Суд звільнив посадовця МВС від відповідальності за хибну декларацію через пропуск строку

Рішення суду та визнання порушення

Печерський районний суд Києва завершив розгляд справи щодо адміністративного правопорушення, пов’язаного з корупцією, стосовно Андрія Строкача. Він обіймає посаду заступника начальника відділу реєстрації вхідної кореспонденції управління документування службової діяльності департаменту документообігу та контролю апарату МВС. Суддя Олег Соловйов постановив закрити провадження, посилаючись на пункт 7 частини 1 статті 247 Кодексу України про адміністративні правопорушення (КУпАП). Причиною стало закінчення строку накладення стягнення на момент розгляду справи.

Водночас суддя констатував, що в діях посадовця є склад адміністративного правопорушення. Йдеться про подання завідомо недостовірних відомостей у декларації за 2024 рік на суму понад 1,06 млн гривень. Такі діяння кваліфікуються за частиною 4 статті 172-6 КУпАП.

Що не зазначено в декларації

Повна перевірка документів, проведена НАЗК, виявила кілька фактів приховування майна:

• Земельна ділянка: Площею 1200 кв. м у Зазимській сільській раді Броварського району (кадастровий номер 3221282800:05:001:0057). Вартість на момент набуття права становила 150 тис. грн. Власницею ділянки з 25 квітня 2018 року є дружина Строкача. Саме того дня він особисто надав нотаріальну згоду на укладення договору купівлі-продажу. Суд зазначив, що це спростовує твердження про неінформованість. Обізнаність посадовця станом на кінець 2024 року підтверджують супутникові знімки та подальше використання майна родиною. Також з’ясувалося, що суміжна ділянка належала батьку Строкача, а в 2025 році її разом із садовим будинком подарували самому посадовцю.
• Автомобіль: Tesla Model Y 2022 року випуску вартістю 662 тис. грн. Власницею авто з 20 вересня 2024 року є дружина (машину ввезено з-за кордону). Суд зауважив, що після отримання пропозиції від НАЗК Строкач 4 лютого 2026 року подав уточнену декларацію, де цей автомобіль уже був відображений. Це свідчить про його обізнаність щодо активів члена сім’ї.
• Банківські рахунки: Не задекларовано залишки коштів станом на 31 грудня 2024 року на загальну суму 248 тис. гривень.

Позиція захисту та прокурора

У суді Андрій Строкач не визнав своєї вини. Він стверджував, що не мав умислу приховувати майно та був позбавлений інформації дружиною про її активи. Його захист наполягав на закритті справи саме через сплив строків.

Прокурор, навпаки, вимагав притягнути посадовця до відповідальності зі штрафом у мінімальних межах санкції. Державний обвинувач вважав, що датою виявлення правопорушення слід вважати день складання протоколу, що продовжувало б строк дії до листопада 2026 року. Однак суд відхилив цю позицію.

Хронологія та розрахунок строків

Суд визначив датою виявлення правопорушення 23 січня 2026 року — саме тоді завершилася повна перевірка НАЗК та була складена відповідна довідка. Перше запрошення для складання протоколу надійшло Строкачу лише 23 березня 2026 року, тобто через два місяці. Протокол склали пізніше, приблизно наприкінці травня, а матеріали справи надійшли до суду 4 червня 2026 року — майже через пів року після виявлення порушення.

Суд не визнав зволікання самого Строкача з явкою до НАЗК (його викликали п’ять разів) підставою для продовження строку. Згідно зі статтею 38 КУпАП, стягнення за корупційне правопорушення може бути накладено протягом шести місяців з дня виявлення, але не пізніше двох років з дня вчинення. Ці строки є остаточними.

Перспективи оскарження

Постанову можна оскаржити в Київському апеляційному суді протягом десяти днів. Варто зазначити, що раніше суд ухвалював рішення про примусове доставлення Строкача, оскільки він кілька разів не з’являвся на засідання.