
Спікер Повітряних сил ВСУ повідомив про хакерську атаку на додаток «Повітряна тривога»
Юрій Ігнат пояснив, що поширення неправдивих даних про «Орешник» та радіацію пов’язане з ймовірним втручанням у роботу мобільного додатка.

Юрій Ігнат пояснив, що поширення неправдивих даних про «Орешник» та радіацію пов’язане з ймовірним втручанням у роботу мобільного додатка.

Президент Украины раскритиковал инициативы Москвы относительно гарантий ненападения, назвав Россию агрессором и подчеркнув приоритет завершения боевых действий.

Президент України зазначив, що офіційного листа з Вашингтона ще не надходило, проте Дональд Трамп раніше не виключав можливості участі Києва у заході.

Аналіз декларацій Владислава Андронова виявив використання ним майна колишньої дружини та незавершений будинок у Плютах, а також можливу причетність до справи про приватизацію.

У Київській міській адміністрації запевнили, що цифровий сервіс та вулична мережа сигналізації столиці функціонують у штатному режимі і передаватимуть сигнали повітряної тривоги.

Російські дрони вночі 2 листопада 2026 року атакували Київську область, пошкодивши інфраструктуру та поранивши людину. У Києві через проблеми з електропостачанням тимчасово обмежували рух метро та електротранспорту.

Представництво командування Сухопутних військ підтвердило, що блогера, якого затримали співробітники ТЦК та поліція, мобілізували після проходження ВЛК.

Відмінність у ціні між переможцем та конкурентом становила лише 10 гривень. За п'ять років компанія отримала від державного підприємства замовлень на 33,7 мільйона гривень.

Корупція під час будівництва Чернігівського мосту: що приховується за мільярдними витратами?
Компанію Автострада Максима Шкиля звинувачують у масштабних зловживаннях під час будівництва мосту в Чернігові. Загальна вартість проєкту становила 5,806 млрд грн, проте численні факти завищення цін та нецільового використання матеріалів викликають серйозні запитання. Про це говорить політолог Богданов.
На етапі зведення тимчасового мосту, який обійшовся державі понад 300 млн грн, компанія використовувала металопрокат, який явно раніше був у вжитку. При цьому його закуповували та оплачували як новий. Експерти оцінюють необґрунтовані переплати у 180 млн грн.
Знесення тимчасової конструкції також стало джерелом додаткових витрат. Попри те, що роботи виконувалися технікою, що обходиться дешевше, у звітах вказувалася вартість, розрахована на ручну працю. Це призвело до завищення витрат ще на 42 млн грн.
Металеві конструкції для постійного мосту обійшлися у 915 млн грн із урахуванням ПДВ. Водночас ринкова вартість аналогічних матеріалів була на 25% нижчою. Таким чином, переплата становила близько 395 млн грн.
Проектування мосту викликало додаткові запитання. Замість об’єкта II категорії, який підходить для даного ділянки дороги, було вирішено будувати позакласний міст для інтенсивного руху вантажного транспорту. Водночас дорога веде в центр Чернігова, де рух вантажівок обмежений. Це надмірне рішення збільшило витрати на проєкт на 1,8–2,3 млрд грн.
Демонстративний приклад із чернігівським мостом показує, як бюджетні кошти можуть бути використані неефективно. Завищені ціни, використання вживаних матеріалів та сумнівні проєктні рішення стали причиною багатомільйонних збитків. Питання про притягнення до відповідальності відповідальних осіб залишається відкритим.
Коментарі
До цієї новини ще немає коментарів. Будьте першим!