До 4 грудня бізнес має підготувати безпечні простори: МВС передало методику оцінки захисту

Українські підприємства отримали чіткий дедлайн: до 4 грудня 2026 року необхідно завершити підготовку до функціонування в умовах «жовтого» рівня повітряної загрози. Ключовим аспектом цієї підготовки є організація безпечних просторів. Міністерство внутрішніх справ передало бізнес-спільноті спеціальну методику, розроблену військовими науковцями, яка дозволяє об’єктивно оцінити, наскільки конструкції будівлі здатні протистояти вибуховій хвилі.

Нормативна база та визначення безпечного простору

Вимоги до облаштування захищених зон регламентуються постановою Кабінету Міністрів № 1092 зі змінами, внесеними постановою № 1128. Згідно з цими документами, безпечним простором вважається частина наявної будівлі, яка пройшла розрахункову перевірку на здатність витримати визначене вибухове навантаження.

Головна мета такої зони — захистити персонал та відвідувачів від побічної дії звичайних засобів ураження. Важливо розуміти, що безпечний простір не є тотожним зареєстрованому сховищу чи протирадіаційному укриттю, для яких існують окремі вимоги. Підприємцям не обов’язково будувати нові інженерні споруди: достатньо адаптувати наявні приміщення, якщо їхні стіни та перекриття відповідають вимогам безпеки.

Чому кількість стін не є показником безпеки

Кількість стін сама по собі не визначає рівень безпеки. Рівень захисту залежить від комплексу факторів: матеріалу конструкцій, їхньої товщини, наявності та якості армування, загального технічного стану, а також відстані до потенційного епіцентру вибуху.

Центральний науково-дослідний інститут озброєння та військової техніки ЗСУ провів моделювання сценаріїв вибуху з тротиловим еквівалентом 56,25 кг на відстані 5 та 10 метрів від будівлі. Результати були однозначними:

• Монолітна залізобетонна стіна завтовшки 40 см зберегла несучу здатність.
• Цегляні стіни завтовшки 38 та 51 см, а також газобетонна конструкція завтовшки 40 см, були зруйновані.

Ці дані отримали як для ближнього, так і для віддаленого (10 м) сценарію. Проте фахівці застерігають: це не означає, що всі цегляні будівлі небезпечні, а залізобетонні гарантовано захищені. Кожен випадок вимагає індивідуального розрахунку з урахуванням конкретних параметрів конструкцій.

Які приміщення варто розглядати першими

Для пошуку потенційного безпечного простору варто звернути увагу на внутрішні кімнати без вікон, коридори, що розташовані подалі від зовнішніх фасадів, а також окремі секції підвалів і підземних паркінгів.

Однак візуальна оцінка часто буває оманливою. Коридор із легкими перегородками або підвал із перекриттями невідомої міцності не можуть вважатися безпечними без підтверджувальних документів. Особливої уваги потребують засклені хол-зони, приміщення біля великих вікон та будівлі з видимими пошкодженнями несучих елементів.

Процедура технічного обстеження

Першим кроком для власника або орендаря є збір технічної документації на об’єкт: технічного паспорта, поверхових планів, проєктної та виконавчої документації. Ці матеріали можуть містити інформацію про матеріали стін, їхню товщину та способи з’єднання з перекриттями. Водночас технічний паспорт не завжди відображає актуальний стан будівлі, особливо якщо проводилися перепланування.

Якщо документів недостатньо, необхідно замовити професійне технічне обстеження. Фахівці перевіряють характеристики конструкцій, оцінюють їхній стан і за потреби використовують інструментальні методи для визначення матеріалу та армування. Просте вимірювання товщини стіни рулеткою не дає повної картини її міцності, а самостійне свердління або розкриття несучих конструкцій не рекомендується.

До кого звертатися та які результати очікувати

За інженерним висновком слід звертатися до спеціалізованих проєктних або інженерно-консультаційних організацій, що мають у штаті фахівців з обстеження будівельних конструкцій або інженерів-конструкторів. При замовленні послуги потрібно чітко сформулювати завдання: встановити характеристики стін і перекриттів, оцінити їхній стан та виконати розрахунки на дію повітряної ударної хвилі відповідно до актуальної методики.

Ключовим є отримання письмового технічного висновку з детальними розрахунками. Усного запевнення, що стіни достатньо міцні, недостатньо. Якщо приміщення орендоване, перед початком робіт необхідно погодити з власником доступ до технічної документації та самих конструкцій.

Дальші кроки після перевірки

Якщо обстеження підтвердило придатність зони, підприємство може офіційно організувати її використання. Це включає розробку порядку дій для працівників під час тривоги та забезпечення доступу для відвідувачів. Відповідно до нормативів, на об’єкті має бути розміщена інформаційна табличка розміром 100 × 60 см із написом «Об’єкт забезпечений безпечним простором».

У разі, якщо конструкції не витримують розрахункового навантаження, бізнесу доведеться шукати іншу зону або розглядати варіант інженерного підсилення конструкцій за спеціальним проєктом. Самостійне встановлення додаткових перегородок не гарантує належного рівня захисту.

За роз’ясненнями щодо застосування нормативних вимог можна звертатися до МВС або ДСНС, а щодо організації цивільного захисту — до місцевої влади. Проте остаточно підтвердити міцність конкретної будівлі може лише належне технічне обстеження з відповідними інженерними розрахунками.

Головний висновок для бізнесу полягає не у пошуку приміщення без вікон, а у документальному підтвердженні його захисних властивостей. Лише інженерна перевірка дає змогу легітимно використовувати обрану зону як безпечний простір.