Слідство у справі ЖК "Скай Сіті" зосередилося на джерелах доходів інвесторів

Розслідування щодо можливого шахрайства з коштами покупців квартир у бориспільському житловому комплексі «Скай Сіті» набуло нового ходу після публікації матеріалів «Стоп корупції ТБ». Однак, за словами потерпілих, вектор розслідування змінився на несподіваний: замість з'ясування долі грошей інвесторів, слідчий зосередився на тому, звідки ці кошти у громадян з'явилися.

Родина, яка втратила надію на власне житло

Одна з інвесторок, пані Анна (прізвище не розкривається з міркувань безпеки), звернулася до редакції невдовзі після ефіру розслідування. Жінка, яка проживає в Борисполі все життя, розповіла, що у 2021 році її родина — вона, чоловік та дорослі діти — уклала договори на чотири однокімнатні квартири у п'ятій секції комплексу.

«Ми все життя збирали, щоб купити свою квартиру… У нас по факту в сім’ї три інвестори», — згадує пані Анна.

Зараз на ділянці п'ятої секції, за її словами, наявні лише фундамент та два поверхи. Ці дані підтверджують публікації місцевого видання «КиївВлада»: будівництво найбільшого корпусу зупинилося на рівні другого поверху, а роботи на об'єкті повністю припинилися навесні 2025 року. Водночас продажі квартир тривали щонайменше до кінця серпня 2025 року.

Виконувачка обов'язків директора: «Грошей немає»

Коли стало зрозуміло, що будівництво застрягло, інвестори намагалися отримати відповіді від забудовника. На зустріч із ними прийшла Катерина Вовкотруб — виконувачка обов'язків директора ТОВ «Аструм Білдінг Компані», власниця 7% компанії та колишня депутатка Бориспільської міськради.

За словами пані Анни, Вовкотруб заявила, що компанію нібито «обікрали», тому коштів на добудову немає. Інвесторам четвертої секції, де будинок готовий приблизно на 90%, запропонували докласти додаткових коштів для завершення робіт, обіцяючи компенсацію у невідомій формі. Щодо п'ятої секції відповідь була однозначною: «Ніхто добудовувати не буде, у нас грошей немає».

Публічно Катерина Вовкотруб у відеозверненні у Facebook стверджувала, що шукає інвестора для завершення будівництва та перебуває з покупцями «в одному човні». На запитання журналістів вона не відповіла.

Чотири місяці тиші та нові вимоги слідства

У початку 2026 року близько 10–13 інвесторів п'ятої секції звернулися до Президента, Бориспільської окружної прокуратури, Офісу Генерального прокурора та поліції. Відповіді мали стандартний характер: звернення переадресовували за територіальністю. Перший слідчий взимку зібрав копії договорів та квитанцій, після чого справа «заглохла» до виходу розслідування. Хоча про існування кримінального провадження за ознаками шахрайства публічно повідомлялося ще в лютому.

Після публікації розслідування у справі з'явився новий слідчий. Вже другий тиждень поспіль він запрошує родину пані Анни до поліції. Окрім стандартного переліку документів, тепер вимагається документ, що підтверджує походження грошей, за які купували квартири.

«Я його запитала: покажіть мені документ, на підставі якого ви — а поліція взагалі-то не податкова! — вимагаєте в мене документ про походження грошей. Мені сказали, що показати не можуть… Він каже: прийшло розпорядження негласне з прокуратури», — розповідає пані Анна.

Жінка наголошує, що слідчий поводився коректно, але проблема, на її думку, саме в суті вимоги. Однокімнатна квартира у 2021 році коштувала 18–20 тисяч доларів, і тепер родині доводиться пояснювати, хто і як заробив ці кошти п'ять років тому. Пані Анна опитала інших інвесторів п'ятої секції у спільному чаті (це 13–15 людей). За її словами, ніхто з них подібної вимоги не отримував.

Правові аспекти вимог слідства

Стаття 57 Кримінального процесуального кодексу визначає обов'язки потерпілого: прибути за викликом, не перешкоджати встановленню обставин злочину та не розголошувати таємницю слідства. Зобов'язання доводити законність походження власних заощаджень у цьому переліку відсутнє.

Негласні слідчі (розшукові) дії в КПК існують, але вони є окремим інструментом, який не стосується з'ясування походження сімейних заощаджень потерпілих. Хоча слідство може мати підстави (наприклад, перевірка готівкових платежів), виникає питання: чому про походження коштів запитують лише в однієї родини, представниця якої найактивніше писала звернення і спілкувалася з журналістами? І чи не ризикує така практика перетворити потерпілих на об'єкт перевірки?

Нагадаємо, 4 березня 2026 року слідчий суддя Бориспільського міськрайонного суду надав поліції тимчасовий доступ до розширеної банківської виписки ТОВ за період з 2021 по 2026 рік. Що саме встановило слідство з цих даних — невідомо, але відкриті джерела містять такі факти:

• ТОВ «Аструм Білдінг Компані» має державні контракти на понад 160 млн грн. За даними «КиївВлади», лише за два роки на рахунки компанії надійшло близько 147 млн бюджетних гривень, останні оплати — у червні 2026 року.
• Субпідрядник «Медіс» у 2024–2025 роках отримав понад 34 млн грн за будматеріали. Новий керівник компанії заявив, що підтвердних документів не має, а значну частину коштів того ж дня перераховували далі.
• Новостворене ТОВ «Вертекс Проект» (зареєстроване в лютому 2026 року) отримало договір на 35 млн грн на реконструкцію в Макарові після розірвання контрактів «Аструму». Катерина Вовкотруб володіла 50% цієї компанії та вийшла зі складу власників за кілька днів до публікації розслідування.

Судові перспективи

Пані Анна також повідомила, що інша інвесторка, Тетяна, яка раніше ділилася своєю історією в розслідуванні, виграла в Бориспільському суді справу про повернення коштів. Редакція наразі перевіряє цю інформацію в Єдиному державному реєстрі судових рішень.

Стосовно посадових осіб забудовника діє презумпція невинуватості, доки їхню вину не доведуть обвинувальним вироком суду.