Закарпаття та кол-центри: як слідство НАБУ пов’язує злочинну мережу з кордоном з ЄС

В Україні, за оцінками експертів, функціонує до 1,5 тисячі шахрайських кол-центрів, де зайняті близько 60 тисяч осіб. Ця тіньова індустрія приносить дохід у розмірі мільярда доларів на місяць, а її жертвами стають як громадяни України, так і іноземці.

Масштаб тіньової індустрії

У квітні 2026 року міжнародна організація Global Initiative Against Transnational Organized Crime опублікувала звіт «Kyiv Calling». Дослідники описують мережу шахраїв як організовану індустрію, яка має міжнародну клієнтуру, внутрішні правила дисципліни та тісні зв’язки з корумпованими українськими чиновниками.

Схеми обману різноманітні: оператори видають себе за співробітників банків, інвестиційних фондів чи правоохоронних органів. Вони виманюють доступ до банківських рахунків або переконують потерпілих вкладати кошти у фіктивні активи.

Прикладом такої діяльності стала мережа Milton Group, яку розкрило міжнародне розслідування OCCRP. Оператори телефонували людям у різних країнах, обіцяючи високий прибуток від інвестицій та демонструючи фальшиві доходи. Один зі шведських потерпілих втратив близько 400 тисяч шведських крон.

Тиск з боку ЄС та реакція влади

Дослідження ООН про організовану злочинність в Україні фіксує, що жертвами шахрайства стають громадяни Західної Європи, Росії та інших держав. За даними джерел редакції, влітку поточного року активна діяльність таких офісів на ринках ЄС викликала особливе занепокоєння в Німеччині.

Німецькі правоохоронні органи та найвищі політичні посадовці країни висували Україні ультимативні вимоги припинити таку діяльність. Через кілька місяців після цього суспільність дізналася про операцію «Карфаген», яку провели НАБУ та САП.

Деталі операції «Карфаген»

5 вересня 2026 року НАБУ та САП повідомили про викриття злочинної організації. За версією слідства, її очолював керівник одного з підрозділів Офісу генерального прокурора. Учасників підозрюють у отриманні неправомірної вигоди за неперешкоджання роботі шахрайських кол-центрів та легалізації незаконних доходів.

Слідство встановило, що понад 20 млн грн фігуранти-прокурори витратили на нерухомість, коштовності та інше цінне майно. Мінімальна ринкова вартість активів, які перереєстрували на третіх осіб, становить понад 12 млн грн. Ще понад 10 млн грн учасники схеми розмістили на рахунках близьких осіб, замаскувавши їх під законні доходи.

На початку осені НАБУ викрило п’ятьох учасників організації. Слідчі дії тривають, а детективи продовжують встановлювати повне коло причетних.

Закарпатський слід: кордон та прокуратура

Частина шахрайських кол-центрів працювала безпосередньо поблизу українсько-угорського кордону, зокрема в Берегівському районі Закарпатської області. Прикордонний регіон був зручний для залучення працівників, які володіють угорською та іншими іноземними мовами. Близькість до ЄС також спрощувала потенційну втечу фігурантів за кордон у разі викриття.

Берегівську окружну прокуратуру очолює Дмитро Кириленко. Його призначення на цю посаду влітку минулого року особисто підписав ексгенеральний прокурор Руслан Кравченко. Ступінь особистої участі Кириленка у шахрайських схемах наразі з’ясовується слідством у межах операції «Карфаген».

Розслідування продовжується

Операція «Карфаген» стосується не лише самого функціонування шахрайських кол-центрів, а й можливого прикриття їхньої діяльності посадовцями різних правоохоронних та державних органів. НАБУ та САП продовжують встановлювати повне коло можливих учасників організації, хоча втеча генерального прокурора за кордон дещо ускладнює цей процес.