Суддя Українець претендує на апеляцію попри скандал з подвійним стягненням боргу

Кар’єрний зріст попри негативні висновки

Голова Солом’янського районного суду м. Києва Віталій Українець продовжує просування на посаді судді Київського апеляційного суду. Недавно він пройшов співбесіду в колегії №2 Вищої кваліфікаційної комісії суддів (ВККС), отримавши високий бал. Попри те, що Громадська рада доброчесності (ГРД) дала негативний висновок щодо його кандидатури, її розгляне пленарний склад ВККС. У разі схвалення комісія передасть рішення на затвердження Вищій раді правосуддя (ВРП), яка, своєю чергою, надішле його на підпис президента.

Центр протидії корупції (ЦПК) у публікації від 20 жовтня звернув увагу на цей процес. «Тепер ключове питання: чи отримає Українець "зелене світло" вже від всього складу ВККС. Якщо так, то нехай суспільству пояснять, якими доказами усунуті сумніви. На кону – довіра до Київського апеляційного суду та конкурсної процедури, яка формує його склад», – наголосили в організації.

Скандал із подвійним стягненням боргу

Професійна діяльність судді викликає суперечки. Недавно завершена ним справа завершилася скаргою сторони відповідача до ВРП із проханням притягнути Українця до дисциплінарної відповідальності. У заяві від 19 жовтня йдеться про грубе порушення процесуальних норм та ухвалення незаконного рішення.

Спір виник між двома столичними підприємцями. 22 квітня 2024 року вони уклали договір позики на суму $443 665 терміном на 12 місяців під 18% річних. Зобов’язання забезпечувалися передачею корпоративних прав у двох компаніях, до статутного капіталу яких входило 16 об’єктів нерухомості вартістю $1195 тис. за оцінкою. Передбачалося, що після погашення боргу корпоративні права повернуться позичальнику.

Підприємець протермінував повне погашення: 3 червня 2025 року він повернув лише $200 тис. Однак за кілька днів до цього кредитор замінив директорів компаній-забезпечення, особисто очоливши їх та усунувши позичальника від управління. Фактично, кредитор сам погасив борг за рахунок отриманих активів, але в серпні звернувся до Солом’янського суду з вимогою стягнути ще $327,5 тис. Він стверджував, що перехід компаній не є поверненням позики, тому боржник має сплатити решту суми, відсотки та санкції.

Під час судового процесу позивач реалізував 5 об’єктів нерухомості, які раніше належали боржнику, і їхня вартість покрила «борг». Цей факт кредитор підтвердив 11 травня 2026 року на слуханні в Господарському суді м. Києва. Проте суддя Віталій Українець проігнорував цей доказ – протокол і відеозапис засідання з визнанням фактичного погашення боргу.

На слуханні 9 вересня 2026 року суддя розглянув лише частину матеріалів і одразу перейшов до підсумкових дебатів, відмовивши представнику відповідача дослідити решту доказів. У вердикті від 21 вересня 2026 року суд ухвалив, що боржник має повторно заплатити кредитору $237 117 та 83 577 євро. У тексті рішення відсутні згадки про відеодоказ та пояснення, чому його не враховано. Такі дії є порушенням Цивільного процесуального кодексу (ст. 213 і 229), який зобов’язує суддю досліджувати всі докази під час слухання.

Проблеми з деклараціями та нерухомістю

Раніше, у березні цього року, ЦПК оприлюднив розслідування, в якому виявив недекларування нерухомості суддею. У селі Старі Безрадичі під Києвом Українець купив у 2020 році земельну ділянку 0,12 га за 130 тис. грн. З 2021 року на ній будується елітний котедж вартістю $150–200 тис., що значно перевищує задекларовані заощадження родини. Суддя не вказував цю недобудову в деклараціях за 2021–2025 роки. Зміни до декларації за 2025 рік були внесені лише через три години після розмови з журналістом ЦПК.

Ринкова вартість землі в цьому районі стартує від кількох тисяч доларів за сотку. Ділянка фігурує у кримінальному провадженні Національної поліції №42025112340000284 щодо можливого захоплення земель Козинського лісництва. Українець придбав її у садового товариства «Друзі», пов’язаного з Даніїлом Приваловим – сином покійного мера Харкова Геннадія Кернеса.

Журналісти ЦПК звернулися до НАБУ, НАЗК та ВККС з проханням надати правову оцінку цим фактам. Антикорупційні органи досі не відповіли. 2 вересня ВККС вирішила провести перевірку декларацій доброчесності судді за 2023 і 2024 роки з терміном у шість місяців, проте це не завадило йому продовжувати участь у конкурсі.

Історія безкарності та зв’язки

Проти Віталія Українця вже порушували дисциплінарні провадження у 2018 та 2019 роках, але в обох випадках ВРП відмовила у притягненні до відповідальності. У 2019 році ВККС вимагала покарати суддю за брехню в декларації за 2016 рік, де він приховав причетність до переслідувань учасників Революції гідності.

13 лютого 2014 року Українець наклав штраф на Олександра Якименка, якого міліція звинувачувала у русі в автоколоні з символікою Євромайдану біля резиденції «Межигір’я» 29 грудня 2013 року. За висновками ГРД, такі рішення ухвалювалися за вказівками Адміністрації президента Януковича. Попри це, суддя не підпав під люстрацію: він приховав факт у декларації, отримав індульгенцію від ВРП та успішно пройшов переатестацію у 2019 році.

У 2017 році суддя відомий рішенням щодо сина тодішнього міністра внутрішніх справ Арсена Авакова – Олександра. 1 листопада 2017 року Українець відмовився взяти Авакова-молодшого під арешт, попри вимоги прокуратури та підозри НАБУ у розтраті 14 млн грн на закупівлі рюкзаків для Нацгвардії. Замість арешту було обрано особисте зобов’язання з носінням електронного браслета та здачею паспорта. Через два місяці ці обмеження «по-тихому» не продовжили.