Розслідування: автопарк на 3,5 млн доларів та кримінальні справи щодо компаній нардепа Вацака

Проти підприємств, пов’язаних із народним депутатом Геннадієм Вацаком та його родичкою, розслідується низка кримінальних проваджень. Основний фокус уваги правоохоронців зосереджено на можливому незаконному видобутку корисних копалин на території Вінницької області. Паралельно журналісти зафіксували наявність у оточенні політика та його бізнес-структур елітного автопарку загальною вартістю близько 3,5 мільйона доларів.

Елітні автомобілі в оточенні народного депутата

Народний депутат від групи «Довіра» та засновник кондитерського дому «Вацак» Геннадій Вацак став об’єктом нового журналістського розслідування. У 2019 році він переміг у мажоритарному окрузі на Вінниччині. Аналіз декларацій та відкритих даних виявив, що сам депутат, його близькі родичі та співробітники кондитерських магазинів володіють дорогими автомобілями відомих марок.

Серед ідентифікованих транспортних засобів — Rolls-Royce Cullinan, Bentley Bentayga, Jaguar F-Type, BMW X7, Land Rover та Maserati Quattroporte. Особливу увагу дослідники приділили авто, зареєстрованим на кондитерський дім «Вацак». Зокрема, це Rolls-Royce Ghost 2022 року випуску, вартість якого на момент придбання оцінювалася приблизно у 500 тисяч доларів, та Lamborghini Urus 2021 року, ціна якого нині становить близько 300 тисяч доларів.

Дорогі авто також належать особам з оточення політика. Так, на 34-річну Ірину Мартинюк, яка працює адміністраторкою в магазинах Вацака, зареєстрований Aston Martin DBS Superleggera вартістю близько 400 тисяч доларів. На цьому автомобілі Геннадій Вацак отримував штрафи за перевищення швидкості. Дружина нардепа Вікторія Вацак користувалася Bentley Continental GTC 2025 року, який належить ТОВ «Драйв Лізинг».

Більше авто перебуває у власності родичів та помічників. Bentley Continental GT 2018 року належить Валентині Муллер, чиїй син Ростислав є помічником Геннадія Вацака на громадських засадах. Maserati Levante зареєстрований на Михайла Муллера, другого сина Валентини Муллер. Валерій Твердохліб, брат дружини нардепа, володіє Maserati GranTurismo. Ірина Коняга, сестра Геннадія Вацака та співзасновниця благодійного фонду родини, має Porsche Boxster, а її донька Вероніка Коняга — Jaguar F-Pace 2022 року.

Серед інших власників дорогих авто — Руслана Коноваленко (Mercedes-Benz AMG GT R 2018 року), адміністраторка кондитерського магазину, та Володимир Щербинін (BMW i8), який зазначає у профілі LinkedIn роботу в компанії «Вацак». Валерій Казаков зареєстрував на себе BMW X7 M50D та Bentley Bentayga, якими, за даними розслідувачів, користуються люди з оточення нардепа та його дружина. Також у Вінниці регулярно помічали Rolls-Royce Spectre 2024 року випуску, власницею якого вказана Тетяна Калюш. Її чоловік Іван Калюш, за версією журналістів, керував компанією, зареєстрованою в Молдові, що може бути пов’язано з бізнесом Вацака.

Журналісти оцінили загальну вартість ідентифікованих автомобілів приблизно у 3,5 мільйона доларів, використовуючи ціни вторинного ринку та базові комплектації. Підставою для пов’язування частини машин із нардепом стали однакові комбінації цифр на номерних знаках та випадки отримання штрафів самим Вацаком або його дружиною на цих авто.

Підозра в ухиленні від податків у кондитерському бізнесі

Окрім автопарку, розслідування торкається можливих порушень у фінансовій діяльності кондитерського дому. У липні 2025 року Бюро економічної безпеки (БЕБ) повідомило про підозру директору ТОВ «Кондитерський дім «Вацак» Валерію Твердохлібу. Його підозрюють в ухиленні від сплати податків в особливо великих розмірах — на суму понад 29 мільйонів гривень.

За версією слідства, підприємство могло використовувати мережу підконтрольних фізичних осіб-підприємців (ФОП) для реалізації продукції за цінами, значно нижчими за ринкові, а далі ці ФОПи продавали товари за звичайною вартістю. Наприклад, торт «Полуничка» підприємство нібито передавало підконтрольному ФОПу за 210 гривень із ПДВ замість ринкових 420 гривень. Торт «Вернісаж» реалізовували за 123 гривні замість 246 гривень. Така схема, на думку слідчих, дозволяла занижувати доходи та зменшувати податкові зобов’язання.

Журналісти перевірили, чи продовжується така практика. Вони придбали тістечко в одному з фірмових магазинів у Києві. За фіскальним чеком продавцем виступив ФОП Ольги Олексійчук із села Серебрії Могилів-Подільського району. У сервісі GetContact її номер телефону підписаний як контакт бухгалтерки Вацака та пов’язаних підприємств.

Кримінальні справи щодо видобутку корисних копалин

Ще один напрям розслідування стосується компаній «Камелот» і «Ланселот», які займаються видобутком корисних копалин та виробництвом будівельних матеріалів. ТОВ «Камелот» безпосередньо належить Геннадію Вацаку. Підприємство отримувало спеціальні дозволи на користування надрами, зокрема для геологічного вивчення з дослідно-промисловою розробкою.

Дослідники проаналізували п’ять ділянок, пов’язаних із цими компаніями, щонайменше чотири з яких фігурують у кримінальних провадженнях. Однією з них є Озеренецька ділянка піску. У 2020 році «Камелот» придбав спеціальний дозвіл за 306 тисяч гривень строком на п’ять років. Він передбачав геологічне вивчення з дослідно-промисловою розробкою, а не повноцінний промисловий видобуток. Проте супутникові знімки свідчать про сліди розробки родовища ще до отримання дозвоłu. Після початку повномасштабного вторгнення Національна поліція відкрила кримінальне провадження щодо можливого незаконного видобутку піску, однак суттєвих результатів розслідування наразі не зафіксовано.

Інша ділянка — Могилів-Подільське родовище каменю-пісковику. У 2020 році «Камелот» отримав дозвіл на геологічне вивчення з дослідно-промисловою розробкою. Правоохоронці встановили факти можливого незаконного промислового видобутку. Зокрема, за версією слідства, лише протягом першого кварталу 2021 року було видобуто майже 38 тисяч тонн пісковику. У липні 2026 року з’явилася інформація про нову підозру: підприємство здійснювало промисловий видобуток замість геологічного вивчення, не провівши необхідних експертиз та не погодивши проєкт робіт. Слідчі оцінили завдані державі збитки майже у 338 мільйонів гривень.

Директору «Камелоту» Володимиру Поляку повідомили про підозру в незаконному видобутку корисних копалин загальнодержавного значення, що спричинило тяжкі наслідки. Розслідувачі виявили, що Поляк раніше вже мав судимість за незаконне видобування корисних копалин. У попередній справі збитки державі перевищили три мільйони гривень. Чоловік визнав провину та уклав угоду з прокурором. У судових матеріалах зазначено, що він нібито організував роботи без відома власника компанії, що викликає сумніви. Суд призначив йому штраф у розмірі 17 тисяч гривень та звільнив від відбування трирічного покарання з випробуванням на один рік.

Також згадується Немійське родовище поблизу села Немія Могилів-Подільського району, де розташовані поклади піску, каменю-пісковику та вапняку. Спеціальний дозвіл на цю ділянку підприємство придбало на аукціоні за 45 тисяч гривень. Він також передбачав геологічне вивчення, а не промисловий видобуток.

Питання виникли й до компанії «Ланселот», яка належить родичці нардепа. Вона придбала право на промислове видобування на родовищі Озаринці-2 за 147 тисяч гривень, що приблизно на 89% дешевше за стартову ціну аукціону. За програмою робіт видобування мало розпочатися наприкінці 2023 року, проте вже в серпні 2022 року правоохоронці розслідували можливі порушення умов дозволу. Ще одне родовище компанії — Немійсько-Юрковецьке — отримало застереження від Міндовкілля через близькість до ландшафтного заказника «Грабарківський».

Попри наявність кримінальних проваджень, Держгеонадра у відповіді на запит Bihus.Info повідомили, що протягом 2019–2026 років не проводили перевірок діяльності зазначених надрокористувачів. Геннадій Вацак та компанія «Камелот» не надіслали коментарів до моменту публікації матеріалу.