Опитування КМІС: 63% українців готові до тривалої війни, довіра до Зеленського сягнула 62%

Нові дані Київського міжнародного інституту соціології (КМІС) фіксують стійкість суспільних настрів перед обличчям воєнних викликів. Дослідження, реалізоване в період з 16 по 25 жовтня 2026 року, свідчить про те, що значна частина населення зберігає готовність до довготривалого протистояння з Росією, незважаючи на атаки на інфраструктуру та міжнародну невизначеність.

Готовність до довгих випробувань

Основний висновок опитування полягає в тому, що 63% респондентів заявляють про готовність терпіти війну стільки, скільки буде потрібно. Ще 5% громадян оцінюють свою витривалість у межах одного року. Проте є й інша частина суспільства: 21% опитаних вважають, що можуть витримати такі обставини протягом від кількох місяців до пів року. 11% учасників дослідження не змогли чітко визначитися зі своєю позицією.

Експерти КМІС зазначають, що порівняно з попереднім етапом опитування, проведеним 8–16 жовтня, суттєвих зсувів у відповідях не спостерігається. Це підтверджує стабільність суспільного консенсусу щодо необхідності продовження опору попри складну ситуацію в енергетичному секторі та зовнішній тиск.

Регіональна специфіка настрів

Аналіз даних за регіонами виявив певні відмінності в ставленні до тривалості війни:

• У Києві показник готовності до тривалого протистояння є найвищим — 76%.
• На західному та центральному напрямках, а також у північних регіонах, таку позицію поділяють по 64% респондентів.
• У Нижньому Подніпров'ї відповідний показник становить 62%.
• На півдні країни готові до тривалої війни 58% мешканців.
• На сході цей показник нижчий — 48%.

Соціологи наголошують, що інтерпретація цих регіональних відмінностей має враховувати статистичну похибку та розмір вибірки в кожному конкретному регіоні.

Динаміка довіри до глави держави

Окремий блок дослідження присвячений рівню довіри до президента Володимира Зеленського. Загалом 62% українців заявили, що довіряють керівнику держави, тоді як 35% висловили недовіру. Баланс довіри становить +27 відсоткових пунктів.

Соціологи зафіксували чітку позитивну динаміку протягом жовтня:

• 8–9 жовтня: довіра — 43%, недовіра — 52%.
• 10–16 жовтня: довіра зросла до 57%, недовіра знизилася до 39%.
• 16–25 жовтня: довіра сягнула 62%, недовіра скоротилася до 35%.

У КМІС припускають, що така динаміка може частково пояснюватися ефектом згуртування суспільства перед обличчям зовнішнього тиску. Водночас дослідники не виключають впливу методологічних факторів на різницю між результатами окремих хвиль опитування.

Ставлення до сценаріїв зими та енергетичних ударів

Дослідники також з'ясували, як українці ставляться до можливих масштабних російських ударів по енергетичній інфраструктурі. 76% громадян переконані, що навіть у разі спроб ворога залишити населення без електроенергії, тепла та каналізації Україна зобов'язана продовжувати збройний опір.

Протилежної думки дотримуються 15% респондентів, які вважають, що за таких обставин варто погодитися на вимоги Росії, навіть якщо це фактично означатиме капітуляцію. Ще 9% учасників опитування не визначилися зі своєю позицією.

Також 80% опитаних підтримують продовження ударів по російських нафтопереробних заводах, навіть за сценарію, коли США погрожуватимуть обмежити або припинити допомогу Україні, а Росія не бере на себе взаємних зобов'язань. Проти таких дій висловилися 11% респондентів.

Методологія дослідження

Дослідження КМІС було проведено методом телефонних інтерв'ю з 16 по 25 жовтня 2026 року. Загальна вибірка склала 828 повнолітніх громадян України, які проживають на підконтрольній уряду території.

У вибірку не включали жителів тимчасово окупованих територій та українців, які виїхали за кордон після 24 лютого 2022 року. Формальна статистична похибка для показників, близьких до 50%, не перевищує 4,4 відсоткового пункту. Соціологи застерігають про можливі додаткові відхилення, характерні для досліджень, проведених в умовах активних бойових дій.