Розслідування: як Микола Сушко створив ілюзію міжнародного фінансового лідера без західних інвесторів

Ілюзія міжнародного масштабу

Микола Сушко цілеспрямовано формує образ глобального фінансиста, апелюючи до кіпрських документів, бізнес-активності у Лондоні та Дубаї, співпраці з американськими архітекторами та публічних фото з європейськими чиновниками. Проте детальний аналіз корпоративних реєстрів та медіапростору свідчить про відсутність за цим фасадом реальних західних інвесторів чи стратегічних партнерів.

Замість міжнародного капіталу за цим іміджем стоїть мережа власних компаній, залучені підрядники, оплачена дистрибуція пресрелізів та біографічні дані, які не витримують фактчекингу. Розслідування виявило, що так звана «міжнародна імперія» Сушка є переважно конструкцією з регуляторних дозволів та найнятих послуг.

Кіпрська структура та регуляторні нюанси

Ключовим активом у побудові західного іміджу є компанія Statok Ltd (раніше SMSG ltd), зареєстрована в Ларнаці у 2017 році. Попри те, що Сушко описує свій бізнес у розмовах із меценатськими виданнями як «фінансову аналітику», Statok з 26 липня 2021 року має ліцензію інвестфірми №403/21. Цей статус дозволяє компанії приймати клієнтські ордери, торгувати за власний рахунок, зберігати активи та кредитувати угоди.

Послуги Statok надаються в Австрії, Німеччині, Франції, Італії, Іспанії, Польщі, країнах Балтії та ще півтора десятка держав ЄС. Компанія офіційно повідомляє про обслуговування професійних клієнтів в ЄС, ОАЕ та Україні.

Серед директорів Statok, окрім самого Сушка та українців Сергія Матвійчука й Романа Білича, значаться двоє громадян Кіпру: Андреас Ксенофонтос та Гавриїл Стиллас. Габріель Стиллас, який має таке саме ім'я, є засновником консалтингової фірми FiveComply, що спеціалізується на допомозі інвестиційним фондам у отриманні ліцензій та побудові комплаєнс-систем. Раніше він керував кіпрським форекс-брокером TopFX. Якщо йдеться про одну й ту саму особу, то в раді директорів Statok перебуває професійний «ліцензійний» директор, що є типовою практикою для кіпрських структур, де регулятору потрібні місцеві представники. Ідентичність підтверджена збігом імені та профілю, хоча документальних доказів наразі не надано.

Важливим аспектом є дотримання правила fit and proper: регулятор CySEC вимагає бездоганної репутації від керівників ліцензованих фірм. Виникає питання, чи знає регулятор, що директор Statok був кінцевим бенефіціаром українського фонду «Стерлінг», який нині контролює конфіскований у родини російського олігарха Івана Саввіді завод ПрАТ «Пентопак». Також відомо, що кіпрський холдинг Сушка володів 41,48% іншого фонду, який згодом перейшов до Дмитра Стрижова, засновника охоронного холдингу «Шериф».

Глобальна мережа компаній без підтвердженого обороту

Основним бізнесом Сушка є проп-трейдингова компанія SFORS, яка спеціалізується на торгівлі американськими акціями в премаркеті та поза біржовими годинами. Компанія заявляє про добовий оборот у 2 мільярди доларів, команду понад 600 осіб та 77% трейдерів, які отримали прибуток у перший рік роботи. Незалежного підтвердження цих показників не існує.

Юридична структура SFORS включає кілька західних юрисдикцій: кіпрську SM Seven Green Trading Ltd (HE 424613), британську 2055 LTD (16028431) з адресою 29–30 Cornhill у лондонському Сіті, дубайську Equistream Trading DMCC (DMCC187649) у вежі Swiss Tower та ST Solutions Ltd (CL4999) у Міжнародному фінансовому центрі Дубая.

Адреса 29–30 Cornhill є будівлею з керованими офісами, де орендують робочі місця та реєструють численні сторонні компанії. Британська 2055 LTD була зареєстрована лише у 2024 році з основним видом діяльності «освіта», а кінцевим контролером вказано Сушка. Також у 2025 році у Британії з'явилася GRAINITY LTD (колишня AGRO CHAIN LTD) з видом діяльності «оптова торгівля зерном», де Сушко володіє понад 75% акцій. Мета створення зернової компанії у Лондоні для біржового трейдера публічно не пояснюється.

Над цією мережею стоїть кіпрська група Smarter, власником якої є Сушко. CEO групи — Антон Дзюбенко, фінансовий директор — Павло Савчук, юридичний директор — Ольга Бірюк. До групи входять SFORS, Statok, розробник торгового програмного забезпечення Pine Software та девелопер Founders Development. Директором кіпрської SM Seven Green Holding, яка є засновницею благодійної організації «Смарт Імпакт» та власницею пакетів акцій українських фондів, значиться Микола Рехлицький. Усе керівництво групи складається з українців, а в жодному відкритому реєстрі чи корпоративному розкритті не фігурують західні акціонери чи інституційні інвестори.

Архітектори, чиновники та платні медіа

Найвідомішим західним іменем, пов'язаним із Сушком, є архітектурне бюро Oppenheim Architecture, засноване Чедом Оппенгаймом у Маямі, з підрозділом у Базелі. Бюро проєктує Smartland — комплекс із 36 вілл у Пілі (Ларнака) з оцінкою в 50 мільйонів євро. Місцевим архітектором виступає кіпрське бюро Architecture Design Practice. Oppenheim виступає у ролі найнятого підрядника, а не партнера чи інвестора. При цьому кіпрський медіапортал назвав Сушка «керуючим директором Oppenheim Architects», що не підтверджується жодними документами.

На презентацію Smartland у жовтні 2024 року були присутні міністр внутрішніх справ Кіпру Константінос Іоанну, голова організації місцевого самоврядування округу Ларнака Ангелос Хаджихараламбус та посол України Руслан Німчинський. Цікаво, що англомовна Вікіпедія невдовзі «призначила» Сушка на посаду посла у 2020–2022 роках, тобто на той самий період, коли цю посаду обіймав Німчинський.

Ключовою деталлю у побудові західної легенди є джерела медіапокриву. Стаття Cyprus Mail про Smartland розміщена в рубриці Company News, що свідчить про корпоративний характер повідомлення. Текст розповсюджувався через платну дистрибуцію пресрелізів Newsfile Corp і потрапляв, зокрема, на Yahoo Finance. Незалежних матеріалів західної ділової чи розслідувальної преси про Сушка не знайдено. Медійна присутність Сушка на Заході складається виключно з його власних оплачених пресрелізів.