Опитування Active Group: 59,1% українців пов'язують Зеленського з корупцією в елітах

Соціологічна компанія Active Group опублікувала результати дослідження, в якому оцінено ставлення українців до корупції в елітних колах та довіру до антикорупційних органів. Більшість респондентів пов'язують Володимира Зеленського з корупційними процесами в елітних колах, проте залишаються впевненими в об'єктивності матеріалів, оприлюднених Національним антикорупційним бюро.

Оцінка причетності президента до корупційних схем

Згідно з даними опитування, 59,1% українців вважають, що президент причетний до корупції у вищих ешелонах влади. Лише 24,8% респондентів переконані у його непричетності, тоді як 16,1% не змогли визначитися з відповіддю.

Деталізація відповідей свідчить про таке розподілення думок:

• «Однозначно так» — 33,6%;
• «Швидше так» — 25,5%.

Географічний аналіз показує різницю в ставленні мешканців міст і сіл. У мегаполісах таку думку поділяють 63,5% опитаних, тоді як у сільській місцевості цей показник становить 49,7%.

Хто несе відповідальність за корупцію під час війни

Серед інституцій, які українці вважають відповідальними за поширення корупції в воєнний час, на першому місці опинився уряд у цілому разом з міністрами — так вважають 55,0% респондентів. Президента як відповідального за ці процеси назвали 49,2% учасників опитування.

Рейтинг інших суб'єктів, яких пов'язують з корупційними явищами, виглядає наступним чином:

• очільники силових і правоохоронних органів — 42,6%;
• Офіс президента — 41,5%;
• народні депутати — 30,9%;
• судді — 24,1%;
• бізнес, що користується корупційними схемами — 22,1%;
• парламентська монобільшість — 18,2%.

Меншу частку згадок отримали голови обласних і районних адміністрацій (14,6%), міські голови (13,5%) та керівники державних підприємств (11,2%).

Гендерний та віковий розріз показує, що чоловіки частіше вказують на президента як на відповідального за корупцію (57,4% проти 42,3% серед жінок). Серед людей віком від 66 років цей показник досягає 70,7%.

Довіра до розслідувань НАБУ

Матеріали, які НАБУ оприлюднило в межах розслідування справи «Карфаген» (щодо «кришування шахрайських колцентрів»), викликали високий рівень довіри. Їм вірять 68,1% опитаних, з яких 22,8% довіряють повністю, а 45,3% — скоріше довіряють. Не довіряють матеріалам бюро 21,1% респондентів.

Чоловіки демонструють вищий рівень довіри до антикорупційного органу (76,4%) порівняно з жінками (61,2%). У мегаполісах цей показник сягає 75,1%.

Сприйняття боротьби з корупцією та відкритість дискурсу

Щодо того, чи свідчать гучні антикорупційні справи останніх місяців про посилення реальної боротьби з корупцією, думки суспільства розділилися майже порівну. Посилення боротьби бачать 41,9% респондентів, протилежну думку мають 47,2%, а 10,9% вагаються.

Найбільше скептиків серед молоді 18-25 років: лише 32,2% з них вірять у посилення боротьби. Натомість серед людей старшого віку (від 66 років) таких переконаних уже 50,7%.

Водночас 90,6% опитаних переконані, що про підозри влади у корупції потрібно говорити відкрито навіть під час війни. 68,1% респондентів обирають варіант «Потрібно говорити відкрито», ще 22,5% — «Радше потрібно». Протилежну позицію займають лише 5,2% учасників дослідження.

Таку думку поділяє більшість у кожній віковій категорії: серед молоді 18-25 років за відкриту розмову виступили 80,9%, а серед людей від 66 років — 100%.