Умови призначення I групи інвалідності в Україні: перелік станів і нюанси оцінювання

Статус інваліда I групи призначають особам, які через тяжкі патології, травми чи анатомічні дефекти повністю чи значною мірою втратили здатність самостійно пересуватися, доглядати за собою та виконувати базові побутові дії. Ця категорія поділяється на два рівні залежності від сторонньої допомоги: IА та IБ.

Ключовим фактором є не лише наявність діагнозу, а й реальний ступінь обмеження повсякденного функціонування пацієнта.

Рівні залежності: IА та IБ

Хоча обидві підгрупи передбачають значні обмеження життєдіяльності, інтенсивність необхідної підтримки відрізняється:

• Підгрупа IА: людина повністю залежить від догляду інших. Вона може не мати змоги самостійно їсти, одягатися, переміщуватися або виконувати інші елементарні дії.
• Підгрупа IБ: пацієнт має тяжкі порушення здоров'я й потребує постійного нагляду та допомоги, проте зберігає певну здатність до самообслуговування.

Під час медичного огляду експерти аналізують не тільки клінічний діагноз, а й вираженість функціональних збоїв, можливість самостійно виконувати завдання та потребу в супроводі.

Основні підстави для встановлення I групи

До станів, що можуть відповідати критеріям I групи, належать тяжкі наслідки інсультів, травм, онкологічних захворювань та прогресуючих патологій нервової системи. Остаточне рішення приймається на основі результатів оцінювання функціонування.

Згідно з чинним переліком, безстрокова інвалідність може бути встановлена за такими категоріями порушень:

1. Ампутації кінцівок

Підставою є, зокрема, кукси обох верхніх кінцівок на рівні плеча або обох нижніх — на рівні гомілок і вище, якщо це поєднується з куксою однієї верхньої кінцівки.

Для підгрупи IБ передбачені інші варіанти: кукси обох нижніх кінцівок на рівні нижньої третини стегон і вище, а також певні комбінації ампутацій верхніх кінцівок.

2. Тяжкі ураження нервової системи

Статус можуть надати за наявності прогресуючих захворювань, наслідків травм чи інших пошкоджень нервової системи, які спричиняють незворотні значно виражені порушення рухових, мовних або зорових функцій.

Вирішальне значення має ступінь втрати функцій та їхній вплив на самостійність пацієнта.

3. Тяжкі психічні розлади

До переліку входять деменція, тяжкі інтелектуальні порушення, а також тяжкі психічні порушення внаслідок шизофренії й епілепсії.

Оцінювання ґрунтується на вираженості розладів та їхньому впливі на здатність орієнтуватися, ухвалювати рішення, доглядати за собою та безпечно існувати в побуті.

4. Стійка сліпота на обидва ока

Підставою можуть бути визначені порушення зору, що відповідають встановленим критеріям гостроти та звуження полів зору. Окремо зазначено двобічний анофтальм (відсутність обох очних яблук).

5. Тяжкі порушення рухливості суглобів

Мова йде про різко виражені контрактури або анкілози суглобів верхніх чи нижніх кінцівок у функціонально невигідному положенні, коли ендопротезування є неможливим.

Такі порушення можуть істотно обмежувати пересування, роботу рук та виконання повсякденних дій.

6. Комбіновані порушення

Окремі критерії діють для осіб, у яких двобічна сліпота поєднується з тяжкими загальними захворюваннями, певними ампутаціями або повною глухотою.

Ураховується сукупний вплив всіх порушень на здоров'я, здатність до самообслуговування та потребу в постійній сторонній допомозі.

Особливості для підгрупи IБ

Окрім загального переліку, для підгрупи IБ визначено специфічні тяжкі анатомічні дефекти та функціональні порушення, зокрема:

• кукси обох нижніх кінцівок на рівні нижньої третини стегон і вище;
• певні поєднання ампутацій верхніх кінцівок на рівні передпліччя;
• двобічна відсутність чотирьох або трьох пальців кистей (включаючи перший палець) за визначених умов;
• окремі тяжкі порушення рухових функцій;
• певні тяжкі психічні захворювання.

Відповідність конкретному стану критеріям встановлюють під час оцінювання з урахуванням медичної документації та фактичних обмежень.

Чи присвоюють інвалідність автоматично за діагнозом?

Ні. Наявність певного захворювання чи перенесена операція не означає автоматичного встановлення I групи. Експерти враховують ступінь порушення функцій організму, обмеження повсякденної активності та інші законодавчі критерії.

Хоча для окремих анатомічних дефектів і незворотних порушень передбачено встановлення інвалідності без строку повторного огляду, це не означає автоматизму. Стан пацієнта має точно відповідати конкретним критеріям нормативного переліку.

Рекомендація: перед поданням документів варто звірити свій випадок із чинними критеріями оцінювання повсякденного функціонування та нормативними актами МОЗ. Це дозволить визначити необхідний перелік медичних документів та підстави для встановлення I групи і строку дії статусу.

Як повідомлялося раніше, III групу інвалідності в Україні також можуть встановити безстроково за визначених захворювань і стійких порушень здоров'я (ампутації, порушення зору та слуху, наслідки складних операцій, хронічні хвороби). Рішення ухвалюють експертні команди з оцінювання повсякденного функціонування. Пенсія по інвалідності III групи за загальними правилами становить 50% пенсії за віком, а її фактичний розмір залежить від страхового стажу, заробітку та можливих доплат.