Судова практика 2026: коли відмова в закордонному паспорті через "Резерв+" є незаконною

Під час дії воєнного стану українські чоловіки віком від 18 до 60 років стикаються з додатковими перешкодами при оформленні паспортних документів за межами країни. Відсутність електронного військово-облікового документа в застосунку "Резерв+" або непідтверджені дані в державних реєстрах можуть стати причиною відмови в консульських послугах. Проте судова практика 2026 року демонструє, що наслідки таких ситуацій не завжди однозначні: у деяких випадках дії державних органів визнали протиправними, тоді як в інших суди підтримали позицію відмови.

Різні правила для консульств та підрозділів ДП "Документ"

Процедури перевірки військово-облікових відомостей для дипломатичних установ та закордонних філій держпідприємства "Документ" відрізняються. Це важливо враховувати при плануванні отримання документів.

Для консульств ключовим є роз'яснення Міністерства закордонних справ від 13 серпня 2026 року. Згідно з ним, чоловіки відповідного віку за загальним правилом повинні пред'являти чинний електронний військово-обліковий документ. Персональні дані мають бути актуальними на момент проведення консульської дії.

МЗС зазначає, що підставами для відмови можуть бути:

• відсутність пред'явленого електронного військово-облікового документа;
• закінчення строку його дії або недійсний статус;
• необхідність оновлення персональних відомостей;
• відсутність підтвердження актуальності даних.

Водночас існують винятки. Без військового документа дозволено оформлювати посвідчення особи на повернення в Україну. Спеціальні правила діють для дітей, якщо другий із батьків має іноземне громадянство або є апатрідом, а також для громадян, які за кордоном були затримані, взяті під арешт або позбавлені волі.

Автоматична перевірка даних у підрозділах ДП "Документ"

Для закордонних підрозділів ДП "Документ" діє інший механізм, змінений постановою уряду №370 від квітня 2025 року (доповнення до постанови №932 від 16 серпня 2024 року). Тепер чоловікам не потрібно фізично пред'являти військово-обліковий документ. Перевірка відбувається через електронну взаємодію державних реєстрів.

Якщо даних про заявника немає в реєстрі військовозобов'язаних, передбачена процедура їх внесення та взяття на облік без проходження ВЛК, після чого формується електронний документ. Проте якщо інформаційні системи не підтверджують чинність документів, видача паспорта може бути заблокована.

Окремої уваги заслуговує постанова Кабінету Міністрів №981 від 29 липня 2026 року, яка визначає спеціальний механізм перевірки консульськими посадовими особами. Документ набрав чинності 8 серпня 2026 року, але пункти 12 і 13, які дозволяють проводити певні дії без пред'явлення військового документа (через автоматичне взяття на облік або актуалізацію даних), почнуть діяти лише у лютому 2027 року. Тому поточні відмови оцінюються за чинним на момент звернення законодавством.

Кейс 1: Суд визнав відмову посольства в ОАЕ протиправною

Київський окружний адміністративний суд ухвалив рішення 5 березня 2026 року у справі №320/10575/25. Позивач, чоловік, який народився в Сирії, мав українське громадянство (через матір) та постійно мешкав за кордоном. Він ніколи не перебував на військовому обліку в Україні та не мав внутрішнього паспорта, хоча в 2015 році отримав закордонний.

Посольство України в Об'єднаних Арабських Еміратах відмовляло йому в оформленні нового закордонного паспорта та нотаріальних послугах, вимагаючи електронний військово-обліковий документ. Чоловік не міг авторизуватися в "Резерв+" через відсутність BankID та інших засобів електронної ідентифікації, які, у свою чергу, потребували нотаріального посвідчення, що посольство відмовлялося проводити.

МЗС не погоджувалося з позовом, наголошуючи на неможливості для дипломатичних установ ставити громадян на облік. Однак суд визнав, що вимагаючи документ, який заявник не міг отримати без послуги, в якій йому відмовляли, держава створювала надмірні адміністративні перешкоди. Позов задовольнили повністю: дії МЗС визнали протиправними, зобов'язали посольство оформити паспорт та провести нотаріальні дії. З відповідача стягнули 2906,88 грн судового збору.

Кейс 2: Відмова в отриманні готового паспорта в Чехії

Закарпатський окружний адміністративний суд розглянув справу №260/10002/25 (рішення від 17 лютого 2026 року). У цьому випадку чоловік оформлював внутрішній паспорт у філії ДП "Документ" у Празі. 23 липня 2025 року він подав документи, 25 липня ухвалили рішення про оформлення, а 16 серпня готовий документ надійшов до Чехії.

Проте отримати паспорт не вдалося. ДП "Документ" пояснювало, що перевірка не підтвердила чинність військово-облікового документа через відсутність даних у Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов'язаних та резервістів. Представник позивача надав суду військовий квиток, але підприємство наголошувало, що не має повноважень змінювати дані в реєстрі.

Суд відмовив у позові. Встановлено, що перевірка проводиться електронно, і за відсутності записів у реєстрі підтвердити дійсність документа неможливо. Оскільки ДП "Документ" не може самостійно коригувати реєстрові дані, його бездіяльність не визнано незаконною.

Кейс 3: Порушення процедури відмови через платіж

Вінницький окружний адміністративний суд 1 жовтня 2026 року розглянув справу №120/11096/26. Цей випадок стосувався не військового обліку, а правильності застосування підстав для відмови. 25 червня 2026 року заявник звернувся до підрозділу ДП "Документ" у Києві для оформлення закордонного паспорта, надавши квитанцію про сплату 1787 грн.

13 липня 2026 року Центральне міжрегіональне управління ДМС відмовило в оформленні, посилаючись на підпункт 5 пункту 82 Порядку №152 (розбіжність даних з держреєстрами). Насправді ж причиною стало те, що кошти за квитанцією не надійшли на рахунок.

Суд визнав, що застосована норма не відповідає фактичним обставинам. Відсутність підтвердження платежу не є розбіжністю персональних даних. Крім того, ДМС не дотрималося процедури залишення заяви без руху (пункт 34 Порядку №152), не повідомивши заявника про недоліки. Рішення ДМС скасовано, на користь позивача присуджено 1331,20 грн судового збору.

Як діяти при отриманні відмови

Для оскарження відмови важливо чітко визначити орган, який ухвалив рішення, та його обґрунтування. Загальні правила регулює постанова уряду №152 від 7 травня 2014 року.

1. Зафіксувати відмову. Отримати офіційний документ із зазначенням причин та порядку оскарження (пункт 83 Порядку №152). Зберегти все листування та підтвердження подання документів.
2. Встановити причину проблеми з військовим обліком. Розрізняти випадки, коли документ відсутній, неможливо сформувати або дані не підтверджуються реєстрами. Перевірити, чи проведена автоматична перевірка уповноваженим органом.
3. Обрати шлях оскарження. Адміністративне оскарження можливе протягом 5 робочих днів. Судовий позов можна подати протягом 6 місяців (стаття 122 КАС України) з дня, коли особа дізналася про порушення прав. Важливо правильно визначити відповідача (МЗС, орган ДМС тощо).
4. Зібрати докази. Особливе значення мають документи, що підтверджують неможливість виконання технічних вимог держави (як у справі з ОАЕ).

Судова практика 2026 року показує, що вимоги військового обліку можуть законно обмежувати отримання паспортів, але громадяни мають право оскаржувати дії органів, якщо закон застосовано неправильно, не враховано об'єктивні обставини або порушено процедуру. Наведені рішення ухвалені судами першої інстанції, тому можливий їх перегляд в апеляційному порядку.