Мільйонні штрафи за некондицію: як постачальники засобів захисту підводили армію

Проблеми з постачанням засобів індивідуального захисту для військових набули системного характеру. Журналістське розслідування, проведене протягом майже року, зафіксувало випадки, коли постачальники не дотримувалися умов державних контрактів. Результатом стали шоломи, які не пройшли контроль якості, бронежилети, здатні пропустити постріл, а також порожні склади замість обіцяних партій товару.

Судові позови проти "АК-Інвестпрому" на суму понад 81 мільйон

Одним із ключових суб'єктів, до якого виникли претензії з боку держави, стало ТОВ "АК-Інвестпром". Компанія брала на себе зобов'язання постачати великі партії захисного спорядження, проте не змогла забезпечити належну якість продукції, що призвело до судових розглядів.

Згідно з судовими документами, акт приймального контролю від 12 серпня 2024 року зафіксував, що 4950 бойових балістичних шоломів на суму понад 39 мільйонів гривень не пройшли перевірку. Держава вимагала стягнути з постачальника майже 29 мільйонів гривень штрафних санкцій, і суд частково задовольнив цей позов.

Другий конфлікт стосувався державного контракту від 11 червня 2024 року на іншу партію засобів захисту. Через неналежне виконання зобов'язань держава вимагала від компанії понад 52 мільйони гривень. Загалом за двома договорами претензії до "АК-Інвестпрому" перевищили 81 мільйон гривень. Проблема полягала не лише у порушенні строків, а й у низькій якості виробів.

"МІЛІКОН ЮА": бронежилети з критичними вадами

Ще одним показовим прикладом стала діяльність ТОВ "МІЛІКОН ЮА". У 2025 році компанія отримала контракт на 217 мільйонів гривень на постачання бронежилетів для армії. Хоча товар привезли вчасно, він не пройшов приймальний контроль.

Як повідомляв Центр протидії корупції, у виробах виявили так звану "китайську плиту", вони прострілювалися і мали косі шви. Через це акти приймання не підписали. Господарський суд Києва постановив стягнути з постачальника 97 мільйонів 430 тисяч гривень штрафу.

"Лідер-НТЗ": контракти на пів мільярда для новоствореної структури

Наймасштабніший випадок у розслідуванні пов'язаний з ТОВ "Лідер-НТЗ". У січні 2026 року Агенція оборонних закупівель (АОЗ) уклала з цією компанією контракт на 40 тисяч балістичних шоломів вартістю майже 296 мільйонів гривень. Перші 10 тисяч одиниць мали надійти до кінця червня. Згодом компанія отримала ще два контракти на модульні бронежилети: майже на 33 мільйони гривень і на 150 мільйонів гривень. Загальна сума трьох договорів сягнула майже пів мільярда гривень.

Водночас, за даними реєстру, під назвою "Лідер-НТЗ" компанія існує лише з кінця 2025 року. До того вона діяла під іншою назвою, мала інший профіль діяльності та інших власників. Це викликало питання щодо реальних виробничих можливостей фірми для таких обсягів.

Відповідь дав перший же контракт. Станом на 27 серпня замість 10 тисяч шоломів компанія передала лише тисячу. Під час технічних оглядів у продукції виявляли невідповідності за вагою, габаритами та внутрішнім оздобленням. Партію кілька разів повертали на доопрацювання. Як зазначено в документах, недоліки мали системний характер і щоразу повторювалися. 27 серпня АОЗ в односторонньому порядку розірвала контракт і вирішила стягнути штраф у розмірі 20% вартості непоставленого товару.

З бронежилетами ситуація виявилася ще гіршою. Станом на кінець вересня за жодним із двох договорів, на 32,8 мільйона та майже на 150 мільйонів гривень, компанія не поставила жодного комплекту. Під час перевірки готових виробів чи їхніх частин не знайшли, виконавець лише починав виготовляти балістичні елементи. За даними АОЗ, потокове виробництво так і не запустили, бо бракувало основної сировини — двох видів полімерних матеріалів від іноземного постачальника. Оскільки строки виготовлення залишалися невизначеними, обидва контракти розірвали. За одним компанії нарахували 6,56 мільйона гривень штрафу, за іншим — майже 30 мільйонів гривень.

Підозрілі зв'язки з Олегом Мітрохіним

Після розірвання контрактів "Лідер-НТЗ" почали публічно пов'язувати з бізнесменом Олегом Мітрохіним. Автори руху "НОН-СТОП" назвали компанію структурою з його "орбіти" і заявили про можливі зв'язки між учасниками оборонних закупівель. В інших публікаціях ресурсу Мітрохіна та Гліба Євтушенка згадують разом через ланцюжок компаній "МІК", "ПАКОПТТОРГ", "Еквіпторг", "Дефенс", "Кредо-Берег" і "СуперМІК".

Журналісти наголошують: прямого корпоративного зв'язку між Мітрохіним і "Лідер-НТЗ" у відкритих реєстрах вони не знайшли. Тож наразі це лише версія, яку треба перевіряти.

Водночас до компанії, яка безпосередньо пов'язана з Мітрохіним, теж є питання щодо засобів захисту. ТОВ "МІК" мало поставити "Державному оператору тилу" 23 тисячі балістичних окулярів за 32,4 мільйона гривень, тобто по 1409 гривень за штуку. У кримінальному провадженні слідчі зафіксували, що на Alibaba окуляри-маски китайського дилера продаються приблизно за 214–300 гривень при мінімальному замовленні від 200 одиниць. За версією слідства, посадовці ДОТ у змові з представниками "МІК" забезпечували перемогу підконтрольним фірмам, а армія отримувала товари неналежної якості за завищеними цінами. Крім того, Антимонопольний комітет оштрафував "МІК" на 30 мільйонів гривень за змову на торгах ДОТ, зокрема на закупівлі чохлів для модульних бронежилетів.

Втрати часу та системні проблеми

Штрафи, які держава стягує з недобросовісних постачальників, сягають десятків мільйонів гривень. Проте вони не повертають головного — часу. Шолом, який не дійшов до військового, і бронежилет, який так і не виготовили, не можна компенсувати рішенням суду. Ці історії ставлять незручне питання до системи оборонних закупівель: як компанії без підтверджених виробничих потужностей отримують контракти на сотні мільйонів і чому їхні проблеми виявляються лише тоді, коли строки поставок уже зірвані.