
МЗС Південної Кореї підтвердило виведення восьми дипломатів з Києва
Міністр закордонних справ Чо Хьон повідомив про відкликання восьми працівників посольства на тлі напруженості після заяв Зеленського.

Міністр закордонних справ Чо Хьон повідомив про відкликання восьми працівників посольства на тлі напруженості після заяв Зеленського.

З 27 жовтня 2026 року в районі окупованих Олешок діє припинення вогню, погоджене для доставки гуманітарної допомоги та підготовки виїзду цивільних.

Російський лідер наголосив на необхідності врахування інтересів Москви для досягнення довготривалого миру та звинуватив західні альянси у конфронтації.

До порядку денного Верховної Ради включили законопроєкт №10242, який передбачає покарання до восьми років позбавлення волі за незаконне поширення інформації з державних реєстрів.

Ініціатива має зменшити додаткові витрати мешканців лівого берега столиці під час повітряних тривог, коли обмежують рух наземної частини червоної лінії метро.

Президент України повідомив, що лідери Фінляндії та Норвегії під час зустрічі з російським керівником наголосили на необхідності зменшення інтенсивності атак на енергетичні об'єкти та іншу інфраструктуру.

Колишній керівник відділення оформлював онлайн-кредити на клієнтів без їхнього відома. 15 потерпілих, переважно вразливі верстви населення, втратили понад 1,1 млн грн.

Бізнесмен заявив, що колишній глава Офісу президента не відповідає на його листи. Коломойський відзначив, що після слів радника президента Лещенка склалося враження, ніби саме Єрмак брав участь у прийнятті рішення про його арешт.

Служба розвідки Румунії (SRI) оголосила про розкриття диверсійної мережі, діяльність якої координували з території Росії. Учасників цієї структури пов'язують із пожежею, що сталася 14 вересня 2026 року на промисловій території міста Брашов поруч із збройним заводом Carfil. За даними слідства, мережа могла готувати аналогічні атаки на оборонні підприємства та військові об'єкти в інших країнах Європи.
Інформацію про це містить офіційне повідомлення румунської розвідки.
Спільними зусиллями румунських спецслужб та іноземних партнерів встановлено причетність кількох громадян пострадянських держав до диверсійної діяльності. Ці особи легально перебували на території Європейського Союзу.
Згідно з даними румунського видання Digi24, серед фігурантів справи — двоє громадян Білорусі та один громадянин України.
Двох підозрюваних затримали правоохоронці Німеччини, де, за результатами розслідування, вони готували аналогічні злочини. Третю особу заарештували в Польщі.
Апеляційний суд Бухареста видав європейські ордери на арешт усіх трьох фігурантів. Румунська влада ініціювала процедуру їхньої екстрадиції для продовження розслідування.
Румунська розвідка наголосила, що масштаби діяльності викритої мережі виходили за межі Румунії.
Координатори, які базувалися в Росії, визначали для виконавців об'єкти військового та промислового значення в різних європейських державах.
Серед потенційних цілей значилися державні та приватні підприємства, що виробляють озброєння, військові об'єкти та інша інфраструктура оборонного сектору.
Представники SRI зазначили, що розслідування 2026 року також виявило інші спроби диверсій на території Румунії. Зокрема, йшлося про міжнародні військові об'єкти та інфраструктуру, яку використовують для підготовки українських військовослужбовців.
Спецслужби Румунії розглядають ці дії як елемент ширшої кампанії диверсійних операцій, координуваної Росією в Європі.
За оцінками розвідників, метою таких заходів є залякування цивільного населення, ослаблення оборонного потенціалу європейських держав та зменшення їхнього внеску в регіональну безпеку.
У SRI також розкрили механізми залучення людей до диверсійної діяльності.
За даними розвідки, вербування часто здійснюється через соціальні мережі. Потенційним виконавцям спочатку пропонують фінансову винагороду за виконання нескладних завдань, наприклад спостереження за об'єктами або їх фотографування.
Згодом характер доручень ескалаціюється. Завдання можуть передбачати пошкодження майна, підпали, руйнування інфраструктури або навіть вбивства.
Якщо завербована особа відмовляється виконувати подальші вказівки, координатори можуть застосовувати погрози, психологічний тиск або шантаж.
Для вербування, за інформацією розвідки, нерідко експлуатують фінансову вразливість людей, їхні залежності або кримінальне минуле.
Учасники таких мереж намагаються приховувати свої пересування та контакти. Для цього вони можуть використовувати транспорт, житло та платіжні засоби, оформлені на інших осіб, а також SIM-картки іноземних операторів та месенджери із шифруванням.
Водночас у SRI застерігають, що жодна з цих ознак окремо не доводить причетності людини до диверсій. Їх необхідно оцінювати в сукупності з іншими доказами.
Румунська розвідка продовжує перевіряти інформацію про можливі диверсійні операції на території країни.
До розслідування залучені Управління з розслідування організованої злочинності та тероризму, Міністерство національної оборони, Генеральний директорат розвідки та Міністерство внутрішніх справ Румунії.
Спецслужби також співпрацюють із правоохоронними органами інших європейських держав, оскільки діяльність викритої мережі мала міжнародний характер.
Раніше повідомлялося про спробу підпалу підприємства з обладнанням Starlink у Литві. У ніч проти 18 жовтня невідомі намагалися підпалити об'єкт, однак посилена охорона допомогла запобігти нападу. Тієї ж ночі в Німеччині виявили пошкоджену огорожу аеропорту Лейпциг/Галле поблизу вантажних літаків Ан-124.
Також згадувалися наміри Євросоюзу посилити візові правила для громадян Росії. Такі заходи обговорюють на тлі занепокоєння через диверсії, підпали та інші гібридні операції, які європейські спецслужби пов'язують із російською діяльністю.
Коментарі
До цієї новини ще немає коментарів. Будьте першим!