері верховенства права, а також фігурує в рекомендаціях Європейської комісії, поданих у звітах за 2024 та 2025 роках.
За словами ініціаторів, більшість положень законопроєкту вже узгоджено з парламентськими фракціями, комітетами та державними органами. Проте залишаються невирішеними питання, які громадські організації вважають ключовими для обмеження політичного впливу на правоохоронну систему.
Серед основних дискусійних моментів:
Автори звернення підкреслюють, що саме затвердження Стратегії ще не змінює чинне законодавство. Для реалізації цих реформ парламенту доведеться приймати окремі закони. Однак громадські організації наполягають, що ці положення не слід вилучати з тексту під час подальшого розгляду.
Документ, опублікований Центром протидії корупції 27 жовтня, містить чіткий запит: включити законопроєкт № 15230-д (від 27 липня 2026 року) до порядку денного найближчого пленарного засідання та ухвалити його за основу і в цілому.
Організації вимагають зберегти в тексті всі пункти, що стосуються незалежності антикорупційних структур, конкурсного відбору керівників правоохоронних органів, реформи адвокатури та змін до кримінального процесуального законодавства.
Під зверненням підписалися 56 організацій, серед яких Центр протидії корупції, Transparency International Ukraine, Bihus.Info, рух ЧЕСНО, Фундація DEJURE, «Автомайдан», DiXi Group та Інститут економічних досліджень і політичних консультацій.
Коментарі
До цієї новини ще немає коментарів. Будьте першим!