Судитимуть ексдиректора департаменту КМДА за розкрадання 75 млн грн на соцпослугах

Новий обвинувальний акт у справі про розпил коштів

Головне управління Служби безпеки України в Київській області передало до суду черговий обвинувальний акт. Документ стосується кримінального провадження №22024101110001310 від 16 грудня 2024 року, яке розслідує ймовірне масове привласнення бюджетних коштів під час надання соціальних послуг у 2022–2023 роках.

Слідство завершено лише щодо частини фігурантів, тоді як розслідування відносно інших осіб ще триває. За версією правоохоронців, до схеми могли бути причетні посадовці Департаменту соціальної та ветеранської політики Київської міськдержадміністрації (КМДА) та представники приватної компанії. Загальні збитки міському бюджету попередньо оцінюють у 75 млн гривень.

Хто опинився під судом

Улітку 2026 року обвинувальний акт, який спочатку надіслали до Солом’янського районного суду, передано на розгляд Шевченківського районного суду Києва. У цьому фрагменті справи обвинувачення висунули чотирьом особам:

• Руслану Світлому, ексдиректору Департаменту соціальної та ветеранської політики КМДА;
• Тетяні Ліпенко;
• Максиму Зайченку;
• Тетяні Зайченку.

Посади останніх трьох осіб наразі не розкриваються, однак ймовірно, вони діяли як фізичні особи – підприємці (ФОП), які фігурували в ланцюзі фінансових операцій.

Троє обвинувачених підозрюються у вчиненні злочину за ч. 4 ст. 191 КК України (привласнення, розтрата майна або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем, вчинені у великих розмірах чи в умовах воєнного стану). Ще одному інкримінують ч. 5 ст. 191, а також ч. 1 і ч. 2 ст. 366 КК України.

Раніший вирок: умовні терміни та повернення майна

17 листопада 2025 року Оболонський районний суд виніс вирок двом іншим фігурантам справи – Геннадію Лепському та Руслану Матвєєву. Суд затвердив угоди про визнання винуватості, укладені з прокуратурою.

Геннадій Лепський, який був причетний до діяльності ТОВ «Міцне здоров’я», визнаний винним за шістьма статтями Кримінального кодексу, зокрема за ч. 5 ст. 191 (привласнення в особливо великих розмірах), ч. 3 і ч. 4 ст. 358 (підроблення документів), ч. 4 ст. 190 (шахрайство), а також за організацію службового підроблення. Його засуджено до 8 років позбавлення волі, які замінили на 3 роки випробувального терміну, та штрафу 12,7 тис. грн.

Руслана Матвєєва, тодішнього директора ТОВ «Міцне здоров’я», визнано винним за ч. 5 ст. 191, ч. 1 та ч. 2 ст. 366 КК. Він також отримав 8 років «в’язниці» з заміною на 3 роки умовно та штраф 12,7 тис. грн.

В рамках відшкодування збитків Лепський передав Києву автобус ЗАЗ А08, автомобілі Mercedes-Benz 316 та Fiat Fiorino, а також три автомобілі Fiat – військовій частині ГУР МОУ. Загальна вартість цього майна оцінюється в 10 млн грн. Матвєєв добровільно повернув 2 млн грн готівкою. Обидва також компенсували по 18,2 тис. грн витрат на судові експертизи.

Механізм злочинної схеми

Слідство встановило, що після ухвалення Київрадою міської цільової програми «Турбота. Назустріч киянам» на 2022–2024 роки (рішення №2726/2767 від 7 жовтня 2021 року), Олександр Добровський розробив план систематичного надання соцпослуг за завищеними цінами з подальшим відшкодуванням коштів з бюджету.

Добровський вступив у змову з тодішнім директором департаменту Русланом Світлим та його заступницями (за даними медіа, Любов’ю Ріяко та Галиною Довганчин). Один із працівників департаменту запросив Геннадія Лепського з ТОВ «Міцне здоров’я» в офіс на вулиці Любомира Гузара, 7, та запропонував участь у схемі з умовою перемоги в конкурсах та подальшої взаємодії з керівництвом.

Під час зустрічі, організованої заступником директора, Добровський висунув додаткову вимогу: повернення 25% від суми компенсації, отриманої від департаменту. Лепський погодився на умови та узгодив план із тодішнім директором компанії Русланом Матвєєвим.

Суть схеми полягала в укладанні ТОВ «Міцне здоров’я» формальних договорів оренди нерухомості, транспорту та постачання товарів із суб’єктами господарювання, залученими як Матвєєвим, так і самим Світлим. Фактичне надання соціальних послуг або не відбувалося, або його обсяг не відповідав договорам. Чиновники департаменту допомагали компанії готувати конкурсні пропозиції з «правильними» даними, що забезпечувало перемогу у торгах.

Фінансові деталі та договори

У січні 2022 року та лютому 2023 року між департаментом і ТОВ «Міцне здоров’я» уклали 5–6 договорів на надання послуг денного догляду для осіб з психічними розладами, паліативного догляду та інших соціальних послуг. Ціни були штучно завищені: у двох договорах вартість людино-години паліативного догляду становила 617,58 грн, у двох – 125,96 грн, а в одному (від лютого 2023 року) – 1 267,69 грн. СБУ вважає ці показники економічно необґрунтованими.

Зокрема, з одним ФОПом уклали договори оренди автомобілів Fiat Nuovo Doblo, ВАЗ 211140, Citroen Berlingo, а також угоди на постачання медичних виробів. З іншим ФОПом – договори оренди ВАЗ 211140 та постачання медпрепаратів. Судова ухвала зазначає, що ці договори не мали на меті фактичного виконання зобов’язань, а були інструментом легалізації коштів, здобутих злочинним шляхом.

Після подання актів приймання-передачі послуг, які погоджували Світлий та його заступник без перевірки, компанія отримала кошти з бюджету. Лепський та Матвєєв обготівковували гроші, частину привласнювали, а іншу передавали організатору.

Точна сума перерахованих коштів досі не встановлена остаточно: у різних документах фігурують цифри 109 млн та 149 млн грн. Розмір збитків також варіювався: спочатку називали 57,7 млн грн (березень 2025), потім 75 млн грн (липень 2025, під час затримання Світлого). У вирок Лепському та Матвєєву включені різні епізоди збитків (10,6; 11,5; 13,2; 37 млн грн тощо), що в сумі дає приблизно 75 млн грн.

Додаткові епізоди: фейкова інвалідність та втеча

Геннадій Лепський також визнаний винним у отриманні «фейкової інвалідності». У листопаді 2022 року Дніпровська міжрайонна МСЕК встановила йому інвалідність на підставі підроблених довідок з КНП «Київська міська клінічна лікарня №11», КНП «Київська міська клінічна лікарня №6» та ДУ «Інститут нейрохірургії». З листопада 2022 по січень 2025 року Лепський незаконно отримав 424,7 тис. грн пенсійних виплат.

Правоохоронці вважають, що саме за допомогою довідки ВЛК, документів МСЕК та виписки з медкарти Лепський намагався виїхати з України. Ці документи знайшли в автомобілі Porsche Cayenne 2023 року випуску 18 березня 2025 року на пункті пропуску «Угринів-Долгобичув» у Львівській області, де його затримали.

Спочатку СБУ вважала організатором схеми саме Лепського, але згодом версія змінилася, і організатором назвали Олександра Добровського. На роботі в КНП «Клінічна лікарня "Психіатрія»», де Лепський був заступником директора з економічних питань, йому дали бездоганну характеристику, яку адвокати використали в суді.

Доля інших фігурантів

4 вересня 2026 року Голосіївський районний суд закрив кримінальне провадження №22025101110001077 щодо Олександра Добровського за ч. 5 ст. 191 КК через закінчення строків давності. Суд зазначив, що строк досудового розслідування пропущений щонайменше на 4 місяці і 1 день. Ймовірно, це пов’язано з тим, що Добровський перебуває за межами України та оголошений у міжнародний розшук.

Невідома доля двох заступниць ексдиректора департаменту – Любові Ріяко та Галини Довганчин. У березні 2025 року вони отримали підозри за ч. 5 ст. 191 КК, але обвинувальні акти стосовно них, схоже, ще не складені. Обидві продовжують працювати в департаменті.

Про фігурантів справи

ТОВ «Міцне здоров’я» зареєстроване у вересні 2020 року. Засновником та кінцевим бенефіціаром є Руслан Матвєєв. До січня 2026 року він був директором, після чого посаду посів Геннадій Лепський. Раніше Лепський працював заступником директора Департаменту охорони здоров’я КМДА та начальником управління економіки цього департаменту (2017–2019).

Олександр Добровський, за даними медіа, є двоюрідним (або троюрідним) братом Михайла Радуцького – ексрадника голови КМДА Віталія Кличка з питань охорони здоров’я та нардепа IX скликання від «Слуги народу», який очолює комітет з питань здоров’я нації. Раніше Добровського припускали причетним до махінацій при тендерах комунальних лікарень, де міський бюджет переплачував за ліки в 3–5 разів. Деякі компанії з того кейсу, за даними Нацполіції, мають зв’язки з бізнесом Миколи Кузьми.

Руслан Світлий у 2014–2019 роках очолював КП «Фармація», а з вересня 2019 року до кінця травня 2025 року – Департамент соціальної політики КМДА. У грудні 2024 року СБУ повідомила йому про підозру у отриманні «фейкової» інвалідності II групи на підставі підроблених меддокументів у 2022 році, що дозволяло уникнути призову та отримувати пенсію (нараховано майже 300 тис. грн). Звільнення Світлого «за згодою сторін» збіглося зі скандалами.

Любов Ріяко у 2015 році працювала заступницею директора Фонду соціального захисту інвалідів. Галина Довганчин очолювала управління державних цільових програм та закупівель МОЗ за часів керівництва Раїси Богатирьовою, коли відбулися скандальні закупівлі швидких за завищеними цінами.

Історичний контекст проблем департаменту

Діяльність Департаменту соціальної та ветеранської політики КМДА неодноразово викликала питання. У 2016 році журналісти «Слідство.Інфо» повідомляли, що тодішній керівник Юрій Крикунов впливав на формування списків підприємств для податкових пільг. У 2019 році СБУ та ДБР відкрили справи щодо «бюджетних розпилів», встановивши отримання 10% «відкатів» та втрату бюджету близько 6–13,5 млн грн через співпрацю з трьома приватними компаніями.

У червні 2025 року Нацполіція розпочала слідство щодо розпилів у семи комунальних закладах департаменту на суму 165,7 млн грн під час капітальних ремонтів та будівництва укриттів. Слідство вказує на керівника департаменту (Світлого або нинішнього керівника Максима Бученка), який давав вказівки укладати договори з «потрібними» компаніями. Власником однієї з таких компаній є родич директора Департаменту фінансів КМДА Володимира Репіка, який є підозрюваним у втраті понад половини мільярда гривень.