ГРД визнала суддю Руслана Арсірія недоброчесним за спроби заблокувати кваліфікаційне оцінювання

Громадська рада суддів констатувала, що колишній суддя ОАСК Руслан Арсірій порушував етичні норми, організовуючи опір кваліфікаційному оцінюванню та впливаючи на розгляд справ за вказівками керівництва.

ГРД визнала суддю Руслана Арсірія недоброчесним за спроби заблокувати кваліфікаційне оцінювання

ГРД визнала суддю Руслана Арсірія недоброчесним за спроби заблокувати кваліфікаційне оцінювання
ГРД визнала суддю Руслана Арсірія недоброчесним за спроби заблокувати кваліфікаційне оцінювання

Висновок щодо порушень професійної етики

Громадська рада суддів (ГРД) прийняла рішення визнати Руслана Арсірія, який обіймав посаду судді ліквідованого Окружного адміністративного суду Києва (ОАСК), особою, що не відповідає критеріям доброчесності та професійної етики. Цей висновок ґрунтується на матеріалах досьє та ухвалі першої дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя (ВРП) від 2 червня 2025 року за номером 1163/1дп/15-25.

Спроби ухилитися від кваліфікаційного оцінювання

Згідно з даними розслідування, у 2019 році Арсірій разом із колегами обговорював методи протидії кваліфікаційному оцінюванню. Зокрема, йшлося про оформлення лікарняних листів за відсутніми підставами та подання позовів до членів Вищої кваліфікаційної комісії суддів (ВККС).

3 квітня 2019 року в присутності судді обговорювали необхідність отримання листків непрацездатності. 7 березня того ж року Павло Вовк радив Арсірію уникати візитів до ВККС, посилаючись на хворобу. 12 квітня Арсірій сам запропонував надіслати до комісії уточнювальний лист з проханням перенести оцінювання. Після цього він двічі не з'явився на іспити — 17 квітня та 21 травня, — мотивуючи свою відсутність непрацездатністю.

Розслідування виявило суперечності в діях судді: за два дні до першого іспиту він ухвалив сім рішень, а в дні, коли заявляв про стаціонарне лікування (20 та 22 травня), брав участь у розмовах у кабінеті Вовка. Версію про вилучення оригіналу лікарняного ДБР Арсірій погоджував із колегами ще 29 травня, а 3 червня використав саме цю аргументацію у заяві до ВККС.

Блокування оцінювання через судові позови

За даними НАБУ, Павло Вовк організовував подання позовів проти членів ВККС з метою створення конфлікту інтересів та блокування процесу оцінювання. Арсірій відкрив провадження у справі № 640/4634/19 за позовом Олега Головенка, об'єднав його з позовом Ганни Панової та іншими справами (зокрема Ігоря Штульмана), виконуючи вказівки Вовка щодо концентрації проваджень у своєму віданні.

У травні 2019 року вже існували розгорнуті проєкти рішень на користь позивачів, проте справу по суті не вирішували понад 3,5 роки. Дисциплінарна палата ВРП 21 травня 2025 року відкрила справу щодо затягування розгляду. ГРД розцінює такі дії як використання суддівських повноважень для блокування оцінювання у власних інтересах та інтересах колег.

Спроби впливу на суддів Верховного Суду

3 червня 2019 року, після ухвали Касаційного адміністративного суду (КАС) Верховного Суду, яка вимагала від членів ВККС продовжувати роботу, у кабінеті Вовка за участю Арсірія обговорювали способи впливу на суддів колегії — Раїсу Ханову та Тетяну Шипуліну. Арсірій запропонував скористатися особистими зв'язками для контакту з Шипуліною з метою «залякування» («будем пугать») та окреслив процесуальний механізм обмеження дії ухвали. Автентичність цих розмов підтверджена експертизами НАБУ.

Вплив на склад ВККС та звільнення членів комісії

Арсірій брав участь в обговореннях кандидатур до ВККС, орієнтуючись на їхню очікувану лояльність до Вовка (зокрема, пропонував Олену Журавську та інших). Він також передавав інструкції щодо зміни підстави звільнення члена ВККС Тараса Лукаша — з порушення сумісництва на власне бажання, щоб уникнути оприлюднення первинного наказу голови ДСА.

Позапроцесуальний вплив на розгляд справ

Документація фіксує епізоди обговорення з Вовком питань забезпечення позову та роз'яснення ухвали щодо конкурсу на керівника ДП «Інформаційні судові системи», а також підготовки проєктів рішень у справах Валентина Марчука та прокурора Володимира Бедриківського. НАБУ називає ці провадження серед тих, де Арсірій ухвалював рішення на виконання вказівок керівництва ОАСК. Окремо описано посередництво в інтересах Артура Ємельянова (прохання щодо справи ексдружини).

Порушення правил декларування майна

Виявлено випадки неповного декларування: задекларовано маєток в Іванковичах площею 65,7 м² замість значно більшого об'єкта з каплицею; занижено вартість BMW X5 (50 тис. грн у декларації проти 1,1 млн грн у реєстраційних документах); не задекларовано дохід від продажу Toyota RAV4. Також виникли сумніви щодо джерел спадщини на понад 9 млн грн та фінансування квартири сина площею 109,3 м².

Інші зафіксовані порушення

  • Ухвалення рішень під час перебування за кордоном або у відпустці (зокрема ухвали від 15 січня 2013 року та 9 березня 2022 року).
  • Ознаки недотримання академічної доброчесності в кандидатській дисертації 2019 року (відтворення фрагментів без належного посилання).
  • Розгляд справи за позовом Борислава Розенблата щодо дій НАБУ в «бурштиновій справі» з виходом за межі адміністративної юрисдикції.
  • Недостатнє обґрунтування рішень (заборона перейменування проспекту Ватутіна, скасування висновків ГРД, позов Андрія Портнова щодо підручників).

Коментарі

До цієї новини ще немає коментарів. Будьте першим!

Залишити коментар

Посилання в коментарях заборонені. Редакція може видалити коментар без пояснення причин.
На початок ↑