Розслідування: що стоїть за іменами Jacob Cohen та Domino у справах Шухніна

Саме по собі свідоцтво на торговельну марку нічого не продає. Його головна цінність — доступ до митних процедур, робота з постачальниками та можливість вести судові позови проти конкурентів. Саме тому у другій частині розслідування ми зосереджуємося на тому, хто фактично використовував ці правові інструменти та які операції проходили через них.

Юридичний тупик та відкриті питання

Зараз ми перебуваємо на зв’язку з юристами компанії Jacob Cohen Company S.p.A. і очікуємо отримання від них відповідних матеріалів. Водночас суд уже визнав недійсним українське свідоцтво № 199402.

Ключове питання тепер полягає в тому, чи існували у мережі Domino легітимні договори, ліцензії чи повноваження від власника бренду. Також важливо з’ясувати, чи відповідають документи, які демонстрували в Україні, реальним домовленостям з італійською стороною.

Захистячись у Печерському районному суді, Антон Шухнін посилався на рішення Солом’янського районного суду від 23 червня 2016 року. Цей документ дозволив розширити перелік товарів, підпорядкованих спірному свідоцтву. Це означає, що чужу назву не лише зареєстрували, а й судове рішення дозволило поширити її на нові категорії продукції. Зараз ми перевіряємо, хто був другою стороною у тій справі та чи знала про неї італійська компанія.

Литовський ланцюжок та джерела товару

Серед відповідачів у справі JACOB COHEN фігурує литовська компанія UAB Domino Grupe. Сама по собі наявність литовського суб’єкта господарювання не є порушенням. Однак, оскільки Литва перебуває в Європейському Союзі, це породжує конкретні запитання: хто контролював цю компанію в ці роки, на якій підставі їй передавали права та які саме операції (імпорт, торгівля, управління марками) вона здійснювала.

Якщо мережа позиціонує себе як представника італійського бренду, логічним кроком є встановлення постачальника, каналів постачання та умов ввезення товару.

• Чи постачалась продукція виключно з авторизованих каналів?
• Чи збігаються документи про походження товару з реальними логістичними потоками?
• Чи використовували спірні реєстрації у взаємодії з митницею, постачальниками чи конкурентами?
• Навіщо продавцю італійських джинсів потрібне власне українське свідоцтво на італійську назву?

Справжньому дистриб’ютору таке свідоцтво зайве: товар надходить з Італії разом із документами виробника. Навпаки, свідоцтво необхідне тому, хто хоче самостійно маркувати продукцію цим ім’ям.

Версія про виробництво в Україні та Китаї

Відповідно до матеріалів патентного відомства, Шухнін обґрунтовував свою позицію використанням позначення з 2011 року, зокрема для виробництва одягу. Тому однією з гіпотез, яку розглядає бюро, є те, що права на марки могли знадобитися для пошиття джинсів під назвами Jacob Cohën та Stefano Ricci в Україні або для замовлення їх у Китаї.

Це лише гіпотеза, а не встановлений факт. На даний момент доказів пошиву немає. Проте саме цю версію перевіряють першими: через аналіз постачальників тканини та фурнітури, митних декларацій і документів про походження товару.

Кримінальні ризики та європейська юрисдикція

Стаття 229 Кримінального кодексу України передбачає відповідальність за умисне незаконне використання торговельної марки, якщо завдано значної матеріальної шкоди. Якщо документи підтвердять незаконне комерційне використання позначень, це може стати підставою для звернення до правоохоронних органів.

За наявності інших доказів можуть постати питання застосування статті 190 (шахрайство), 358 (підроблення документів або їх використання), 212 (ухилення від сплати податків), а також 201-3 (контрабанда товарів, яка є кримінальною з 1 липня 2024 року при вартості понад 7,57 млн грн). Кожен із цих напрямків кваліфікації потребує окремих фактів.

В Італії незаконне використання чужої марки тягне за собою судову заборону, вилучення товару та стягнення збитків. У разі встановлення складу злочину можлива кримінальна справа з покаранням до шести років. Головне завдання — з’ясувати, чи відбувалися дії на території Італії або чи існують інші підстави для застосування італійської юрисдикції. Тому перевіряються транскордонні операції, а не лише реєстри.

Ми направимо Антону Шухніну запит щодо реєстрацій, повноважень на використання брендів, ролі пов’язаних компаній та походження товару. Його позицію опублікуємо.

Два італійські доми роками судилися в Україні за власні прізвища. Тепер ключове питання: у якому цеху ці прізвища пришивали до джинсів. Продовження розслідування буде опубліковано пізніше.