Промислові активи холдингу DCH зазнають фінансових втрат та перебувають у реструктуризації, тоді як фінансовий сектор групи демонструє прибутковість. Правоохоронці продовжують розслідування справ, пов'язаних з «Укртатнафтою» та податковими схемами.
За даними The New York Times, у Києві панікують через відсутність ефективних резервних планів на випадок масованих ударів по насосних станціях та очисних спорудах.
За 12 років правління Віталія Кличка на утримання Південного мосту витратили $29 млн. Експерт порівнює ці витрати зі швидкістю будівництва підводних тунелів у Китаї та ставить під сумнів наявність стратегічного плану для столиці.
Масові виходи школярів у Франції призвели до підпалів та нападів на поліцію. За два дні затримали понад тисячу людей, переважно неповнолітніх.
Президент США Дональд Трамп у розмові з журналістами видання Time обґрунтував свою позицію щодо Тегерана, заявивши, що лише ліквідація Ірану дозволить уникнути глобальних конфліктів.
Через повне перекриття руху автотранспорту та громадського транспорту на Південному мосту киянам доводиться перетинати Дніпро пішки.
Через надлишок продукції, зростання витрат та безпекові ризики частина баштанників не може реалізувати врожай. Ціни з поля впали до 2-4 грн за кілограм, що не покриває собівартості.
Губернатор Теннессі призупинив усі страти до кінця року та наказав провести розслідування після інциденту з засудженою.
Сезон 2026 року виявився надзвичайно складним для українських баштанників. Поєднання факторів — від перевиробництва та низького попиту до зростання собівартості, логістичних труднощів і безпекових загроз — змусило багатьох аграріїв залишати кавуни гнити на полях або використовувати їх як органічне добриво.
Фермер Андрій Вертеба, який вирощує кавуни на площі 2 га в Корсуні-Шевченківському на Черкащині, розповідає, що через надлишок продукції ціна з поля впала до 3–4 грн/кг. За весь сезон до його господарства не приїхав жоден гуртовий покупець, внаслідок чого частина врожаю залишилася нереалізованою.
«Цей сезон грошей не приніс», — констатує Андрій Вертеба.
Фермер визнає, що ситуація суттєво вплинула на його мотивацію продовжувати діяльність.
«Руки опускаються, натхнення на роботу немає. Десять років цій справі присвятив. Більше ніж гектар садити поки не хочеться», — ділиться він.
Подібні проблеми виникли і на Закарпатті. Фермер Михайло Палій через низьку гуртову ціну (близько 4 грн/кг) вирішив використати частину врожаю для підживлення ґрунту, вивезши кілька причепів кавунів на пшеничне поле.
Проблеми почалися ще на етапі вирощування: травнева злива знищила частину розсади та змила поливну систему. Це змусило Михайла Палія повторно висаджувати культуру, що призвело до втрати часу та збільшення собівартості більш ніж на 70%.
«Якщо минулого року собівартість вирощування 1 кг була десь 1,5-2 грн, то цього року — понад 3 грн. За рахунок постійних клієнтів вдалося все-таки реалізувати левову частину врожаю, що і покрило нам отримані збитки», — зазначив фермер.
Особливо важко ситуація склалася для виробників у прифронтових регіонах. На Нікопольщині одне з господарств, яке вирощує кавуни понад 20 років, зіткнулося з аварійними відключеннями водопостачання та відмовою перевізників працювати в зоні ризику.
«З вивозом з поля були проблеми, автомобілі не хотіли їхати до нас з інших місць. Тобто все-таки зона бойових дій, ми з ними домовляємося, але вони кажуть: «ні, у вас дрони літають», і вони не хочуть їхати», — каже бригадир господарства Віталій.
За його словами, підприємство вже втратило близько 30% прибутку.
Через низькі ціни та недостатній попит багато фермерів планують взагалі відмовитися від збору частини врожаю.
«Я думаю, більшість фермерів просто залишить кавуни на полях, оброблять дисковою бороною. Кавуни переріжуться і будуть на наступний рік як добриво, але користь буде мізерна. Фермер має заплатити людям, щоб вони зібрали їх у фуру, обережно там склали. Але скоріше всього, якщо 2 грн/кг пропонують, то фермеру немає сенсу заморочуватися з фурою. Він вже і так розуміє, що це невигідно», — додав представник господарства.
Схожа картина спостерігається на Херсонщині. Директор Департаменту розвитку сільського господарства та зрошення Херсонської ОДА Дмитро Юнусов повідомив, що через безпекові ризики фермери, ймовірно, не зможуть зібрати врожай приблизно з 50% площ.
У червні-липні з Херсонщини до інших регіонів України вдалося доправити лише близько 3 тис. тонн кавунів. Частина покупців відмовилася їхати до регіону, шукаючи продукцію в безпечніших областях. Для вирішення проблеми зі збутом фермери спільно з місцевою владою почали передавати частину врожаю як гуманітарну допомогу лікарням, школам і дитячим садкам.
За ідеальних умов урожайність кавунів може становити 40–50 тонн з гектара. Фермер Олександр Гурин із Полтавщини вважає кавуни привабливою культурою, але наголошує на високих витратах.
«Для мене кавуни — найкраща культура. Завжди є врожай, завжди є попит. Витрати на 1 га складають 150-200 тис. грн, а чистий прибуток при нормальній ринковій ціні забезпечує щонайменше 200-250 тис. грн з 1 га», — зазначає Олександр Гурин.
Андрій Вертеба підтверджує ці розрахунки: «Ну, якщо грубо казати, то на виході нам гектар коштував понад 150 тис. грн. Кавуни у нас під плівкою і на крапельному зрошенні».
За його словами, на гібридне насіння кавунів потрібно приблизно $450 на гектар, тоді як сортове насіння коштує близько $50/га. Серед інших вагомих витрат — оренда землі, крапельне зрошення, добрива та оплата праці.
Окремо зросли витрати на пальне, логістику та техніку. Комерційний директор «ФК "ФІНВІН"» Сергій Милько зазначає, що середня ціна трактора в Україні у 2025 році становила близько $33,5 тис., а найдешевший сегмент — мінітрактори — стартував приблизно від $4,9 тис.
«За даними маркетплейсу AGRO.RIA, середня ціна трактора в Україні у 2025 році становила близько $33,5 тис., а найдешевший сегмент, мінітрактори, починається приблизно від $4,9 тис. Навесні 2026-го трактори стали найпопулярнішою категорією техніки на ринку, і ціни за рік зросли приблизно на 50%. Баштанні господарства зазвичай працюють із компактнішою і дешевшою технікою, ніж зернові холдинги, але динаміка подорожчання однакова для всього ринку», — розповів Сергій Милько.
Водночас, за його словами, техніка не є головною статтею витрат у баштанництві.
«Баштанництво — трудомістка, а не техномістка культура. На відміну від зернових, збір урожаю тут переважно ручний, комбайн не задіяний, тому основне навантаження припадає на робочу силу та засоби захисту рослин, а не на техніку. Це узгоджується із загальногалузевою картиною 2026 року: вартість польових робіт по Україні зростає на 5-10% рік до року, і головним тягарем аграрії називають саме насіння й засоби захисту, а не техніку. Додатковий тиск на собівартість дає зростання зарплат на 10-15% через кадровий дефіцит — і для трудомісткої культури, як баштанні, цей фактор відчутніший, ніж для зернових», — зазначив Сергій Милько.
Фермери також наголошують, що гербіцидів для кавунів фактично немає, тому поля часто доводиться обробляти вручну. Значних витрат потребує і ручний збір урожаю.
«Якщо фура вантажиться по 2 грн/кг, то десь 0,5-0,7 грн треба віддати ще людям, щоб вони завантажили цю фуру. Тобто фермер не те, що в нуль не виходить, він взагалі в мінус працює», — розповів фермер з Нікопольщини.
Саме закупівельна ціна визначає рентабельність вирощування баштанних. За словами Олександра Гурина, нормальна ринкова ціна мала б забезпечувати прибуток, який удвічі перевищує витрати.
На практиці фермери називають значно нижчі показники.
«Зараз майже задарма віддають кавун, хоча цей період трошки вже проходить. Те, що я знаю по Одесі, по наших полях, то від 2 до 5 грн/кг. Тобто фермер не те, що в нуль не виходить, він взагалі в мінус працює», — розповів фермер з Нікопольщини.
На Херсонщині гуртові ціни опускалися до 2 грн/кг, тоді як у роздріб у самому Херсоні кавуни продавали приблизно по 10 грн/кг.
За наведеними даними, на ринку «Столичний» у вересні 2026 року гуртова ціна кавунів становила 10–12 грн/кг. На ринку «Початок» в Одесі оптова ціна червоних кавунів стартувала приблизно від 7 грн/кг, тоді як роздрібна сягала 25–30 грн/кг.
На львівському ринку «Шувар» мінімальна ціна в середині вересня становила близько 10 грн/кг, тоді як торік у цей період вона піднімалася майже до 20 грн/кг.
Сергій Милько характеризує сезон 2026 року як складний для баштанників.
«Сезон 2026 року для баштанників складний. В Україні виникло перевиробництво кавунів, і гуртова ціна прямо з поля тримається на рівні 4-6 грн/кг — цього недостатньо, щоб покрити витрати, які цього року вищі за торішні. При такій маржі логіка фермера змінюється: капітальні інвестиції, без яких можна протриматись сезон, відкладаються в першу чергу. Перевага надається продовженню ресурсу наявного парку техніки. Загалом по агросектору ми вже бачимо саме таку поведінку клієнтів при падінні маржі — і немає підстав вважати, що баштанники цього року поводитимуться інакше», — зазначив Сергій Милько.
Однією з головних причин низьких цін фермери називають перевиробництво. Після початку повномасштабної війни географія вирощування баштанних в Україні суттєво змінилася. Якщо раніше основними регіонами промислового вирощування кавунів і динь були Херсонська, Миколаївська та Одеська області, то після 2022 року виробництво активно поширилося на інші регіони.
Чимало господарств, які раніше спеціалізувалися переважно на зернових культурах, почали вирощувати кавуни та дині.
Фермер Віталій Кругорукий пояснює, що після втрати частини виробництва на півдні ціни на кавуни були значно вищими.
«В ті роки, коли перестав виробляти Херсон і в перші роки повномасштабної війни, то була висока ціна на кавуни. Зараз видно, тенденція така, що з кожним роком більше і більше саджають кавунів, а реалізувати продукцію на українському ринку дуже складно, бо просто наші люди стільки не з’їдають кавунів, скільки вирощують фермери», — каже Віталій Кругорукий.
Його думку підтримує директор Інституту зернових культур НААН України Владислав Черчель. За його словами, кількість підприємств, які вирощують кавуни, зросла, тоді як споживання скоротилося. Додатковою проблемою залишається дефіцит працівників.
Змінилася і географія виробництва. Аналітик Українського клубу аграрного бізнесу Максим Гопка зазначає, що баштанництво активно розвивається, зокрема, у центральних та північних областях.
«У Київській області непогано розвиваються, у Вінницькій, Полтавській, Дніпропетровській — це області, які дуже активно розвиваються по кавунах за останні 5-6 років», — зазначив Максим Гопка.
За словами Сергія Лєонова, останніми роками дедалі більше господарств заходять у сегмент баштанних культур, розраховуючи на високу прибутковість. Водночас посилення конкуренції, дефіцит сезонних працівників і високі витрати на вирощування зробили виробництво кавунів економічно складнішим.
Попри складний сезон, окремим фермерам вдалося зберегти прибутковість завдяки роботі з торговельними мережами та постійними покупцями.
Фермерка Інна Федосієнко працює зі спотовими закупівлями. За її словами, близько 90% вирощених кавунів вона продає в роздрібні мережі.
«Мої контрагенти — це одна з найбільших мереж магазинів та трішки менша. Звичайно, ідеально було б продавати всі кавуни вроздріб, адже ціна набагато привабливіша. Але реальність — 10-15% за сезон. Ціна 8-10 грн/кг дуже приваблива», — розповідає фермерка з Прикарпаття.
За її словами, проблем із розрахунками з боку ритейлу досі не виникало. Фермер укладає контракт, погоджує обсяги постачання та надалі виконує домовленості.
На Черкащині Михайлу Палію вдалося реалізувати значну частину врожаю завдяки постійним клієнтам. Після весняної зливи частина розсади та поливної системи була знищена, тому урожай дозрів пізніше та змушений був конкурувати з кавунами з інших регіонів.
«Ринок вже був перенасичений, і цього року ми не отримали того результату, що хотіли. За рахунок постійних клієнтів вдалося все-таки реалізувати левову частину врожаю, що і покрило нам отримані збитки», — розповів Михайло Палій.
На Вінниччині фермер Андрій Федик вирощує кавуни та дині вже понад 20 років. Його господарству допомагає висока врожайність — близько 80 тонн кавунів з гектара, що приблизно вдвічі перевищує середній показник по Україні.
Середня маса товарних плодів становить 9–14 кг, а окремі кавуни гібриду Тейтум можуть виростати до 18–20 кг.
Цьогоріч через холодну весну та нічні заморозки висаджування розсади довелося перенести на початок травня. Водночас завдяки сучасним технологіям перші кавуни та дині господарство почало збирати вже 10 липня.
«Високий урожай баштанних неможливо отримати без чіткого дотримання технології. Вирішальними є правильний вибір гібрида, система поливу та живлення, формування рослини, а також своєчасне припинення зрошення перед достиганням», — розповів Андрій Федик.
Складна ситуація цього сезону спостерігається не лише на ринку кавунів. Голова Асоціації фермерів та землевласників Віктор Гончаренко зазначає, що через збитковість частина овочів залишається просто в полі.
«З овочами на сьогодні – величезна проблема. Те, що виростили, нема кому збирати – багато що в полі залишається. Ціни взагалі смішні. Хтось з фермерів казав, що за кілограм цибулі дають 3 грн», — розповів Віктор Гончаренко.
За його словами, українські фермери наразі переважно не готові до майбутньої посівної, оскільки господарствам бракує коштів і працівників. Низькі закупівельні ціни не дозволяють накопичити необхідні ресурси для підготовки до нового сезону.
Складнощі виникли і у виробників томатів. Частина господарств через низькі ціни була змушена залишати врожай на полях або навіть переорювати його.
Фермер Андрій Калініченко з Полтавщини не зміг реалізувати свої томати. На початку вересня він оголосив самозбір продукції з поля, а 27 вересня опублікував відео, на якому переорює томати.
За словами експертів, проблема є ширшою та стосується всієї системи овочевого фермерства.
«Проблема фермерства по-українськи, саме овочевого фермерства, що ніхто не знає, які об’єми взагалі в Україні хто планує. Тобто немає якоїсь регуляції. І тут важливо розуміти, що овочівники свій прибуток рахують раз на чотири роки. В нас кожного року якась культура дає гарний прибуток, якась культура може бути збитковою, і тому потрібна диверсифікація по культурах. Якщо займатись однією цибулею, то гарантовано, що буде збиток», — розповів Вадим Кричковський, керівник господарства «Органік-Д».
Таким чином, сезон 2026 року показав вразливість українського овочевого та баштанного бізнесу до різких коливань виробництва, цін, витрат і попиту. Для фермерів додатковими чинниками ризику залишаються війна, проблеми з логістикою, дефіцит робочої сили та зростання собівартості.
На тлі надлишку продукції частина господарств уже не бачить економічного сенсу збирати кавуни та інші овочі, якщо закупівельна ціна не покриває навіть витрати на оплату праці, транспортування та збирання врожаю.
Коментарі
До цієї новини ще немає коментарів. Будьте першим!