У Познані українська собака ставала частиною репертуару муніципального театру танцю

Тенденція до співіснування людей і тварин на робочих місцях

Ідея про те, що працівники можуть приходити на службу разом із домашніми улюбленцями, поступово втілюється в життя. Хоча для Європейського Союзу та України це досі скоріше виняток, ніж правило, глобальна тенденція до створення робочих місць, дружніх до тварин (dog-friendly), продовжує розвиватися. Стосовно цього аналіз вакансій, опублікований Euronews у липні 2026 року, показав, що найбільша частка оголошень із зазначенням можливості бути в офісі з собакою припала на Велику Британію — 64%. У Німеччині цей показник становив 45%, у США — 42%, в Австралії — 32%, у Франції та Нідерландах — по 28%, а в Іспанії — 27%. Така практика поширюється переважно в сферах комунікацій, маркетингу, видавничої справи, креативних індустрій, технологічних компаніях та офісах з гнучким форматом роботи.

Вплив політики роботодавців на вибір кар’єри

Деякі транснаціональні корпорації, серед яких Mars, Google, Amazon, Etsy, XING та The Adaptavist Group, офіційно впроваджують політику, що дозволяє працівникам приводити собак до офісу. Водночас правила можуть відрізнятися залежно від країни, конкретного підрозділу та внутрішніх регламентів компанії, тому міжнародний статус роботодавця не завжди гарантує таку можливість.

Дослідження Mars Pet-Friendly Advantage 2026 виявило, що працівники Румунії (65%), Греції (64%) та Угорщини (63%) найчастіше заявляли про готовність змінити місце роботи заради роботодавця, який дозволяє приходити з домашньою твариною. У Польщі таку позицію поділили 56% опитаних.

Європейський досвід: від Італії до Португалії

У багатьох країнах Європи присутність тварин у громадських місцях є звичним явищем. В Італії собаки часто супроводжують господарів у кафе, бари та невеликі магазини, особливо якщо це сімейний бізнес. В Іспанії, зокрема в Мадриді та Барселоні, культура закладів, відкритих для тварин, також помітна: багато кафе, ресторанів, книгарень та магазинів дозволяють відвідувачам приходити з улюбленцями.

Португалія вирізняється законодавчою базою, яка прямо передбачає можливість перебування домашніх тварин у закритих приміщеннях ресторанів та закладів, що подають напої. Це можливо за умови дозволу власника та дотримання встановлених правил. Заклад може дозволити доступ до всього простору для відвідувачів або лише до визначеної його частини, що дає підприємцям гнучкість у формуванні власної політики щодо комфорту для всіх клієнтів.

Польський театр танцю: унікальний підхід

Серед різноманітних бізнесів, які дозволяють тварин, особливою увагою вирізняється Польський театр танцю у Познані. Ця муніципальна установа дозволяє як працівникам, так і відвідувачам приходити із собаками. Відповідальність за поведінку тварини несе її власник, при цьому важливо, щоб самій тварині було комфортно серед людей та музики.

Цю традицію розпочала директорка театру Івона Пашиньська, яка ще у 2022 році врятувала невеличкого пса з України. Він швидко став не лише частиною команди, а й активним учасником перформансів.

Історія собаки Спінера

Пса звати Спінер, і саме через війну він шукав нову родину. У квітні 2022 року його знайшли у критичному стані в Борисполі поблизу Києва. Польська біологиня та зоозахисниця Ева Зграбчинська, яка з початку 2022 року допомагала рятувати українських тварин, сприяла привезенню Спінера до Познані. Він швидко став учасником трупи Польського театру танцю до кінця свого життя.

У театрі було багато інших «хвостатих» гостей: щур Гектор танцівниці Адріани Циганкевич подорожував Польщею, залишаючи сліди на готельних простирадлах; кіт Елвіс, собака Пшемислава Гжондзєли та вівчарка Анни Котек також були частими гостями на репетиціях. Працівники театру прихистили численних котів. Авторка статті зустрічала в театрі головного юриста із собаками Нюня та Оті (мама і донька), продюсера зі спанієлем і навіть охоронницю, яка на вихідних приходила зі старенькою собачкою, бо ні на кого було залишити.

Спінер у світі мистецтва та освітні проєкти

Українець Спінер прожив яскраве театральне життя: він став улюбленцем трупи, брав участь у виставах та зйомках, любив увагу та захоплено сприймав танцювальну творчість. Деякі вистави завершувалися його виляннями хвоста під аплодисменти глядачів. На жаль, через непереборну хворобу він пішов у 2025 році, але назавжди залишився в історії театру та польської танцювальної сцени.

Варто зазначити, що ще з 2021 року театр створив спеціальний освітній проєкт — першу виставу для дітей у постійному репертуарі «KoczkodanSe», поставлену в сезоні 2021/2022 у співпраці з Познанським зоопарком. Вистава присвячена взаємодії людей і тварин та ідеї взаємовигідних стосунків між ними. Також команда театру організувала в зоопарку рухому виставу про спалення слонової кістки — фрагментів хворих бивнів слона Нініо, що стало протестом проти торгівлі кісткою незалежно від її походження.

Перегляд ставлення до тварин

Оскільки людство поступово витісняє тварин з планети, для збереження біорізноманіття для майбутніх поколінь необхідно переглянути своє ставлення до «менших братів і сестер». Присутність тварин не лише покращує життя, а й змінює атмосферу. Авторка висловлює мрію побачити хвостатих у Верховній Раді, вважаючи, що це сприятиме зменшенню кількості безпритульних тварин.