Зв'язок між «Єнаміном» та нелегальним «Кровоспасом»: як фонд легалізував підпільне виробництво

Перетин двох скандалів: від підвалу в Обухова до міжнародної фармації

На перший погляд, історія нелегального виробництва гемостатичних бинтів «Кровоспас» (пізніше перебрандованого як BloodSaver) та діяльність великого українського виробника хімічних сполук «Єнамін» не мають спільного. Однак аналіз публічних реєстрів та медіаматеріалів виявив щільні фінансові та корпоративні зв'язки між цими двома суб'єктами.

У березні 2022 року, на початку повномасштабної війни, коли регуляторні перевірки були призупинені, хімік Ігор Цурупа організував у місті Обухів Київської області нелегальне виробництво медичних виробів. Бинти «Кровоспас» виготовлялися в антисанітарних умовах, без контролю стерильності, і збувалися волонтерам за схемою «товар в обмін на донат». Великі благодійні фонди, зокрема Фонд Притули та «Крила Перемоги», відмовилися від закупівлі цієї продукції через загрозу здоров'ю пацієнтів. Також у 2023 році невдалою виявилася спроба просунути мільйон одиниць «Кровоспасу» на закупівлі Міноборони. Нацполіція відкривала кримінальне провадження щодо підпільного виробництва.

Роль благодійного фонду «Єнамін» у схемі Цурупи

Попри незаконний характер діяльності, благодійний фонд «Єнамін» систематично співпрацював з Ігорем Цурупою, здійснюючи закупівлі його продукції. У постах зі збором коштів 2023 року Цурупа вказував реквізити БО «БФ «Єнамін» (код ЄДРПОУ 43520050) для донатів, поряд зі своїми особистими рахунками в ПриватБанку та PayPal. Таким чином, кошти на нелегальне виробництво збиралися через рахунки фонду та організатора.

Користуючись відсутністю контрольних перевірок під час воєнного стану, підпільне виробництво функціонувало на повну потужність. 15 лютого 2026 року Ігор Цурупа на своїй сторінці у Facebook повідомив, що за майже чотири роки було виготовлено понад 3 млн упаковок бинтів і серветок поза законодавчим полем, без сплати податків та контролю якості.

Ребрендинг та інвестиції: як «Кровоспас» став BloodSaver

У лютому 2026 року організатори оголосили про закриття проєкту «Кровоспас» і незабаром представили новий бренд — BloodSaver. Виробником виступило ТОВ «Тактиспас», засноване Ігорем Цурупою у червні 2022 року. Ребрендинг супроводжувався створенням нового сайту та, згідно з реєстрами, мільйонними фінансовими вливаннями.

Ключовим моментом стала зміна власників ТОВ «Тактиспас». 1 липня 2025 року до складу власників увійшли Благодійний фонд «Єнамін» та Людмила Бабіченко. Частка Ігоря Цурупи зменшилася зі 100% до 51%, тоді як фонд «Єнамін» отримав 49%. Після цього активи за рік зросли з двох мільйонів до майже двадцяти п'яти.

Корпоративна структура та зв'язок із ТОВ «НВП «ЄНАМІН»

Людмила Бабіченко є кінцевою бенефіціарною власницею не лише фонду, а й ТОВ «Науково-виробниче підприємство «ЄНАМІН» (ТОВ «НВП «ЄНАМІН»), зареєстрованого за адресою: м. Київ, вул. Черчилля Вінстона, 78. За цією ж адресою зареєстрований і благодійний фонд. Директором фонду виступає Андрій Толмачов, який публічно ідентифікує себе як CEO та засновник компанії «Єнамін».

Коли інформація про інвестиції вийшла в публічний простір, представники «Єнаміну» заперечили, що це їхні прямі інвестиції, посилаючись на те, що частка належить фонду. Юридично фонд є окремою особою, однак враховуючи спільну адресу, власницю та керівництво, така аргументація сприймається як класична «відмазка». Основний вид діяльності фонду — надання соціальної допомоги, що суперечить володінню 49% комерційної структури, яка раніше працювала нелегально.

Постачання продукції «Єнаміну» до Росії та санкційні ризики

Окрім історії з «Кровоспасом», компанія «Єнамін» опинилася в центрі скандалу через постачання своєї продукції до російських фармацевтичних компаній. За даними розслідувань, до повномасштабного вторгнення співробітники «Єнаміну» вели спільні наукові дослідження з російськими колегами. Наприклад, у 2019 році було проведено дослідження, профінансоване мегагрантом уряду РФ, у співпраці зі Санкт-Петербурзьким держуніверситетом.

Латвійська структура SIA ENAMINE відвантажувала продукцію російським покупцям, серед яких петербурзька компанія BIOCAD. Одна з партій була відправлена 17 лютого 2022 року, за тиждень до вторгнення. У червні 2022 року BIOCAD подав патентну заявку, де базовим блоком ключової молекули стала речовина з каталогу Enamine.

Після початку повномасштабної війни ланцюги постачання ускладнилися. Продукція «Єнаміну» продовжує потрапляти до РФ через Індію та Китай. У Китаї з 2024 року продукцію розмитнює та продає шанхайська компанія Genez, стратегічний партнер Enamine. На їхньому спільному сайті схеми ввезення пояснюються «геополітичними причинами». Після розмитнення в Шанхаї українське походження молекул юридично зникає, дозволяючи постачати їх до РФ як китайські реактиви. Серед клієнтів Genez — компанія Mabwell, яка налагоджує виробництво ліків у Росії.

Публічний канал Chemspace та зв'язки з санкційними структурами

«Єнамін» заснував у Ризі (Латвія) міжнародний маркетплейс Chemspace, де представлені понад 180 постачальників. За митними даними, чимало з них співпрацюють із Росією. Зокрема:

• Китайська LEAP CHEM постачає продукцію «Русмедторгу», який внесений до санкційного списку Мінфіну США за роботу на оборонний сектор РФ.
• ELK Wuhan постачає «Пущинським лабораторіям», що обслуговують криміналістичні лабораторії МВС Росії.
• Китайська Angene постачала продукцію «Медстандарту» (мережа «Хіммед»), яку Мінфін США пов'язує з програмами хімічної та біологічної зброї та спецлабораторіями ФСБ, причетними до отруєння Олексія Навального.

Попри це, петербурзька компанія BioUnity у 2026 році досі вказує «Єнамін» серед своїх постачальників, а російськомовні агрегатори індексують компанію як актуальне джерело сполук. Працівники «Єнаміну» також продовжують виступати на міжнародних конференціях поруч із російськими науковцями.

Етичні та репутаційні ризики для міжнародної фармації

Повертаючись до BloodSaver, варто зазначити, що фонд «Єнамін» співпрацював з Ігорем Цурупою ще на етапі нелегального виробництва, коли інші фонди відмовлялися від такої продукції. Пізніше, через інвестиції фонду та Людмили Бабіченко, «Кровоспас» отримав юридичну оболонку та фінансування, що можна кваліфікувати як легалізацію підпільного бізнесу.

Міжнародна фармацевтична галузь чутлива до якості продукції та санкційних ризиків. Виробництво кровоспинних бинтів без контролю якості та ланцюги постачання, що ведуть до санкційованих структур, створюють серйозні репутаційні загрози. Партнери компанії мають право питати про етичність поведінки власників, зокрема щодо легалізації кустарних виробництв медичних виробів та постачання хімії до країни-агресора.