Журналісти OCCRP розкрили мережу криптошахраїв на $275 млн з офісами в Україні

Глобальна мережа шахраїв виманила $275 млн

Міжнародна коаліція журналістів викрила масштабну злочинну структуру, що діяла під прикриттям інвестицій у криптовалюти. За оцінками розслідувачів, жертвами схеми стали близько 33 тисяч людей у різних країнах світу. Загальна сума збитків перевищила 275 мільйонів доларів.

Матеріали розслідування опублікували журналісти організації Organized Crime and Corruption Reporting Project (OCCRP), шведського суспільного мовника SVT, українського «Радіо Свобода» та ще 30 медіа. Фундаментом для перевірки фактів став витік даних обсягом 1,9 терабайта. Ці документи SVT отримало від анонімного викривача, який пояснив свої дії бажанням «покласти край безкарності».

Механізм обману: фейкові трейди та Anydesk

Шахраї діяли через дві основні мережі кол-центрів. Їхня тактика включала пошук «клієнтів» у соціальних мережах, встановлення довірливих стосунків та обіцянки надприбутковості від криптоінвестицій.

Ключовим етапом маніпуляції було вмовлення жертв встановити програму Anydesk для «віддаленого доступу». Під приводом допомоги з транзакціями злочинці отримували доступ до комп'ютерів постраждалих. На екрані жертви бачила фейковий інтерфейс, що імітував прибуток від інвестицій. Насправді ж кошти жертв вже могли бути на банківських рахунках, пов'язаних із кібершахраями. У підсумку інвестори залишалися без грошей, а іноді й з боргами.

Географія злочинної імперії

Одна з мереж, AK Group, мала щонайменше три офіси у Тбілісі (Грузія). З 2022 року вона принесла шахраям понад 35 мільйонів доларів, ошукавши близько 6 тисяч осіб.

Друга мережа мала представництва в Україні, Болгарії та Кіпрі. Журналісти припускають, що управління цією частиною схеми здійснювалось з Ізраїлю. З 2021 по 2024 рік ця група могла обдурити 26 тисяч людей, переважно з Канади, Іспанії, Австралії, Великої Британії та Південної Африки. Збитки лише від цієї частини афери оцінюються щонайменше у 240 мільйонів доларів.

Хоча журналістам не вдалося встановити зв'язок між двома мережами, їхні методи залучення клієнтів були схожими. Обидві групи позиціонували себе як авторизовані трейдери.

Використання імен відомих людей

У своїх схемах шахраї використовували не лише назви фіктивних компаній, а й імідж відомих особистостей. Постраждалі переходили за оголошеннями, де фігурували імена та зображення:

• Ілона Маска (Elon Musk) — мільярдера та члена команди президента США;
• Пабло Мотоса (Pablo Motos) — іспанського коміка;
• Саулі Ніїностіо (Sauli Niinistö) — експрезидента Фінляндії;
• Санни Марін (Sanna Marin) — експрем'єр-міністра Фінляндії.

Представники Ніїностіо повідомили, що знають про проблему та звернулися до правоохоронців, але відстежити шахраїв не вдалося. Санна Марін зазначила, що їй про це нічого не відомо і вона не надавала згоди на використання свого імені та фото.

Один із ошуканих інвесторів зі Швеції, який втратив понад 15 тисяч доларів, розповів, що шахраї називали себе представниками «бренду» Golden Currencies. Управління фінансового контролю Великобританії внесло Golden Currencies до списку «клонів» авторизованих компаній. Цей бренд є фінансовою компанією Currencies Direct Financial Markets Limited.

Роль українських компаній у схемі

Розслідування встановило, що до повномасштабного вторгнення Росії в Україну міжнародна мережа кол-центрів мала офіс у Києві. Звідси, ймовірно, здійснювались дзвінки потенційним жертвам по всьому світу.

Після початку повномасштабної війни частину працівників перемістили до Північної Македонії, а згодом цей тимчасовий офіс переїхав до Болгарії. Чи продовжують шахраї працювати з Києва, достеменно невідомо.

Журналісти виявили кілька компаній, зареєстрованих в Україні, які могли використовуватися злочинцями. До повномасштабного вторгнення мережа активно залучала до роботи рядових українців для реєстрації фірм. Їм платили за оформлення документів, тоді як реальним контролем володіли кібершахраї. Фактичні власники часто не знали, для чого використовують їхні компанії.

Свідчення «співробітниці» мережі

Журналістам вдалося поговорити з 23-річною киянкою, яка у 2021 році оформила на себе та очолила фірму «Естелла Юкрейн». За її словами, вона ставила підписи на документах та отримувала за це 2 тисячі гривень на місяць.

«Я спілкувалася з одним хлопцем. Ми особисто не бачилися, він просто мені описував, які дані в банку потрібно вказати та таке інше. Але він видалив все листування», — розповіла жінка.

Після початку повномасштабної війни у 2022 році вона перестала отримувати кошти. У січні 2023 року посередник повідомив, що компанія «більше не працює». Однак розслідувачі виявили, що це не зовсім так.

У 2024 році «Естелла Юкрейн» укладала угоди з «брендами», пов'язаними з ізраїльсько-європейською мережею кібершахраїв, та оплачувала маркетингові послуги. Також у 2024 році ця фірма пропонувала 1000–1500 доларів та «легку роботу з подорожами до країн ЄС» за підписання документів від імені іспанської фірми Besonicke SL, яка також фігурує у витоку даних.

Зв'язок із нардепом Антоном Яценком

У 2022 році «Естелла Юкрейн» орендувала приміщення у Людмили Кравчук, дружини народного депутата Антона Яценка, згідно з його електронною декларацією. Яценко є депутатом чотирьох скликань парламенту, останнього разу обраний у 2019 році як безпартійний.

За даними Bihus.Info, з 2019 року Яценко міг бути пов'язаний із компаніями-посередниками, які стягували комісію за завантаження файлів із висновками оцінювачів нерухомості до бази даних Фонду держмайна. У 2019 році Антимонопольний комітет України виявив ознаки змови та оштрафував ці компанії, а згодом парламент ліквідував так звані «майданчики Яценка». Народний депутат заперечував свій зв'язок із цими фірмами.

Дружина Яценка, як повідомляли «Наші гроші», володіла елітною нерухомістю у центрі Києва. Хоча адресу офісу «Естелла Юкрейн» у декларації депутата не вказано, йдеться, можливо, про внесок-центр на вулиці Січових Стрільців у Києві. Він згадується в чеках за користування послугами таксі працівниками мережі у 2021 році та на початку 2022 року.

«Людмила проти роботи з колл-центрами та перевіряє компанії перед укладанням договорів, оскільки робота з ними дуже шкодить діловій репутації. Якщо договір був укладений, отже, компанія не мала ознак колл-центру», — йдеться у письмовій відповіді народного депутата на запит журналістів.

Сама Людмила Кравчук заявила, що не пам'ятає всіх деталей угоди з «Естелла Юкрейн». Вона додала, що всі дані готова надати лише на запит державних органів. «У кожного договору у мене є розділ "конфіденційність". І будь-яку інформацію я можу надавати тільки на запит правоохоронних органів, податкових органів. Тому, на жаль, якщо я сама не дотримуватимуся своїх же договорів з моїми клієнтами, мої клієнти не будуть мені довіряти», — підкреслила Кравчук.