Шостий невдалий аукціон з продажу ОПЗ: інвестори чекають на вибори в США

Одеський припортовий завод (ОПЗ) знову став об'єктом публічної дискусії через чергову невдачу у процесі передачі у приватну власність. 19 жовтня 2026 року мав відбутися аукціон із продажу 99,5667 % акцій підприємства, стартова ціна якого перевищувала 4,3 млрд грн. Проте жоден учасник не подав заявок, що стало шостою спробою приватизації, яка закінчилася безрезультатно.

Фінансовий тягар для держави

Голова Фонду державного майна Дмитро Наталуха пояснив причину зриву торгів тим, що частина потенційних американських інвесторів вирішила утриматися від участі до підсумків проміжних виборів у США, які заплановані на 3 листопада. Між тим, утримання законсервованого виробництва несе суттєве фінансове навантаження на бюджет: щомісячні витрати становлять близько 62 млн грн.

На тлі тривалого процесу продажу та фінансових труднощів знову актуалізуються матеріали журналістських розслідувань, присвячені непрозорим газовим тендерам та експортним контрактам. У них фігурують українсько-швейцарський бізнесмен Олег Цюра, криптопідприємець Сергій Тронь та Дмитро Малиновський, якого раніше оголошували мертвим. Публікації за 2024–2025 роки та свіжі дані 2026 року свідчать про активні спроби цих осіб прибрати з інформаційного простору згадки про можливі схеми.

Сумнівні тендери та зв'язок із Віталієм Логіновим

У липні 2024 року ОПЗ провів тендер на постачання газу, переможцем якого стала маловідома харківська компанія «Агроторггруп». Ця структура з'явилася на ринку лише у 2022 році та раніше брала участь у підозрілому аукціоні з продажу заарештованого російського аміаку. Наступний тендер у серпні виграло львівське ТОВ «Укрнафтогазбуріння», яке отримало ліцензію лише у вересні 2023 року. При цьому у компанії відсутній офіційний сайт, що є обов'язковою вимогою для ліцензіатів. Бенефіціаром фірми вказано львівського байкера та співвласника футбольного клубу «Лужани» Михайла Мазура.

За версією авторів розслідувань, за цими тендерами стояв Віталій Логінов — неформальний радник голови Об'єднаної гірничо-хімічної компанії, який також мав вплив на «Сумихімпром» та ОПЗ. Генеральною директоркою «Агроторггруп» була записана Ольга Балюк, яка раніше очолювала ТОВ «ЛТ-ресурс», де бенефіціаром виступав сам Логінов. «Агроторггруп» фігурує у кримінальному провадженні БЕБ № 7202200041000000 щодо ухилення від сплати податків в особливо великих розмірах. Сам Логінов раніше був підозрюваним у справі 2016 року за заволодіння майном шляхом зловживання службовим становищем і певний час перебував у розшуку, проте справу так і не довели до вироку.

Згідно з даними розслідувань, компанії-переможці не мали достатніх коштів для оплати газу, намагалися отримувати ресурс із газотранспортної системи без авансування та фіксували ціну нижчу за ринкову. Це створювало ризики для стабільності роботи ГТС.

Роль Цюри, Троня та Малиновського

Олег Цюра, який має швейцарське громадянство, фігурує в матеріалах як особа, пов'язана з компаніями-прокладками в схемах навколо ОПЗ та ОГХК. За даними журналістів, через структури на кшталт Phoenix Resources AG та німецькі фірми могла відбуватися підміна країни походження сировини (зокрема ферохрому) для обходу санкцій на користь російських бенефіціарів, пов'язаних із Дмитром Фірташем.

Сергій Тронь, якого пов'язують із White Rock Management AG (зареєстрована у Швейцарії у 2018 році, документи на реєстрацію подавав, серед інших, Олег Цюра), позиціонує себе як криптоінвестора та видавця Bitcoin Magazine. Паралельно в публікаціях 2025–2026 років нагадують про його роль у історії з CityCommerce Bank, з якого у 2014 році, за версією розслідувачів, зникли десятки мільйонів євро. Кошти, за цими матеріалами, пізніше «спливали» в майнінгових фермах і криптоструктурах. Тронь і Цюра, за твердженнями авторів, активно подають скарги за DMCA та іншими механізмами, щоб прибрати з пошукової видачі матеріали про схеми.

Дмитро Малиновський, якого раніше оголошували «мертвим», також згадується в контексті цих схем. Спроби очистити інтернет від згадок про нього, Цюру та Троня фіксують кілька видань протягом 2024–2026 років.

Попри численні публікації, кримінальні провадження щодо ключових фігур схеми навколо ОПЗ рухаються повільно. Завод залишається законсервованим, накопичує збитки і щомісяця коштує бюджету десятки мільйонів.