Сербія проводить дострокові парламентські вибори на хвилі студентських протестів

У неділю, 25 жовтня, сербські громадяни голосують на дострокових парламентських виборах. Мета — обрати 250 депутатів Народної скупщини. Ця політична подія відбувається на тлі тривалої хвилі студентських протестів, які почалися після трагічної аварії на залізничному вокзалі в Нові-Саді. З перших годин дня спостерігається висока активність: до 09:00 за місцевим часом явка сягнула 12%.

Двогодинні черги та висока явка

Виборчі дільниці відкрилися о 07:00. Право голосу мають близько 6,4 мільйона зареєстрованих виборців. За даними соціологічних компаній CeSID та Ipsos, до дев’ятої ранку свої голоси віддали 12% громадян. Для порівняння, на парламентських виборах 2023 року за аналогічний час явка становила лише 5,2%.

У різних регіонах країни фіксують значні черги біля дільниць. Президент Сербії Александар Вучич разом із дружиною прийшов голосувати в Белграді. Через великий натовп йому довелося чекати майже дві години. Після віддання голосу Вучич висловив сподівання, що день пройде мирно, а його політична сила поважатиме результати голосування.

Головні гравці виборчої гонки

У голосуванні беруть участь 18 виборчих списків. Головне протистояння розгорнулося між Сербською прогресивною партією (SNS), пов'язаною з Александаром Вучичем, та «Студентським списком», який сформувався на хвилі протестного руху.

SNS, яка довгий час залишається провідною силою в країні, зосереджує кампанію на темах економічного розвитку, зростання зарплат і пенсій, інфраструктурних проєктів та забезпечення стабільності. Натомість «Студентський список» вимагає політичних змін, посилення боротьби з корупцією та відповідальності посадовців.

Кілька опозиційних партій вирішили не висувати власних кандидатів і закликали прихильників підтримати студентський рух. Останнє опитування Ipsos, оприлюднене 22 жовтня, зафіксувало 47% підтримки для SNS та 40% для «Студентського списку». Водночас інші дослідження показували майже однаковий рівень підтримки двох основних сил. Для проходження до парламенту встановлено загальний виборчий бар'єр у 3%.

Причини політичної кризи

Ескалація конфлікту в Сербії почалася після трагедії 1 листопада 2024 року в Нові-Саді. Тоді на залізничному вокзалі обвалився бетонний навіс, внаслідок чого загинули 16 людей. Ця катастрофа спровокувала масові протести, учасники яких вимагали ретельного розслідування обставин аварії та встановлення відповідальності посадовців.

Протестувальники пов'язували трагедію з імовірною корупцією та недоліками контролю за будівельними роботами. Поступово студентські акції переросли в масштабний рух за політичні зміни, який став основою для створення нового виборчого списку, що нині конкурує з провладною партією.

Очікування щодо результатів

Голосування триватиме до 20:00 за місцевим часом. Перші попередні результати очікуються приблизно о 22:00. Від того, як розподіляться 250 депутатських мандатів, залежатиме, чи зможе SNS самостійно сформувати уряд, чи доведеться шукати компроміси з іншими політичними силами. Остаточний склад парламенту буде визначено після офіційного підрахунку голосів.

Раніше відомо про масові студентські протести в Сербії у новорічну ніч, коли тисячі людей вийшли на вулиці Белграда, Ніша, Нові-Сада та Крагуєваца, вимагаючи розслідування трагедії на вокзалі та оприлюднення документів щодо його реконструкції. Також у березні 2025 року сербський парламент затвердив відставку уряду Мілоша Вучевича після кількох місяців протестів. У червні 2025 року в Белграді відбулися масштабні акції, під час яких десятки тисяч демонстрантів вимагали дострокових виборів, а після мітингу відбулися зіткнення з поліцією та затримання учасників.