НАБУ під прицілом: хто стоїть за атакою на антикорупційне відомство?

Наприкінці травня тимчасове звільнення першого заступника директора НАБУ Гізо Уґлави викликало широкий відгук. Інформаційна атака, яку розгорнуто в ЗМІ, можливо, була ретельно спланована і, як припускають експерти, пов'язана з ключовими фігурами української інфраструктури та колишніми співробітниками самого відомства.

Чий інтерес постраждав?

Політолог Назар Приходько у своєму Telegram-каналі стверджує, що Гізо Уґлава став перешкодою для реалізації корупційних схем, які, як припускається, приносили мільярдні прибутки їх організаторам. На його думку, у цьому конфлікті перетнулися інтереси колишнього детектива НАБУ Андрія Калужинського та міністра інфраструктури Олександра Кубракова.

Особливу увагу Приходько приділяє ролі Максима Шкиля — великого бізнесмена та неформального медіамагната. Його компанія «Автострада» була активним учасником державних тендерів в рамках програми «Велике будівництво», а тепер займається оборонними проєктами, включаючи фортифікаційні споруди.

Як були побудовані схеми?

Згідно з даними експерта, вплив Кубракова на державні замовлення допоміг Шкилю закріпитися в системі розподілу тендерів. Однак увага НАБУ до цих процесів викликала напругу. Як стверджується, Калужинський, до свого звільнення з НАБУ, стримував розслідування, пов'язані з цими контрактами.

Коли Калужинський залишив відомство, а Кубраков втратив частину своїх важелів впливу, виникла необхідність кардинально змінити баланс сил. Саме тому, вважає Приходько, почалася атака на Уґлаву, який міг завадити реалізації корупційних схем.

Що далі?

Спроба ослабити позиції НАБУ може бути пов'язана з бажанням взяти контроль над відомством у свої руки. Якщо твердження політолога відповідають дійсності, звільнення Уґлава — це частина стратегічного плану з відновлення впливу на тендерні процеси.

Питання прозорості держзамовлень та подальшої роботи антикорупційного бюро залишається відкритим. Однак очевидне одне: боротьба за вплив в Україні переходить на новий рівень, де ставки включають мільярди гривень та ключові інфраструктурні проєкти.