Президент України зазначив, що Київ не бажає бути частиною домовленостей між Вашингтоном та Москвою стосовно пального, водночас готовий до співпраці за умови енергетичного перемир'я.
Супутниковий зв'язок Starshield відновив функціонування в режимі руху. У відомстві наразі встановлюють причини попередніх обмежень.
У Дарницькому районі нападник атакував 47-річного чоловіка газовим балончиком і вистрілив у нього з пневматичного пістолета. Правоохоронці повідомили зловмиснику про підозру в хуліганстві.
Аналіз активів Михайла Гука, який понад 20 років керує профспілковим осередком Хмельницької АЕС, виявив значну нерухомість у Києві та Ужгороді, а також викликав дискусію щодо фінансової прозорості організації з доходом у 92 млн грн.
Американські військові розробили плани ударів по інфраструктурі Ірану з можливістю використання бомби GBU-43/B. Остаточне рішення за Дональдом Трампом.
Журналіст Сердич виправив помилку щодо затримання Катерини Гунько. Правоохоронці продовжують обшуки в Департаменті по роботі з персоналом Державної митної служби.
Богунський районний суд визнав винною керівницю фірми в порушенні митних правил під час вивезення соснових пиломатеріалів до Литви та Туреччини.
Парламент затвердив механізм стягнення ПДВ з транзакцій на онлайн-платформах та в міжнародних відправленнях. Це рішення є складовою програми співпраці з МВФ та умовою макрофінансової підтримки з боку ЄС.
Згідно зі звітом Євростату, оприлюдненим 12 жовтня, станом на кінець серпня 2026 року Польща посіла перше місце серед держав Європейського Союзу за темпами скорочення кількості людей, які перебувають під тимчасовим захистом. За цей період число таких осіб у країні зменшилося на 13 665.
Загальна кількість осіб, що скористалися механізмом тимчасового захисту після початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну, наприкінці серпня 2026 року сягнула приблизно 4,43 мільйона. Порівняно з кінцем липня цей загальний показник по ЄС зріс на понад три тисячі осіб. До цієї категорії входять не лише громадяни України, а й іноземці, які законно мешкали в Україні до 24 лютого 2022 року.
Окрім Польщі, зменшення кількості отримувачів захисту зафіксували ще в двох країнах союзу. У Фінляндії цей показник впав на 6 260 осіб, а у Франції — на 2 125.
Протилежна тенденція спостерігалася в інших державах. Найбільший приріст зафіксовано в Німеччині, де кількість осіб з тимчасовим захистом зросла на 4 330. У Румунії показник збільшився на 3 440 осіб, а в Чехії — на 3 135.
Попри місячне скорочення, Польща разом із Німеччиною та Чехією залишається серед трьох найбільших країн-реципієнтів українських біженців. За абсолютною кількістю отримувачів тимчасового захисту лідером залишається Німеччина.
Водночас, якщо розглядати співвідношення кількості біженців до загальної чисельності населення країни, перше місце займає Чехія. Там на кожну тисячу мешканців припадає 36,5 осіб, що користуються тимчасовим захистом. Друге місце посідає Словаччина з показником 27,7, а третє — Кіпр (27 осіб на тисячу населення). Середній рівень по Євросоюзу становить 9,8 особи на тисячу жителів.
Для контексту, у серпні 2025 року Чехія також була лідером за цим показником, проте тоді друге місце займала Польща, а третє — Естонія.
Українські громадяни складають понад 98,5% усіх осіб, які перебувають під захистом у ЄС. З-поміж них найбільшу частку становлять повнолітні жінки — 43,6%. Діти та підлітки складають 29,1%, а дорослі чоловіки — 27,3%.
Коментарі
До цієї новини ще немає коментарів. Будьте першим!