Військово-морські сили КНР розгорнули флот від Тайваню до Гуаму, що перевищує за масштабом минулорічні навчання. Експерти пов'язують це з відпрацюванням ізоляції острова від зовнішньої допомоги.
Канцлер Німеччини наголосив на необхідності гарантованої перспективи членства для України та Молдови, а також закликав європейські країни посилювати тиск на росію.
Правоохоронці перевіряють зв'язки між будівельними компаніями та постачальниками металу, які могли штучно збільшувати вартість державних контрактів на захист енергоінфраструктури.
Державний секретар США Марко Рубіо заявив, що Вашингтон готує зустріч лідерів США, Росії та Китаю, на якій планують обговорити питання ядерного стримування.
Російські війська вразили стратегічний транспортний вузол в Одеській області, використавши понад десять одиниць авіаційного озброєння.
Заарештований генерал-майор СБУ заявив, що його затримання пов'язане з минулорічними обшуками в НАБУ. Він назвав контакти з угрупованням "Хімпром" частиною оперативної роботи спецслужб.
Вищий антикорупційний суд відхилив клопотання адвокатів Іллі Вітюка про додатковий час для ознайомлення з матеріалами справи та повернення обвинувального акту.
Дніпропетровська ОВА повідомила про загибель двох осіб після атаки військ РФ на підприємство, що входить до складу критичної інфраструктури міста.
Уряди Естонії, Латвії, Литви та Польщі направили до Європейської комісії колективне звернення. У документі чотири держави закликають припинити дію двосторонніх угод про захист інвестицій (BIT) із Росією. Наразі такі договори залишаються чинними у 17 країнах-членах Європейського Союзу.
Як повідомило Міністерство закордонних справ Естонії, BIT є міжнародними договорами, що встановлюють правила взаємних інвестицій між сторонами. Проте, за словами представників балтійських країн та Польщі, реальність свідчить про інше: ці механізми перетворилися на інструмент впливу Москви на політику ЄС у власних інтересах.
У заявці наголошується, що існування цих угод ставить під загрозу економічну безпеку Європейського Союзу загалом. Зокрема, договори містять клаузули, які стимулюють інвестиційну активність в Росії та надають право особам, підданим санкціям, звертатися до міжнародного суду з позовами проти держав-членів Євросоюзу та ЄС загалом.
Міністр закордонних справ Естонії Маргус Тсахкна підкреслив, що пріоритетом для Союзу має бути збереження міжнародної ізоляції Росії без жодних поступок.
«Договори з Росією, що діють на даний час, у сьогоднішній геополітичній ситуації більше не можна розглядати виключно як договори, укладені для захисту інвестицій. Країни-члени укладали угоди про захист інвестицій у той час, коли ще не усвідомлювали, що Росія становить довгострокову загрозу безпеці для всієї Європи. Ці угоди є прихованим каналом, що дозволяє Росії впливати на політику та економіку країн-членів через компанії. Ми не повинні дозволяти Росії впливати на політичні рішення Європейського Союзу через ці угоди», — заявив Тсахкна.
Ініціатори звернення закликали Європейську комісію та держави-члени розробити спільний план дій для вирішення цієї проблеми, який би був узгоджений із загальною політикою ЄС щодо Росії.
«Європа має стати ще сильнішою, і це передбачає звільнення від впливу Росії», — додав міністр.
Офіційний Таллінн зазначає, що Естонія ніколи не підписувала подібних договорів із РФ. Країни-ініціатори розраховують, що рішення буде знайдено вже в першому кварталі 2027 року.
Коментарі
До цієї новини ще немає коментарів. Будьте першим!