Кабінет Міністрів затвердив нові правила паркування для батьків з малолітніми дітьми. Водіям нагадали, що наклейка "Н" стосується лише навчальних авто, а не початківців.
Народний депутат Ярослав Железняк повідомив, що президент внесе законопроєкти про ще одне 90-денне продовження обмежувальних заходів, голосування заплановане на 26 жовтня.
Канцлер Німеччини Фрідріх Мерц знову відкинув ідею пом'якшення ізоляції ультраправих, попередивши членів ХДС про неможливість голосування за AfD.
21 жовтня поблизу Новоолександрівки загинув боєць з Новоселиці, який служив у розвідроті військової частини А2582.
Денис Маслов анонсував старт змагань на Кубок міністра юстиції, які триватимуть до весни 2027 року та об'єднають команди з різних регіонів.
Українська та російська делегації підтвердили дотримання домовленостей щодо гуманітарної місії. Режим тиші вступить в силу 27 жовтня.
Бувшого військовослужбовця звинувачують у вимаганні коштів за прискорення оформлення державних виплат трьом синам полеглого бійця.
Місто зазнало атаки російського дрона, що влучив у торговельний комплекс. Місцеві чиновники підтвердили пожежу та розпочали оцінку збитків.
На початку 2023 року президент України Володимир Зеленський та тодішній керівник Офісу президента Андрій Єрмак відхилили неофіційну мирну ініціативу, яка передбачала суттєві територіальні поступки на користь Росії. Згідно з опублікованими 24 жовтня матеріалами видання Financial Times, проєкт документа вимагав від Києва визнати російський контроль над Кримом та забезпечити Москві безперешкодний сухопутний коридор до півострова.
Документ також передбачав відведення російських військ із більшості українських територій, окупованих після 24 лютого 2022 року. Водночас Росія мала зберегти фактичний контроль над Кримом та частиною Донбасу, які перебували під її владою до початку повномасштабного вторгнення. В обмін на ці поступки Україні пропонували гарантії безпеки за участю держав НАТО, які мали забезпечити дотримання домовленостей про припинення бойових дій. Окремо планувалися переговори між Росією та США щодо взаємних безпекових гарантій.
За інформацією журналістів, ця неофіційна ініціатива виникла восени 2022 року на тлі побоювань щодо можливого застосування Росією тактичної ядерної зброї. Американський юрист Річард Конн та інвестиційний банкір Роберт Форсман намагалися організувати неформальний канал комунікації між Вашингтоном і Москвою.
До переговорів залучили Маттіаса Варніга — колишнього співробітника східнонімецької спецслужби "Штазі", багаторічного знайомого російського президента Володимира Путіна та колишнього керівника компанії Nord Stream 2. Завдяки особистим контактам Варніг мав можливість передавати повідомлення безпосередньо Путіну. Згодом до ініціативи долучився український продюсер Олександр Роднянський, який мав контакти з українським політичним керівництвом.
У січні 2023 року учасники неофіційних переговорів зустрілися на Канарських островах, де підготували проєкт мирного врегулювання. За словами Варніга, під час зустрічі посередників 1 лютого 2023 року він повідомив, що Путін уважно вивчив запропонований документ, зробив позначки та висловив готовність обговорювати визначену лінію розмежування.
Водночас російський президент, за твердженням Варніга, категорично заперечував проти вступу України до НАТО, але допускав її членство в Європейському Союзі. Крім того, він нібито погоджувався розглядати альтернативні механізми гарантування безпеки. Проте незалежного підтвердження того, що Кремль справді був готовий виконати запропоновані умови, немає.
Після обговорень із російською стороною Олександр Роднянський представив пропозицію Володимиру Зеленському та Андрію Єрмаку. За словами продюсера, українське керівництво відмовилося погоджуватися на територіальні поступки. Зеленський та Єрмак, як стверджує Роднянський, розраховували, що Україна зможе досягти більш вигідних умов завдяки успіхам Збройних сил на полі бою.
Зокрема, українська сторона не хотіла визнавати російський контроль над Кримом та погоджуватися на поступки щодо міжнародно визнаних кордонів держави. Роднянський вважав, що Сполучені Штати мали активніше переконувати українське керівництво розглянути запропонований компроміс, однак ця позиція не знайшла підтримки в Києві.
Тим часом американські посередники сподівалися досягти домовленостей про припинення вогню до першої річниці повномасштабного російського вторгнення — 24 лютого 2023 року. Проте реалізувати задумане не вдалося. За версією Варніга, російський президент доручив своєму помічнику Юрію Ушакову з’ясувати, чи справді американські посередники діяли за погодженням із Білим домом. Пізніше Варніг заявив, що американська сторона нібито не підтвердила необхідності такого неофіційного каналу переговорів.
Водночас колишні американські посадовці, з якими спілкувалися журналісти Financial Times, поставили під сумнів окремі твердження учасників ініціативи. Зокрема, вони не підтвердили, що відповідне питання обговорювалося з Вашингтоном саме так, як його описував Варніг. У результаті переговорна ініціатива припинилася в лютому 2023 року, так і не перетворившись на офіційний мирний процес.
Financial Times зазначає, що обставини провалу неофіційних переговорів залишаються предметом суперечливих оцінок, а реальну готовність Кремля до запропонованого компромісу встановити складно. Офіс президента України та Андрій Єрмак не надали виданню коментарів щодо описаних подій.
Коментарі
До цієї новини ще немає коментарів. Будьте першим!