На Закарпатті зафіксували понад 3000 зсувів, а карстове провалля в Солотвино перевищило 350 метрів

Геологічні процеси на території Закарпатської області набули загрозливих масштабів: в регіоні налічують понад три тисячі зсувів, а найбільше карстове провалля в селищі Солотвино вже перевищило 350 метрів у діаметрі і продовжує зростати. Ці явища створюють безпосередню загрозу для інфраструктури, гірських доріг, забудови та окремих туристичних маршрутів. Деталі ситуації та шляхи її вирішення окреслив декан географічного факультету Ужгородського національного університету Іван Калинич.

Про це науковець розповів в етері "Українського радіо-Ужгород," передає Суспільне.

Наслідки видобутку солі та зростання провалей

Іван Калинич вивчає геологічну специфіку Солотвини з 1983 року. За його спостереженнями, за останні десятиліття розміри карстових провалей зросли в десятки разів. Якщо у 1980-х роках їхній діаметр становив переважно 20–30 метрів, то сьогодні найбільша яма сягає понад 350 метрів.

Ключовою причиною цих трансформацій науковець вважає наслідки багаторічного видобутку кам'яної солі. Після закриття шахт у 2000-х роках їх почало аварійно затоплювати. Вода поступово розчиняла підземні соляні пласти, що призвело до утворення порожнин на глибині від 80 до понад 200 метрів. Втрата опори спричинила обвал ґрунту над цими порожнинами.

Ситуацію ускладнює порушення системи водовідведення. Як зазначає Калинич, ще у 1919–1920-х роках тут проклали мережу канав для відведення поверхневих вод. Однак після розпаювання земель частину каналів перекрили заїздами та містками, що перешкоджає природному стоку. Повністю усунути такі провалля майже неможливо, але регулярний моніторинг дозволяє знизити ризики. Фахівці пропонують використовувати георадари, електросейсморозвідку та супутникову технологію InSAR для відстеження зміщень земної поверхні.

Загроза забруднення озера Кунігунда

Окрему увагу дослідник приділив ситуації поблизу озера Кунігунда в Солотвині. Над водоймою розташоване сміттєзвалище, де вже зафіксовано зсув. Дорога в цьому місці обвалилася, а відходи поступово зміщуються в бік озер. Хоча сміття ще не досягло водойм, подальший рух ґрунту створює ризик екологічного забруднення. Цей прецедент підкреслює необхідність постійного спостереження за нестабільними ділянками та врахування геологічних умов при будь-якій господарській діяльності.

Зони підвищеного ризику та кліматичний фактор

За даними науковця, найбільша концентрація зсувів спостерігається поблизу Синевира, Колочави, Ясіні, а також у Рахівському та Тячівському районах. Основними чинниками руйнування є тривалі опади, вирубування лісів, підрізання гірських схилів під час будівництва доріг та забудова берегів річок.

Особливу небезпеку становлять селеві потоки, які можуть утворюватися внаслідок інтенсивних опадів і руйнування ґрунтового покриву. «Сель набагато страшніший за будь-який паводок, бо зносить усе на своєму шляху. Це важка маса», – пояснив Іван Калинич.

Кліматичні зміни також погіршують становище. Після періодів посухи ґрунт гірше поглинає воду, тому сильні дощі посилюють поверхневий стік та ерозію. У гірських районах Закарпаття шар гумусу іноді становить менше 10 сантиметрів. Рух важкої техніки на таких ділянках може спричинити утворення ерозійних канав глибиною до трьох метрів. Серед територій, що потребують додаткового контролю, науковець назвав полонину Руна, де під час будівництва доріг проводили підрізання схилів.

Методи запобігання та моніторинг

Для зменшення ризиків Іван Калинич рекомендує суворо дотримуватися правил забудови гірських територій. Це включає обмеження будівництва на нестабільних схилах і в заплавах річок, збереження лісових масивів та висаджування дерев, коренева система яких утримує ґрунт.

Науковці Ужгородського національного університету вже підготували грантову заявку на проєкт супутникового моніторингу зсувів. У межах ініціативи планують досліджувати переміщення ґрунту, зокрема вздовж дороги на Самбір. Супутникові спостереження дозволяють виявляти зміщення земної поверхні навіть на кілька сантиметрів, що дає змогу завчасно визначати ділянки підвищеного ризику. Результати розгляду грантової заявки очікують у листопаді 2026 року.

Мешканцям гірських громад радять звертати увагу на появу тріщин у землі, просідання ґрунту та деформації поблизу будинків і доріг. Про такі зміни необхідно повідомляти органи місцевого самоврядування, щоб відповідні служби могли оцінити ситуацію.