
Ковальський: у прокуратурі звільнили 8 осіб, 24 прокурори пройшли поліграф
В.о. генпрокурора Антон Ковальський підсумував перші кадрові зміни в Офісі генерального прокурора, пов'язані з операцією «Карфаген» та внутрішнім аудитом.

В.о. генпрокурора Антон Ковальський підсумував перші кадрові зміни в Офісі генерального прокурора, пов'язані з операцією «Карфаген» та внутрішнім аудитом.

Бувший очільник німецької розвідки Август Ханнінг підозрюється у шпигунстві, водночас він значиться головою ради директорів холдингу, що придбав контрольний пакет акцій ТОВ "Спейсикс".

Казахстанські суди не обрали запобіжний захід для громадянки України, підозрюваної Росією у викраденні дитини. Жінка вже виїхала до ЄС.

Заступник голови Ради безпеки РФ заявив, що Росія буде арештовувати громадян Заходу в межах країни, щоб використати їх для обміну на звільнення Михайла Звинчука.

Заклади освіти Польщі пройшли масштабний контроль після серії інцидентів. Правоохоронці оприлюднили статистіку затриманих та кримінальних справ.

Через війну в Ірані та майбутню заборону на російський СПГ Європа ризикує втратити доступ до значних обсягів енергоносіїв, що може вплинути на ціни та споживання.

Ольга Василевська-Смаглюк попереджає про ризик втрати даних через неможливість забезпечити резервне живлення для ІСФМ.

Після розірвання угод з "Аструм Білдінг Компані" відновлення зруйнованого будинку в Макарові доручили фірмі "Вертекс Проект". З'ясувалося, що 50% нової компанії належали ексдепутатці Катерині Вовкотруб.

США, Китай і Росія активно розвивають проєкти зі створення ядерних реакторів, призначених для функціонування на Місяці. Як зазначає The New York Times, саме такі установки можуть стати критично важливим елементом майбутніх місячних баз та ключем до боротьби за доступ до ресурсів супутника Землі.
«Ця гонка визначає саме майбутнє освоєння космосу. США і Китай прагнуть першими створити місячну базу, вести пошук ресурсів, таких як заморожена вода, і запускати місії у більш віддалені куточки Сонячної системи. Контроль над доступом до ресурсів Місяця має вирішальне значення для цієї місії. Обидві наддержави вважають, що ядерний реактор є ключовим елементом реалізації цих амбіцій», — пише NYT.
У спільних китайсько-російських планах щодо впровадження ядерної енергетики в космосі основна роль відводиться Росії. Видання наголошує, що РФ залишається світовим лідером у сфері цивільної атомної енергетики та має значний досвід експлуатації ядерних реакторів у космічній галузі.
За даними NYT, Росія вже вивела на орбіту понад 30 реакторів. Крім того, країна володіє значними запасами безпечного ядерного палива для космічних місій, якого наразі бракує США.
Москва доручила своїм виробникам до 2036 року розробити місячний реактор «Селена». Цю установку планують використовувати для забезпечення енергією місячних станцій у межах спільного з Китаєм проєкту.
«Будь-яка постійна база на Місяці потребує надійного енергопостачання. Атомні реактори не потребують сонячного світла для роботи та можуть бути компактними. За даними NASA та Інституту імені Курчатова, за правильної конструкції вони практично не потребують втручання людини. Москва доручила своїм агентствам до 2036 року створити місячний реактор під назвою "Селена" для забезпечення енергією місячних станцій, створюваних Китаєм. "Селена" зможе працювати автономно протягом десятиліття та матиме спільні риси з більш раннім реактором, розробленим для роботи в Арктиці», — пише видання.
США намагаються реалізувати власний проєкт у прискореному режимі. За даними NYT, наприкінці серпня NASA звернулося до підрядників із проханням підготувати ядерний реактор, який зможе витримати космічний політ і працювати без технічного обслуговування поблизу південного полюса Місяця.
«Це може звучати як наукова фантастика, але агентство хоче, щоб він був готовий до запуску до грудня 2030 року», — зазначає видання.
Водночас провідні науковці попереджають, що уряди можуть діяти надто поспішно в умовах нового етапу освоєння космосу, який уже супроводжувався кількома гучними катастрофами.
Науковці зазначають, що аварії з ядерними установками можуть спричинити ланцюгову реакцію з серйозними наслідками. Особливі побоювання викликає можливість аварії під час запуску ракети з реактором, якщо вибух станеться в атмосфері.
Водночас США та Росія заявляють, що їхні реактори перебуватимуть у неробочому стані до прибуття на Місяць. Це має знизити ризики. Ядерні інженери стверджують, що «холодне» уранове паливо становить незначну радіоактивну загрозу навіть у разі падіння на Землю.
Щодо Місяця, то NASA та російські відомства заявляють, що після завершення роботи просто залишать радіоактивні матеріали на його поверхні.
Коментарі
До цієї новини ще немає коментарів. Будьте першим!