Суд встановив механізм завищення цін на військове спорядження через афілійовані компанії

Судова ухвала фіксує системні порушення у торгах

Ухвала судді Господарського суду Києва Романа Бойка містить детальний опис практики, за якої результати державних закупівель у сфері оборони могли бути спотворені роками. Документ свідчить про те, що очікувану вартість товарів часто розраховували на основі комерційних пропозицій від сумнівних або афілійованих структур. Це створювало передумови для того, щоб переможці тендерів пропонували ціни, які практично не відрізнялися від стартових, а іноді й перевищували реальну вартість продукції.

Як зазначається в матеріалах справи, аналіз подібних закупівель одягу, казанків та фляг демонструє сталу практику: реєстрація кількох учасників за повної бездіяльності всіх, окрім одного, який здійснює мінімальне зниження від початково визначеної ціни. Це свідчить про ймовірну причетність посадовців до організації такої схеми, оскільки без участі чиновників така ситуація фактично неможлива.

Кейс "Суперформ": від китайського виробника до українського бюджету

Одним із ключових прикладів такої практики стала діяльність ТОВ "Суперформ". За два роки та десять місяців існування ця компанія виграла тендери Міністерства оборони на суму 650,5 млн грн. Більшість торгів пройшли без жодного зниження ціни. Після недовгого існування фірма змінювала назву, місце реєстрації та власника, а новим бенефіціаром став громадянин Молдови.

Особливо показовим став тендер на закупівлю польових казанків, проведений у травні 2024 року Державним оператором тилу (ДОТ). Учасниками були "ТД Скайс", "Колтрейн", "ТОП-ТЕКС", "Харківський завод засобів індивідуального захисту" та "Суперформ". Жоден із гравців не знизив первинну ціну, перемогла "Суперформ" із пропозицією 45,1 млн грн, що лише на 114 тис. грн менше очікуваної вартості.

Господарський суд Києва встановив реальну вартість одного казанка. Згідно з даними договору, їх купили у китайської компанії Nanjing Zennison Outdoor Equipment Co., LTD на підставі контракту з ТОВ "Професійний розкрій" (входить в групу компаній запорізького бізнесмена Олега Мітрохіна) за ціною 3,55 дол. за одиницю. Вартість морського транспортування контейнера до порту Гамбург становила від 8 500 до 10 275,9 долара, що збільшило вартість одного казанка приблизно до 3,81 долара. З урахуванням транспортування до України та з усіма націнками ціна одного казанка мала складати не більше 4 доларів.

Але в договорі з ДОТ "Суперформ" продавав казанок за ціною 335,85 грн без ПДВ. На момент підписання договору це становило 8,3 долара. Тобто рентабельність склала 209%. "Суперформ" закупив товар за ціною до 160 грн за штуку, а українським військовим продав за 335,8 грн за штуку. Лише на цій закупівлі можлива сума переплати – близько 20 млн грн.

Попри таку націнку, "Суперформ" не виконало свої зобов’язання і вчасно не поставило товар. У серпні 2026 року суд зобов’язав компанію сплатити неустойку в розмірі майже 15 млн грн. Однак отримати ці кошти буде важко: у червні 2026 року фірму перейменували на "Лайсен Про" та оформили на громадянина Молдови Олександра Алєксєєва, який, ймовірно, є підставною особою.

Імітація конкуренції та ротація переможців

Фактично конкуренція лише імітувалася, а насправді відбувалася ротація переможців. Якщо "Суперформ" перестав брати участь у тендерах, інші компанії продовжують отримувати десятки й сотні мільйонів гривень із бюджету за аналогічним принципом.

Наприклад, у серпні 2024 року ДОТ провів тендер на закупівлю спальних мішків. Лот розіграли між трьома гравцями: "ТОП-ТЕКС", "ТОП Гвардіан" та "Суперформ". Жодна з компаній не переглянула розмір пропозиції під час торгів. "ТОП-ТЕКС" запропонував всього на 100 тис. грн менше очікуваної вартості (86,8 млн грн) та переміг на торгах.

Серед постійних учасників таких схем також фігурують:

• "ТД Скайс": компанія існує понад вісім років і за цей час виграла тендери на 305,3 млн грн. Власник фірми – 43-річний Ігор Ситник із Черкас. Наприкінці минулого року на торгах ДОТ на розвантажувальні ремені "ТД Скайс" виграла з пропозицією 35,4 млн грн, тоді як конкуренти "Виробнича група "Захист майбутнього" та "Істок Трейд" не змінили свої первинні пропозиції.
• "ТОП-ТЕКС": за весь час існування компанія виграла в тендерах 3,2 млрд грн. Власниця "ТОП-ТЕКС" – 46-річна киянка Тетяна Васильченко.

У квітні 2026 року "ТОП-ТЕКС" отримала замовлення Агенції оборонних закупівель (АОЗ) на 381,7 млн грн на постачання спеціальних навушників. У тендері брали участь "КМ Дістті", "ТОП-ТЕКС", "ТД "Мірас-Трайд Ко"" та "Жартрейд". "ТОП-ТЕКС" не змінила первинну пропозицію в 381,7 млн грн і запропонувала на 9 млн грн більше, ніж "ТД "Мірас-Трайд Ко", та на 29,5 млн грн більше, ніж "Жартрейд". Проте інші пропозиції відхилили, тож держава заплатила компанії, яка запропонувала найменш вигідну суму. Договір підписав програмний директор АОЗ Микита Чічкан.

Роль аналітиків та проблеми з визначенням ціни

Господарський суд Києва рекомендував Міністерству оборони переглянути процедуру визначення ціни. Перед тим як оголосити тендер, аналітики мають визначати очікувану вартість, звертаючись до десятків постачальників із запитом щодо можливої ціни поставки. Від того, до кого звернуться, і залежить початкова вартість.

У випадку з переплатою на казанках початкова ціна становила 45,2 млн грн, хоча суд встановив, що реальна вартість мала б бути на рівні 18 млн грн. Аналітик товарних ринків "Державного оператора тилу" Артур Костюк звернувся за комерційною пропозицією до низки структур, що викликає сумніви щодо об’єктивності вибору:

• ТОВ "Юністком" (зараз у компанії анульоване ПДВ, власник – громадянин Узбекистану);
• ТОВ "Продторгсервіс Плюс" (компанія, згідно з останнім звітом, має лише одного співробітника);
• ТОВ "Агротрейдинг Груп" (анульоване свідоцтво ПДВ, немає звітності);
• ТОВ "Бізнеском ЛТД" (постачали казанки в тендерах зі схожими учасниками та високими цінами, зараз компанія переписана на громадянина Азербайджану).

Також серед джерел цінової інформації були ТОВ "Крапт", ТОВ "ТД Скайс", ТОВ "ТОП-ТЕКС", ТОВ "Інкос-лайн", ТОВ "Буревій Текстиль". Навіть поверховий аналіз викликає цілком аргументовані сумніви щодо вибору компаній, які сформували очікувану вартість. Тож, якщо схема дійсно існувала, брали участь у ній не лише ТОВки, але й представники Міноборони. Розібратися з цим має НАБУ.

Важливо зазначити, що наведені факти не можна однозначно трактувати як злочин. Матеріали мають вивчити правоохоронці та надати свою кваліфікацію. Крім того, особливу увагу треба звернути на діяльність ДОТ – важко уявити, що жоден аналітик, внутрішня безпека організації, керівник (на той момент – Арсен Жумаділов) не помічали підозрілі закупівлі. АМКУ зі своїми функціями в подібних закупівлях не справляється: якщо деякі компанії і потрапляють до "чорного списку", їхні власники швидко створюють нові юрособи і так само ефективно перемагають у закупівлях.