Кіровоградське ДП «Червоний землероб» звинувачують у розкраданні після виходу на третє місце в Україні

Державне підприємство «Червоний землероб» у Кіровоградській області десятиліттями перебувало в стані занепаду. Його ресурси висмоктували різні групи впливу, не інвестуючи жодних коштів. Ситуація змінилася лише у 2025 році, коли на чолі господарства опинився професійний антикризовий менеджер. За півтора року керівництва Юрія Немикіна підприємство відновило виробничий цикл, почало сплачувати податки та погашати борги. У 2026 році «Червоний землероб» увійшов до трійки найкращих державних агропідприємств країни за врожайністю. Однак після цього почалося активне переслідування керівництва, яке, за словами колективу, є наслідком зіткнення з клановою структурою, що вирішила зупинити відродження господарства.

Успіх як загроза для місцевої системи

Роками «Червоний землероб» слугував прикладом безгосподарності державного активу. Місцеві еліти, злочинні елементи та посадовці, пов’язані з правоохоронними органами, ділили між собою ресурси підприємства, втягуючи його в багатомільйонні борги. Земля дичавіла, а збитки зростали. Правоохоронні органи, які сьогодні чинять тиск, у той період не реагували на розкрадання майна чи мільйонні заборгованості перед бюджетом.

Зміна відбулася у 2025 році, коли на конкурсі перемогла людина з репутацією професіонала. Юрій Немикін, який 30 років відпрацював у правоохоронних органах, а після звільнення працював у приватних компаніях, прийняв виклик застосувати антикризові методи у державній сфері. Спадщина, яку він отримав, була катастрофічною: на складах не було жодного мішка насіння, поля заросли бур’янами, а в наявності були лише два зламані трактори.

Фінансовий стан підприємства був критичним. Податкова заборгованість становила близько 10 млн грн, а зобов’язання перед іншими кредиторами, зокрема пов’язані з банкрутством, сягали приблизно 40 млн грн. Загалом борги наближалися до 80 млн грн. Крім того, за підприємством тягнулися близько трьох десятків кримінальних справ минулого, через що елеватори відмовлялися співпрацювати з ним.

Модель державно-приватного партнерства

Щоб розірвати коло боргів, Немикін шукав партнерів. Банки та трейдери відмовляли, але знайшлися компанії, які довіряли йому завдяки попередній співпраці. Була створена модель, за якої приватні структури фінансували виробничий цикл (закупівля насіння, добрив, техніки), а «Червоний землероб» зобов’язався розрахуватися майбутнім урожаєм. Це стандартна практика в аграрній галузі, яку, проте, намагаються представити як злочинну.

Команда почала роботу у другій половині квітня 2025 року, коли основні агротехнічні строки вже були пропущені. У травні та червні довелося чистити поля від бур’янів. Попри посушливий 2025 рік, посівну провели повністю. Уперше за багато років підприємство почало погашати борги. За 2025–2026 роки до бюджету повернули близько 5 млн грн податкової заборгованості. Керівництво поставило мету до кінця року погасити майже весь податковий борг у 38 млн грн.

У 2026 році «Червоний землероб» вийшов на третє місце в Україні за врожайністю серед державних аграрних підприємств. Колектив називає це «дивом Немикіна».

Початок тиску та кримінальні провадження

З осені 2025 року почалися численні перевірки: екологічні, земельні та інші. Тиск посилювався, переростаючи у відкриті погрози. Ключовим документом став рапорт оперативного співробітника Управління стратегічних розслідувань Національної поліції в Кіровоградській області Олександра Шевчука. Експерти та працівники підприємства стверджують, що цей документ містить вигадані звинувачення та свідчить про нерозуміння специфіки аграрного бізнесу.

18 жовтня 2025 року слідче управління ГУНП у Кіровоградській області зареєструвало кримінальне провадження № 12025120000000665 за ч. 4 ст. 191 Кримінального кодексу України (привласнення, розтрата майна або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем). Звинувачення базувалося на твердженні, що зерно продавали за заниженими цінами.

Підприємство пояснює, що йдеться про форвардні контракти. Наприклад, якщо тонна зерна коштує 9 тис. грн, покупець може перерахувати авансом 3 тис. грн навесні, а решту 6 тис. грн — після збирання врожаю. Слідство ж, ігноруючи повну вартість угоди, розглядало лише авансовий платіж із податкових накладних як «занижену ціну». Документи підтверджують, що після збирання врожаю покупці повністю розрахувалися, заборгованості немає.

Нова хвиля звинувачень та обшуки

Коли перша версія розсипалася, з’явилися нові епізоди щодо соняшнику та врожайності. Логіка була такою: якщо фактичний урожай нижчий за очікуваний, значить, частину приховали. Однак слідство не провело належного аналізу посівних площ, даних техніки та складського обліку. Допити та вивчення документів не дали жодних доказів приховування.

6 липня 2026 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань внесли відомості за провадженням № 12026120000000254 за тією ж статтею. Тепер звинувачення стосувалося ймовірної розтрати врожаю 2026 року — того самого, що вивів підприємство до лідерів. Ініціатором знову виступив Олександр Шевчук.

У межах проваджень було отримано 64 судові дозволи на слідчі дії, включаючи обшуки та негласне стеження. За самим Немикіним встановили негласне спостереження. «Я рекордсмен! — коментує він. — Стільки санкцій не було ні в Міндіча, ні в Кравченка».

30 липня та 19 серпня 2026 року відбулися масштабні обшуки. Слідчий визнав зерно речовим доказом та ініціював його арешт. Зі складу вилучили 700 тонн зерна, призначеного для годівлі тварин та посівної. Суд першої інстанції відмовив у задоволенні клопотання про арешт, розцінивши дії як навмисне шкідництво, але прокурор оскаржив це рішення. Апеляційний суд також став на бік підприємства. Водночас, під тиском прокурора, рішення суду першої інстанції щодо зерна приватних партнерів було скасовано, і під арешт опинилися майже 5 тис. тонн зерна, що заблокувало розрахунки.

Наслідки та пошук відповідальних

Тиск призвів до паралічу діяльності. Поля не обробляються, посівна не проводиться, податки не сплачуються. Збитки зростають щодня. У колективі підприємства близько 60 осіб, які ризикують втратити роботу. Державний актив знецінюється, що ускладнює майбутню приватизацію.

Керівництво підприємства стверджує, що за цією системою тиску стоїть клан на чолі з обласним посадовцем, який майже тридцять років будував кар’єру в правоохоронних органах та вбудовував у неї членів своєї родини. Цей клан, за словами колективу, прикривається зв’язками «на самому верху».

Юрій Немикін звернувся до Президента України, Державного бюро розслідувань і Фонду державного майна з вимогою провести незалежну перевірку. «Ми зацікавлені в тому, щоб держава чесно й неупереджено в усьому розібралася. Нам нічого приховувати», — заявляють на підприємстві. Вирішення цієї проблеми стане тестом для того, чи захоче бізнес у майбутньому відновлювати інші зруйновані державні активи.