Синод РПЦ вимагає повторного хрещення для перехідців з ПЦУ та інших українських церков

Нові адміністративні норми Московського патріархату

Священний синод Російської православної церкви ухвалив рішення, яке регламентує процес інтеграції вірян із українських релігійних організацій, які Москва класифікує як розкольницькі. Документ, що отримав назву «Указания по принятию из украинских раскольнических структур лиц, желающих присоединиться к Русской Православной Церкви» (Вказівки щодо прийняття з українських розкольницьких структур осіб, які бажають приєднатися до Російської православної церкви), чітко розмежовує статуси різних конфесій. У ньому РПЦ позиціонує себе як єдину канонічну церкву, тоді як Православна церква України (ПЦУ), Українська православна церква Київського патріархату (УПЦ КП) та Українська автокефальна православна церква (УАПЦ) отримали статус «українських розкольницьких структур».

Різниця в процедурі залежно від історії хрещення

Порядок приєднання до РПЦ суттєво залежить від того, де саме людина прийняла таїнство хрещення. Якщо вірянин спочатку був охрещений в іншій православній юрисдикції, а вже потім перейшов до однієї з українських церков, які Москва вважає розкольницькими, його прийматимуть через таїнство Покаяння.

Проте, якщо хрещення відбулося безпосередньо в ПЦУ, УПЦ КП або УАПЦ, для офіційного вступу до складу РПЦ передбачено обов'язкове повторне хрещення. Це рішення є окремим адміністративним актом Московського патріархату і не є загальною нормою для всіх православних церков світу.

Особливості прийняття католиків і протестантів

Нові вказівки не поширюють вимогу повторного хрещення на колишніх католиків та протестантів. Якщо особа до переходу в українську церковну спільноту належала до Римо-католицької церкви або протестантської конфесії, її прийматимуть згідно з традиційними правилами для цих груп.

У звичній практиці РПЦ католиків, які пройшли Миропомазання, зазвичай приймають через Покаяння, а представників багатьох протестантських течій — через Миропомазання. Повторне хрещення в таких випадках не є стандартною вимогою.

Варто зазначити, що історично церковні практики щодо прийняття християн з інших конфесій відрізнялися. Наприклад, Великий Московський собор 1666–1667 років визнав неприпустимим повторне хрещення римо-католиків. Натомість Константинопольський собор 1755–1756 років постановив приймати католиків і протестантів через Хрещення. У православному богослов'ї Хрещення, як правило, вважається таїнством, яке не повторюють, проте конкретний порядок прийняття залежить від канонічної традиції та рішень відповідної церковної влади.

Контекст конфлікту та статус українських церков

Рішення щодо повторного хрещення ухвалене на тлі багаторічного протистояння між РПЦ та українськими православними структурами. ПЦУ визнає Константинопольський патріархат, який надав їй томос про автокефалію, тоді як РПЦ не визнає її канонічного статусу. Оцінки канонічного статусу ПЦУ серед помісних православних церков залишаються різними.

Окремо триває дискусія щодо статусу Української православної церкви (УПЦ), яка у травні 2022 року заявила про зміни до свого Статуту та відмежування від Московського патріархату. У серпні 2025 року Державна служба України з етнополітики та свободи совісті визнала УПЦ афілійованою з Російською православною церквою. Представники УПЦ оскаржують це рішення в суді.