
СБУ попередила ВАКС про ризик теракту на засіданні у справі генерала Дуки
Прокурор САП повідомив, що спецслужба направила лист із попередженням про загрозу теракту під час розгляду справи. Судове засідання планують провести за закритими дверима.

Прокурор САП повідомив, що спецслужба направила лист із попередженням про загрозу теракту під час розгляду справи. Судове засідання планують провести за закритими дверима.

Прес-секретар президента РФ наголосив, що переговори з європейськими партнерами стануть необхідними при обговоренні безпекових гарантій для обох сторін конфлікту.

Внаслідок атаки російського БПЛА в Корсунь-Шевченківській громаді постраждала одна людина, пошкоджено близько десяти господарських споруд.

Перша леді США висловила вдячність Володимиру Зеленському за нагородження українським орденом першого ступеня, наголосивши на спільних зусиллях для врятування людей.

Святошинська прокуратура скерувала до суду справу 21-річного чоловіка, який через бота для знайомств виманив доступ до банківських карток одеситки та розтратив державні виплати за загибель її батька.

Слідство встановило, що під час робіт на Чорнівському полігоні незаконно видобули понад 30 тис. кубометрів суглинку та завищили ціну на бетон.

Народний депутат Андрій Герус звернувся до прем’єр-міністра з вимогою звільнити керівництво «Енергоатом-Трейдингу» та розірвати договори, укладені 27 жовтня.

Розслідування встановило корпоративні та фінансові зв'язки між хімічним гігантом «Єнамін» та організатором нелегального виробництва гемостатиків Ігорем Цурупою, а також деталі постачання продукції компанії до Росії.

Російські спецслужби активно залучають українських біженців для здійснення диверсій у країнах Європи. З початку повномасштабного вторгнення в Європі задокументовано приблизно 200 подібних інцидентів, причому найбільша їх частка припадає на Польщу, через територію якої проходить значна частина військової допомоги Україні. Про це повідомила Служба зовнішньої розвідки України (СЗРУ).
Як приклад такої діяльності у розвідці наводять подію, що сталася у вересні 2026 року в румунському місті Брашов. Там поблизу оборонного заводу Carfil SA виникла пожежа. Нещодавно румунські спецслужби встановили, що підпал організувала агентурна мережа під керівництвом російських спецслужб.
Серед підозрюваних виявилися один громадянин України та двоє білорусів. Їх затримали на території ЄС, де вони готували аналогічні злочини. У СЗРУ підкреслюють, що цей інцидент є складовою частиною масштабної гібридної кампанії проти європейських держав, до якої Москва намагається залучати й українців.
Загалом із 2022 року в Європі зафіксували близько 200 диверсій, які пов'язують із Росією. Найбільша частка таких випадків – 21% – припадає на Польщу. Правоохоронці вже встановили понад 170 виконавців, серед яких є й українці.
Головними цілями Кремля є залякування європейського населення, підрив військової підтримки України та розпалювання антиукраїнських настроїв. Особливу увагу російські спецслужби приділяють Польщі, оскільки через її територію проходить основний потік військової допомоги Україні. Серед потенційних цілей диверсантів – залізничні колії, склади, логістичні центри та оборонні підприємства.
Російські спецслужби насамперед шукають людей, які перебувають у складному фінансовому або соціальному становищі. До групи ризику належать малозабезпечені біженці, вихідці з тимчасово окупованих територій, люди з кримінальними зв'язками та підлітки, які шукають легкого заробітку.
Найчастіше вербування відбувається через соціальні мережі та месенджери, зокрема у групах із пошуку роботи. Спочатку потенційним виконавцям пропонують нескладні завдання – сфотографувати певний об'єкт або розклеїти наліпки. Згодом доручення стають небезпечнішими та можуть передбачати стеження, пошкодження майна, підпали або навіть підриви.
Виконавців також змушують знімати результати своїх дій на відео для звітування перед кураторами. Водночас завербовані люди не завжди усвідомлюють, на кого саме працюють. Часто після виконання завдань вони не отримують обіцяної винагороди, натомість стають об'єктами шантажу.
У розвідці наголошують, що російські спецслужби використовують таких виконавців як одноразовий ресурс, не гарантуючи їм захисту чи допомоги після здійснення диверсій. За оцінкою СЗРУ, залучення українських громадян до диверсій дозволяє Кремлю приховувати власну причетність до злочинів та одночасно дискредитувати українських біженців у країнах Європи.
Москва намагається сформувати негативне ставлення до українців, посилити антиукраїнські настрої та переконати європейське суспільство, що підтримка України створює загрози для його безпеки. Крім того, такі операції змушують європейські спецслужби витрачати додаткові ресурси на охорону критичної інфраструктури та посилення заходів безпеки.
У СЗРУ зазначають, що для Росії це вигідна тактика: витративши кілька сотень або тисяч доларів на виконавця, Москва може завдати значних збитків та посилити тиск на європейські країни.
Українська розвідка закликає громадян, які перебувають за кордоном, бути обережними з незнайомцями, які пропонують легкий заробіток, обіцяють швидко вирішити фінансові проблеми або намагаються отримати особисту інформацію. Особливу увагу слід звертати на вимоги зберігати спілкування та домовленості в таємниці. У разі підозри на спробу вербування громадянам рекомендують звертатися до правоохоронних органів країни перебування або дипломатичних представництв України.
Коментарі
До цієї новини ще немає коментарів. Будьте першим!