Таємниця президентських подарунків: від килима Кучма до пістолета Зеленського

Протокольні традиції передбачають, що голови держав отримують на знак поваги найрізноманітніші предмети: від великих килимів та електровелосипедів до ювілейної зброї й символічних ключів від резиденцій. Частина цих подарунків має чітко визначену грошову вартість. Наприклад, Петро Порошенко отримав від Барака Обами таріль за 700 доларів США, а від Джо Байдена — сталеву скульптуру орла за 600 доларів США.

Однак головна загадка полягає не в тому, що саме дарували, а в тому, що відбувається з цими предметами після офіційної церемонії. Згідно з правилами, подарунки не повинні просто зникати разом із президентом. Вони підлягають обліку, передачі відповідальним особам та зберіганню у Фонді президентів України, який функціонує при Національній бібліотеці імені В. І. Вернадського. Попри наявність формальних процедур, публічний слід багатьох цінностей обривається на етапі передачі.

Механізм обліку та прогалини в системі

Фонд Президентів України було засновано у 1996 році за президентства Леоніда Кучми. Його музейна частина збирає сувеніри, отримані главами держави під час виконання повноважень. Загальна колекція налічує близько 1900 документів і предметів.

Важливо розуміти, що Фонд не виступає в ролі митниці, яка самостійно відстежує кожен предмет. Він отримує лише те, що передає протокольний підрозділ Офісу Президента. Відсутність конкретного предмета у відкритому описі Фонду не є доказом його фізичної відсутності в державній колекції, але й навпаки: якщо предмет не передано до Фонду, простежити його подальшу долю в відкритих джерелах стає надзвичайно складно.

Стандартна схема передбачає: отримання подарунка, його облік, процедуру передачі та подальше зберігання або у музеї, або у спеціальному сховищі. Проте щодо багатьох предметів залишаються відкритими базові питання: хто прийняв річ, яка її офіційна вартість, чи має вона інвентарний номер, коли саме її передали та де вона зараз зберігається чи експонується. На більшість цих питань у відкритому доступі відповідей немає.

Килим Кучми та ритуальні предмети Януковича

Один із найпомітніших експонатів колекції Фонду — великий вовняний килим ручної роботи з Таджикистану, пов’язаний із президентством Леоніда Кучми. Його розміри становлять 3 на 5 метрів (15 квадратних метрів), що спростовує поширені в минулому твердження про 30 квадратних метрів. На килимі зображені портрети лідерів країн СНД, серед яких Кучма, Борис Єльцин, Олександр Лукашенко, а також керівники Грузії, Молдови та Казахстану.

Попри те, що килим був серед перших реліквій, переданих до Фонду, у відкритих джерелах відсутні точна дата вручення, підтвердження того, що його подарував особисто президент Таджикистану Емомалі Рахмон, а також офіційна музейна назва, інвентарний номер і вартість предмета.

За часів Віктора Януковича до Фонду потрапили різноманітні сувеніри, зокрема Олімпійський факел 2012 року, кришталева боксерська рукавиця від переможців та призерів чемпіонату світу з боксу 2011 року, форма збірної України з футболу з номером 12, хокейна форма, національні костюми та ікони. Значна частина цих предметів пов’язана з Євро-2012 та спортивними подіями.

Після втечі Януковича у 2014 році журналісти та правоохоронці отримали доступ до масиву речей, залишених у резиденції Межигір’я. Документи, знайдені там, дозволили встановити не лише самі подарунки, а й їхніх дарувальників. Серед виявлених предметів була Біблія з 105 оригінальними літографіями Сальвадора Далі, вартість якої Фонд тоді визнав неможливою для визначення без спеціальної комісії. Також згадувалися стародруки, зокрема «Апостол» Івана Федорова 1574 року та «Мінея» 1789 року, подарована тодішнім керівником контрольно-ревізійного управління Петром Андрєєвим.

Серед сучасніших, але показових подарунків був срібний набір «Лебідь» (підставка під горілку та ікорниця вагою понад 1,2 кг) від депутата Володимира Макеєнка. Генеральний прокурор Віктор Пшонка подарував амфору італійської компанії Baldi, аналогічні вироби якої коштують приблизно 8–10 тисяч доларів США. Також згадували картину з бурштину, статуетку золотого фараона, глобус, що обертається самостійно, а також статуетку самого Януковича з написом «Символ нашої перемоги», подаровану Дмитром Тимченком. Сергій Ківалов передав копію одеської студентської церкви Святої Тетяни заввишки близько 30 сантиметрів, а Володимир Литвин — ікону Святого Віктора та стародрук «Апостол». Патріарх Філарет подарував Біблію в шкіряному переплеті. Журналісти руху «Стоп цензурі!» вручили президенту велосипед як політичну акцію на підтримку свободи слова.

Важливо розрізняти офіційну президентську колекцію та майно, знайдене в приватній резиденції. Не кожен цінний предмет із Межигір’я був державним подарунком, і не кожен подарунок залишався там. Питання про те, скільки саме речей з Межигір’я було офіційними подарунками, що потрапило до державного Фонду, а що залишилося приватним майном, досі залишається дискусійним.

Американські сувеніри Порошенка та міф про «золотий танк»

Найбільш документований випадок стосується Петра Порошенка. У вересні 2014 року під час візиту до США Барак Обама подарував йому таріль з іменним написом вартістю 700 доларів США, а тодішній віцепрезидент Джо Байден — скульптуру орла з нержавіючої сталі за 600 доларів США. Разом вартість цих предметів становила 1300 доларів США.

Американська сторона залишила чіткий документальний слід, проте українська частина історії виявилася менш прозорою. Адміністрація президента надала журналістам перелік подарунків Порошенка, але ані таріль, ані скульптура в ньому не фігурували. Керівниця Фонду президентів України тоді повідомила, що цих двох предметів у Фонді немає. Безпосередньо до Порошенка журналісти звернулися, але відповіді не отримали.

Окремою історією є так званий «золотий танк». Роками в медіа з’являлися повідомлення, нібито Львівський бронетанковий завод подарував Порошенку золотий макет танка. Однак надійного підтвердження того, що танк був золотим або що його подарував саме цей завод, у відкритих джерелах не знайдено. Натомість існує підтверджений факт про макет танка, подарований Петру Порошенку Олександром Лукашенком. Матеріал, вага та вартість цього макета в доступних джерелах не зазначені.

Зеленський: від електровелосипеда до ювілейного пістолета

У колекції Володимира Зеленського також є предмети з конкретною ціною. 26 листопада 2019 року під час візиту до Естонії президентка Керсті Кальюлайд вручила йому електровелосипед Ampler Stout вартістю 2490 євро. На рамі був напис: «Президенту України пану Володимиру Зеленському». Цей жест мав символічний характер, відсилаючи до образу героя серіалу «Слуга народу». Технічно це був серйозний міський велосипед з алюмінієвою рамою, батареєю LG на 336 Вт-год, мотором потужністю 250 Вт та гідравлічними дисковими гальмами Shimano. Запас ходу становив від 45 до 100 кілометрів. Проте публічно не простежується, що сталося з велосипедом після вручення: немає відкритого інвентарного номера, музейного опису чи підтвердження передачі до державної колекції.

У 2023 році сталася інша подія. 28 квітня президент Чехії Петр Павел подарував Зеленському спеціальний пістолет CZ 75 із серійним номером 22 (RBL-022). Це була ювілейна серія, створена до 100-річчя чеського ордена Білого Лева. Виробник Colt CZ Group підтвердив, що зброя є державним подарунком. Пістолет має ручне гравіювання, зображення лева та золоті елементи. Оскільки це зброя, виникає питання юридичного обліку. У відкритих джерелах немає інформації про реєстрацію цього екземпляра в Україні, його місце зберігання чи передачу до Фонду президентів. Проте немає підстав вважати його особистою бойовою зброєю Зеленського, оскільки дарунок мав символічний державний характер.

Загалом колекція подарунків Зеленського є різноманітною. Серед них: краватка Hermès від тодішнього президента Європейської ради Дональда Туска, фарфорова статуетка Покемона від Джека Ма, видання творів Шекспіра, чаша від Джо Байдена, піднос від Ентоні Блінкена, прес-пап'є у формі орлів від Конгресу США, керамічна амфора від президента Ізраїлю Іцхака Герцога та статуетка гусара від президента Угорщини. За оприлюдненими даними, до кінця 2019 року Зеленський отримав 181 подарунок, у 2020 році — ще 12, а до листопада 2021 року загальна кількість сягнула 285.

Символічна цінність та відсутність відкритого каталогу

Окремою категорією є подарунки з глибоким емоційним або дипломатичним змістом. У 2025 році Зеленський передав Дональду Трампу ключку для гольфу, яку йому подарував молодший сержант ЗСУ Костянтин Картавцев, втративший ногу на початку повномасштабного вторгнення. На ключці було гравіювання «Разом досягнемо миру». Трамп прийняв подарунок і записав відеоподяку. У відповідь Зеленський отримав від Трампа символічні ключі від Білого дому, що в протоколі означає статус бажаного гостя.

Подібну символіку використовували й попередники. Віктор Ющенко дарував Ангелі Меркель вишиванку, розшиту бісером. Леонід Кучма подарував Володимиру Путіну пляшку марочного портвейну «Масандра», розлитого у рік народження російського президента. Зеленський передав Папі Франциску картину про загиблих українських дітей та ікону Божої Матері, написану на залишках бронежилета, а новому Папі Леву XIV у 2025 році — ікону «Божа Мати з немовлям».

Українська держава має інституції (Фонд президентів, протокольну службу) та правила для обліку подарунків. Проте бракує простого відкритого каталогу, де громадяни могли б побачити повну інформацію: дату, дарувальника, предмет, вартість, інвентарний номер, місце зберігання та статус експонування.

Так, американська таріль Порошенка має відому ціну, але невідому публічну долю. Килим Кучми існує, але його точна історія вручення та вартість невідомі. Велосипед Зеленського має модель і ціну, але немає підтвердження його передачі до Фонду. Пістолет від Петра Павела має серійний номер і статус державного подарунка, але відсутня інформація про його подальший облік. Відсутність предмета у відкритому каталозі не є доказом привласнення, але питання про те, де зараз перебуває майно, отримане главою держави під час виконання обов’язків, залишається цілком законним, особливо коли йдеться про цінні речі чи зброю.