
Сергій Тараненко: розслідування закупівель на 93 млн грн та скандал з орденом
Власника «Дніпровського стрілочного заводу» звинувачують у розкраданні коштів «Укрзалізниці» та завищенні цін для порту «Південний».

Власника «Дніпровського стрілочного заводу» звинувачують у розкраданні коштів «Укрзалізниці» та завищенні цін для порту «Південний».

За даними джерела в команді Володимира Зеленського, під час підготовки припинення вогню на Херсонщині українські військові тричі відступали від узгоджених умов, вимагаючи додаткових гарантій безпеки.

Омбудсмен Дмитро Лубінець очолив групу, що прямує до тимчасово окупованих Олешок. Після цього передбачається виліт до Білорусі.

Радник Офісу президента Сергій Лещенко повідомив, що Україна може запропонувати створення демілітаризованої зони лише в районі безпосереднього зіткнення бійців на Донеччині.

Структура, пов'язана з олігархом Кропачовим, яка перебуває у стані банкрутства, подає позов до ДПС на суму понад 400 мільйонів гривень.

Народна депутатка Мар’яна Безугла вважає, що зміни в керівництві морської піхоти та статусі 59-ї бригади сприятимуть підвищенню боєздатності ЗСУ.

Через ризик застосування балістичного озброєння в столиці та низці областей України визначили червоний рівень небезпеки. Жителів просять терміново ховатися в укриттях.

Експосол України у США Володимир Єльченко пояснив, як можна обмежити участь російської делегації в засіданнях ООН, посилаючись на прецедент із Угорщиною 1956 року.

Україна активно готує міжнародну ініціативу, яка може позбавити Росію права брати участь у засіданнях ООН. Як пояснив експосол України у США та при ООН Володимир Єльченко, якщо вдалося б «заморозити» повноваження російської делегації в Генеральній Асамблеї, це буде означати і призупинення її діяльності в Раді Безпеки.
За словами дипломата, наразі мова не йде про повне виключення Росії з організації, оскільки такий крок політично нереалістичний. Натомість є реальний шанс обмежити її повноваження, скориставшись історичним прецедентом, схожим на ситуацію з Південною Африкою в епоху апартеїду.
Єльченко наголосив на конкретному прикладі, який мало хто знає: у 1956 році, після вторгнення радянських військ у Будапешт, повноваження угорської делегації були заморожені. Це рішення діяло майже три роки.
«Або, от мало хто знає цей приклад: 1956 рік, Угорщина. Після вторгнення радянських військ у Будапешт повноваження угорської делегації були заморожені, і це продовжувалося майже три роки. Це означатиме, що російські представники, такі як Небензя, перестануть мати можливість ходити на засідання і по всьому світу нести оту маячню, яку ми чуємо з телевізора на кожному засіданні Ради Безпеки чи Генеральної Асамблеї ООН», — зазначив експосол.
Дипломат уточнив, що механізм у цьому випадку доволі чіткий. Необхідно винести це питання на розгляд Генеральної Асамблеї шляхом направлення відповідного листа від України. Однак, за його словами, кращим варіантом стане колективне звернення від групи країн, які підтримують таку ініціативу.
«І саме над цим Фундація Пилипа Орлика зараз працює. Ми вже об’їхали кілька країн. Продовжуємо ці подорожі, переконуючи на парламентському, урядовому рівнях і на рівні громадськості, щоб ці країни приєдналися до нашої ініціативи», — наголосив Єльченко.
У колективному листі має йтися про те, що група держав не визнає повноважень російської делегації, а також закликає включити цей пункт до порядку денного та розпочати його розгляд.
Експосол прогнозує, що така ініціатива буде вкрай дратівливою для Росії. Крім того, вона знову приверне світову увагу до проблеми, яку давно не обговорюють належним чином.
«Я на власному досвіді переконався: коли ми зараз говорили в деяких країнах із дипломатами високого рівня, вони кажуть: "О, дійсно, а ми не думали, що це питання можна от саме так поставити". Тобто всі про нього знають, але якось, знаєте, не на часі, їм не до цього, тому що їм ніхто про це не нагадував», — додав Єльченко.
За переконанням дипломата, шанс на успіх існує, оскільки є чимало підстав для невизнання повноважень РФ. Ключова причина не в тому, що Росія є агресором, а в тому, що у 1991 році вона не пройшла необхідних процедур для того, щоб стати членом ООН.
«От це ми ставимо під сумнів, і будь-який юрист-міжнародник вам скаже, що рішення може бути однозначно не на користь Російської Федерації», — підсумував Єльченко.
Коментарі
До цієї новини ще немає коментарів. Будьте першим!