Контрабанда дронів: розбіжності в митних документах та справи АМКУ проти «Волер Імпорт»

Військовий профіль у реєстрі компанії

ТОВ «Волер Імпорт» (реєстраційний номер 45153494) з'явилося в реєстрах у Запоріжжі 14 червня 2023 року. Статутний капітал підприємства становив 100 тисяч гривень. Хоча основним видом діяльності зазначено неспеціалізовану оптову торгівлю, в переліку також присутні пункти щодо виробництва зброї, боєприпасів, літальних апаратів, військових транспортних засобів, а також ремонту авіатехніки.

Засновником компанії виступав Михайло Короб, який був прописаний у Мелітополі. Зараз він фігурує як колишній власник. Паралельно Короб є власником та директором ТОВ «Бліскавка», а також обіймає посаду директора ДП «Піщанський кар’єр» на Вінниччині. Наразі 100% часток належать ТОВ «МК-45». Кінцевим бенефіціаром і директором компанії є Сергій Миколайович Мельник, який також виступав контактною особою «Волер Імпорт» під час тендерів на закупівлю дронів у літній період 2025 року.

Комерційна активність та розслідування АМКУ

Під брендом VOLER підприємство реалізує широкий асортимент техніки для військових потреб: квадрокоптери DJI та Autel, системи РЕБ, антидронові рушниці, тепловізори, приціли та рації. На даний момент офіційний сайт компанії не працює.

Показники діяльності компанії за 2025 рік є значними: виручка сягнула 315,3 млн грн. «Волер Імпорт» брала участь у тендерах на дрони на загальну суму 763 млн грн, вигравши закупівлі на 30,7 млн грн. Основними клієнтами виступають державні структури та військові частини.

Проблеми почали виникати саме на етапі торгів. Антимонопольний комітет України (АМКУ) відкрив дві справи щодо можливої змови.

У першій справі № 54/114-25 фігурують «Волер Імпорт» та ФОП Тетяна Міхліна. Раніше Міхліна була власницею студії візажу в Мелітополі, а нині займається інтернет-торгівлею, маючи реєстрацію на Закарпатті. Йдеться про закупівлю квадрокоптерів Autel EVO Max 4N для бригади безпілотних систем «К-2» на суму 7,5 млн грн. Адмінколегія Південно-східного міжобласного ТВ наклала на компанію штраф.

Друга справа має номер № 54/127-25. У ній, окрім компанії, фігурує ФОП Роман Міхлін та тендер UA-2024-12-05-020029-a.

Мелітопольське коріння підприємців, однакове прізвище та узгоджені дії на торгах — це поки що ознаки, які розглядає АМКУ, а не встановлені факти. Остаточних судових рішень щодо цих справ ще не ухвалено.

Розбіжності в митних документах

До складної ситуації додалася проблема з митним оформленням. Ключовою фігурою у цій історії є польський постачальник Westtradegroup Sp. z o.o. з міста Люблін (вулиця Dobrzańskiego, 1). Компанія зареєстрована у квітні 2014 року (KRS 0000505188, NIP 9462648237). Її офіційний профіль — оптова торгівля різного профілю, що охоплює продукти, пальне, електроніку та складську логістику.

Власниками Westtradegroup є Valentyn Stetsiuk (80% часток) та Edyta Mądrzelewska (20%). Керівний орган компанії складається з членів сім’ї Стетчук: голова — Valentyn Stetsiuk, віцеголови — Anatolii Stetsiuk та Anhelina Stetsiuk. Імена записані в українській транслітерації, громадянство у польському реєстрі не вказане. За 2025 рік компанія отримала 40 млн злотих виручки та 846 тисяч злотих прибутку.

З жовтня 2022 року Westtradegroup має статус уповноваженого економічного оператора ЄС (сертифікат AEO-C), що надає їй право на спрощені митні процедури та меншу кількість перевірок.

Два рахунки на один вантаж

Справжній рахунок від постачальника № F/001466/25 від 3 червня 2025 року фіксує постачання 50 дронів DJI Mavic 3T по ціні 3 950,65 долара та 30 дронів DJI Mavic 3 Enterprise по 2 560,65 долара. Загальна вартість — 274 352 долари. Експортна декларація та підтвердження вивезення свідчать про 80 дронів вагою 480 кілограмів.

Однак українській митниці було подано інший пакет документів, який також нібито належить Westtradegroup. Це рахунок № 202506232 від 2 червня 2025 року з тією ж самою накладною CMR. Експортна декларація в цьому пакеті має номер, що відрізняється від справжнього лише на одну цифру. Згідно з цими документами, у вантажі 50 дронів вагою 280 кг на суму 305 000 доларів.

Таким чином, існують два комплекти документів від імені одного продавця на одну вантажівку. Невідомо, хто підготував другий пакет, чи була польська компанія обізнана про це, а також скільки коштів було фактично сплачено — 274 чи 305 тисяч доларів. Постанова суду відповіді не дає, тому вирішення цих питань залишається за слідством та, можливо, польськими правоохоронними органами.