
Антоніу Кошта: Москва не демонструє готовності до серйозних переговорів із ЄС
Президент Європейської ради Антоніу Кошта заявив, що дипломатичний канал зв'язку з Кремлем функціонує, однак Росія не виявляє наміру обговорювати припинення вогню.

Президент Європейської ради Антоніу Кошта заявив, що дипломатичний канал зв'язку з Кремлем функціонує, однак Росія не виявляє наміру обговорювати припинення вогню.

Реактивний дрон атакував підстанцію в Вишгороді, що призвело до нестабільності в електропостачанні Києва та Київської області.

Військова розвідка України інформує про плани Кремля вчинити провокації в Центральній та Східній Європі, щоб звинуватити Київ і зменшити підтримку Збройних Сил.

На Житомирщині затримали 17-річну підозрювану, яка відправляла українським захисникам посилки з метадонем. Внаслідок отруєння загинули двоє військових, ще чотирьох вдалося врятувати.

Російські війська атакували Харків 23 жовтня. Міський голова повідомив про пошкодження багатоповерхівки в Основ'янському районі.

Британська преса стурбована тим, що на саміті АТЕС у Китаї можуть обговорити долю Європи без участі західних країн, що нагадує поділ повоєнного континенту у 1945 році.

50-річна жінка, яка з 2022 по 2024 рік служила в лавах російських окупаційних військ, була затримана на Волині. Їй інкримінують державну зраду.

Болгарські слідчі встановили механізм шахрайства одеської корпорації, яка продавала житло в лісі. У справі вже є перші обвинувачені чиновники.

Сполучені Штати Америки активно працюють над відновленням переговорного процесу щодо припинення російсько-української війни. За даними видання The Economist, Вашингтон пропонує нову модель можливих компромісів, яка включає кілька ключових умов для обох сторін конфлікту.
Центральним елементом для України є відмова від вступу до Північноатлантичного альянсу (НАТО). Натомість Києву пропонують перспективу членства в Європейському Союзі та інвестиційний пакет. Один із варіантів передбачає створення демілітаризованої зони на Донбасі.
Російська сторона, згідно з описаною схемою, може отримати можливість укладати комерційні контракти з американськими корпораціями, досягти скасування діючих санкцій та нормалізації політичних відносин із США. Серед економічних бонусів для Москви також розглядають відновлення експорту російського природного газу до Європи та відновлення роботи газопроводу «Північний потік».
Українські посадовці поки не отримали повного пакету інформації про останні пропозиції Вашингтона, хоча загальний набір умов їм відомий. Журналісти The Economist характеризують цю угоду як незбалансовану. Американська адміністрація намагається терміново відновити роботу над мирною угодою.
Водночас Росія наразі не демонструє готовності до мирного врегулювання. Москва розпочинає масштабну зимову кампанію ударів і, ймовірно, намагатиметься затягувати переговори, розраховуючи на поступки в питанні санкцій.
Українські переговірники побоюються, що американські представники можуть домовитися про вигідні економічні угоди з Росією ще до завершення бойових дій. «З їхньої точки зору, навіщо чекати й втрачати час? Час – це гроші», – зазначив один з українських чиновників.
На тлі мирних ініціатив відносини між Україною та США стають дедалі нестабільнішими. Однією з причин стало обмеження супутникового зв’язку Starlink для українських безпілотників. За оцінкою The Economist, це рішення могло виглядати як дипломатичне попередження, але його наслідки безпосередньо відчули українські військові.
Ніхто з представників адміністрації президента США Дональда Трампа публічно не визнає відповідальність за цей крок. Видання припускає, що рішення могло походити з вузького кола осіб навколо американського президента, зокрема Ілона Маска та спеціального посланця Стіва Віткоффа.
За повідомленнями, Маск нібито хотів покарати Україну за удари по російських нафтопереробних заводах. Водночас один із чиновників стверджує, що підприємець зв’язався з Білим домом лише після запровадження обмежень. Інше джерело зазначає, що Маск співчуває Україні, хоча складається враження, що Володимир Путін іноді випереджає його. За оцінкою The Economist, для російського президента перебої зі Starlink стали кульмінацією двох успішних для нього тижнів.
Джерело в американському уряді заперечує, що останні рішення Трампа спрямовані на примушування України до капітуляції. Натомість співрозмовник видання вважає американського президента жертвою успішної російської інформаційної операції. За словами джерела, Трамп також занепокоєний несприятливими результатами соціологічних опитувань напередодні проміжних виборів у США.
Окрему увагу видання приділяє діяльності американських представників Стіва Віткоффа та Джареда Кушнера. За оцінкою співрозмовників The Economist, вони помилково розглядають мотиви Путіна переважно як економічні та територіальні, недооцінюючи націоналістичну складову його політики. Це, на думку джерел, робить американських переговорників вразливими до російських маніпуляцій.
Колишній американський чиновник різко розкритикував ситуацію навколо Трампа та його оточення, заявивши, що президент США створює складні обставини, водночас покладаючись на людей, чиї рішення викликають сумніви.
The Economist також звертає увагу на політичні розрахунки президента України Володимира Зеленського, який останнім часом критикував Трампа за недостатньо рішучі рішення. За припущенням видання, український президент може розраховувати на те, що несприятливі для республіканців результати проміжних виборів послаблять позиції американського лідера.
Однак такий розрахунок може виявитися помилковим. Один із членів Конгресу, який симпатизує Трампу, зазначив, що посилення розслідувань проти президента з боку контрольованого демократами Конгресу може спровокувати ще агресивнішу поведінку глави Білого дому.
На думку The Economist, подібний розвиток подій навряд чи буде сприятливим для України, яка одночасно стикається з військовим тиском Росії та невизначеністю у відносинах зі Сполученими Штатами.
Коментарі
До цієї новини ще немає коментарів. Будьте першим!